“Тернопільські театральні вечори” розчаровують традиційно: вже навіть спонсори не приходять

Вчора у Тернополі стартував XVI всеукраїнський фестиваль “Тернопільські театральні вечори. Дебют”. Конкурс засновувався як можливість заявити про себе молодим режисерам. Проте цієї норми вже давно не дотримується. Притомні люди з міністерства культури саме тому забрали свою “шапку” з афіші ще багато років тому.

Сьогодні наївного тернопільського глядача мордували виставою “Ножі в курях, або Спадок мірошника” від 60-річного режисера Володимира Кучинського з львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Пан Кучинський лауреат найповажнішої премії в Україні – шевченківської. Для чого включати таку виставу у фестиваль? Чим займаються у тернопільському театрі?

Разом з тим, незважаючи на поважне ім’я режисера в театральних колах, третина залу втекла до завершення нудного дійства на сцені, хоч режисер доволі титулований. І це вже не вперше так знущаються над тернопільським глядачем.

Цього року відкриття було особливо провальним. Глядачі не розкупили квитків навіть у партері. Після третього дзвінка вільні місця ще так сяк заповнили студенти, які навчаються на акторів у педуніверситеті. А ось незаповнені балкони навіть у перших рядах залишались пустувати. Тепер вже не має стільки “халявних” студентів, бо міністерство освіти скорочує замовлення в усіх вузах-бракоробах. Не завітали на відкриття й перші особи Тернопільщини. Зрозуміло, Степан Барна, Віктор Овчарук та Сергій Надал зараз активно “капусту квасять” за рецептурою Бенджаміна Франкліна.. Першим двом особливо гаряче, бо як не стане “головного технолога Петра Олексійовича”, то і їх поженуть мітлою.

І хоч згадували чиновників спонсорами, фестивалю, проте, насправді, чиновники допомагають коштом платників податків.

Майбутні вибори змусили розщедритись на фестиваль нардепа Романа Заставного, який рідко підтримує бракоробів-театралів. Не прийшов на відкриття й нардеп Тарас Пастух, який теж щось там капнув. Не прийшли й фірмачі, які подають компашці пиячків Репки  на традиційну п’янку після вистав. У приватних розмовах меценати щиро кажуть, що відмахуются від набридливого керівництва театру, а запрошення віддають підлеглим, бо не хочуть марнувати час на розхристане чуперадло, в яке перетворився тернопільський театр.

Як торік, журі очолив Федір Стригун. Після півтора годинних мук колег зі Львова, Стригун не вимовив жодного доброго слова. Лише вручив диплом про участь.

Щодо вистави “Ножі в курях, або Спадок мірошника” сказати щось добре дуже складно. Якщо львівська преса два роки тому писала про неї, що постановка створила  ажіотаж, то в файному місці глядачі виходили з театру і говорили, що такого “вульгарного публіцтва ще не бачили”.

У чому причина провалу вистави театру імені Леся Курбаса за п’єсою сучасного шотландського драматурга Девіда Гарровера “Ножі в курях”? Тернопільський глядач був явно не готовий до обдумування серйозних тем. Одиниці, напевно, заглядали інтернет про що буде йтися у виставі. Дві третини вистави зал мовчки спостерігав за нудним дійством. Відчувалось, що текст несе поважне змістовне навантаження. Проте, були великі проблеми з реалізацією. Актори ніби старалась, але зал реагував тільки на вульгарності… Головна героїня -(актриса Наталія Рибка-Пархоменко) виглядала скоріше божевільною, ніж наївною селянкою, яка хоче пізнати прекрасний світ. Ні її чоловік – орач коник Вільям (актор Олег Цьона), мірошник (Андрій Козак) не сприймались залом тепло. Не допомогли навіть ходіння у зал, мацанки глядачок… Інтелігентна публіка вичікувала паузи і йшла, йшла, йшла…

Із несподіванок

Коли завершилась вистава, один із глядачів почав вигукувати “браво” та активно аплодувати, чим здивував значну частину партеру…

а все, не розуміння публіки
Театр у Тернополі та Україні: кріпосне право в дії (відео)