111

7 листопада набирає чинності закон про діяльність органів суддівського врядування №193-IX від 16.10.2019, ініційований Президентом Зеленським. Офіційне повідомлення Голос України опублікував сьогодні, 6 листопада.

Закон припиняє повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яка здійснювала провальну кадрову політику в судовій системі, не забезпечуючи очищення та оновлення суддівського корпусу.

Нову Комісію сформують впродовж 90 днів конкурсною комісією, яка наполовину складатиметься із представників ради суддів та міжнародних експертів.

Водночас буде створена Комісія з питань доброчесності та етики, яка протягом 30 днів перевірить чинних членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і надалі контролюватиме поведінку членів ВККС та ВРП. Комісія з питань доброчесності та етики матиме такий склад: 50% – представники ВРП і 50% – міжнародні експерти.

Це «лайт-варіант» судової реформи. Здебільшого успіх залежатиме від якості нового складу Вищої кваліфкомісії і чи дадуть йому працювати. Адже діяльність як цієї комісії, так і етичної комісії може бути заблокована в Окружному адміністративному суді м. Києва, який має багатий «досвід» і «арсенал» втручання в роботу подібних органів.

Проблемним моментом є заплановане законом скорочення складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів. Однак закон не дає відповіді на питання як це зробити безболісно для десятків тисяч скаржників, які очікують касаційного розгляду. 25 жовтня Президент вніс до Парламенту законопроект, який серед іншого покликаний зменшити навантаження на Верховний Суд. «Проте зараз законопроект жодним чином не вирішить проблему перенавантаження Верховного Суду, оскільки застосовуватиметься лише до майбутніх справ», – пояснює Роман Куйбіда, експерт Коаліції РПР та член правління Центру політико-правових реформ.

Інша проблема – ще протягом щонайменше чотирьох місяців залишатимуться незаповненими суддівські вакансії в місцевих судах, багато з яких потерпають від браку кадрів. Це провокує судову тяганину і невдоволення громадян.

Реформа ризикує стати використаною виключно для встановлення політичного контролю за судовою владою, бо останні кадрові рішення Президента щодо Вищої ради правосуддя можуть свідчити про неналаштованість до повноцінних реформ у цій сфері. В будь-якому випадку через певний час українці зможуть пересвідчитися, чи мали успіх такі рішення і «новий» старт судової реформи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.