У заповіднику експонуються гроші української держави

На фото: гроші Української держави, які експонуються в залі нумізматики та боністики Збаразького замку.
Поділитися
На фото: гроші Української держави, які експонуються в залі нумізматики та боністики Збаразького замку.

Днями (23 травня) виповнилося 100 років, коли відійшов у вічність Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, засновник і ректор Української академії мистецтв, автор перших українських державних знаків (банкнот). А грошові знаки періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 років займають особливе місце у нумізматичній колекції Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Проголошена 20 листопада 1917 року універсалом Центральної Ради Українська Народна Республіка повинна була мати власну символіку, знаки суверенітету, грошову систему. Запровадження власної валюти зумовлював і справжній голод на гроші, що настав в Україні у 1917 році.
Отож 19 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про випуск державних кредитних білетів Української Народної Республіки «…у розмірі, строго обмеженому дійсними потребами грошового обігу, під забезпечення тимчасового, до утворення золотого фонду всім майном Республіки…»
Перша емісія Української Народної Республіки була здійснена у карбованцях. Справжнім твором високої мистецької вартості з особливим, глибоко національним малюнком у стилі українського бароко є перша українська банкнота – державний кредитовий білет номіналом 100 карбованців, випущена в обіг 5 січня 1918 р. Автором ескізу був видатний український графік Георгій Нарбут. У центрі банкноти, ліворуч зображений тризуб з хрестом. Ця символіка належала ще київському князю Володимиру Великому. Тризуб як герб офіційно затвердять через 54 дні після випуску першого українського кредитового білета. На наступних купюрах тризуб зображують без хреста. Праворуч зображений арбалет, що в XVII столітті був гербом Київського магістрату. На звороті банкноти написи чотирма мовами: українською, російською, польською та мовою іврит. Таким чином, український уряд підкреслював толерантність до національних меншин. Цей паперовий знак вважається досить рідкісною пам’яткою, хоч надруковано їх було на 53 мільйони 250 тисяч карбованців. Усі білети однієї серії і номера АД 185, водяного знаку не мали.
Продовжуючи самостійну фінансову політику, Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон, відповідно до якого за основну грошову одиницю було взято гривню, що містила 8,712 долі чистого золота і поділялася на 100 шагів. Дві гривні дорівнювали одному карбованцю. У найкращій на той час друкарні Берліна Центральна Рада замовила гривні, та в обіг вони були введені тільки за гетьмана Скоропадського.
Знаки Державної Скарбниці, так звані «лопатки», що з’явилися в обігу у квітні 1918 року, у нумізматичній колекції заповідника представлені невеликою кількістю: 25 карбованців – 2 примірники. На лицьовому боці купюр художник Олександр Красовський зобразив селянку із серпом та снопом колосків та селянина, який спирається на лопату (звідси народна назва). Випускалися знаки Державної Скарбниці у Києві та Одесі. Коли навесні 1919 року денікінці захопили Одесу, вони поряд з «денікінками» друкували і «лопатки» номіналом 50 карбованців для власних потреб. Це змусило український уряд оголосити знаки серії АО від № 210 і вище фальшивими.
Намагаючись полегшити розмінну кризу, яка виникла у зв’язку з відсутністю дрібних номіналів, Центральна Рада 18 квітня 1918 року випустила в обіг паперові розмінні гроші вартістю 10, 20 (художник Антон Середа), 30, 40 та 50 (художник Георгій Нарбут) шагів. Вони майже цілковито повторювали малюнок поштових марок, які друкувалися ще з грудня 1917 року київською друкарнею Кульженка: той же напис «Українська Народна Республіка», позначення номіналу, рослинно-квітковий орнамент, зображення класичного тризуба, заквітчаної жіночої голівки, селянина у капелюсі, прикрашеному колоссям, але мали на звороті напис; «Ходить нарівні з дзвінкою монетою». Друкували шаги (у народі «метелики») у Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб легше відривати. Усього їх випущено на 16 мільйонів карбованців. Даних примірників у колекції немає.
Брак грошей змусив із 5 серпня 1918 року використовувати як гроші 3,6-процентні облігації внутрішньої позики – білети Державної Скарбниці, вартістю 50, 100, 200 і 1000 гривень. Автором ескізів, знову ж таки, був Георгій Нарбут. Їх мистецьке оформлення – небагате. В основі облігації – квадрат, зліва і справа від нього – по 4 купони на виплату відсотків (купони розгорталися, ніби крила, звідси й народна назва облігацій – «аероплани»), традиційні написи в орнаментованій рамі, обплетеній гірляндою, тризуб на фігурному щиті в оточенні булави, пірнача, двох бунчуків – старшинських клейнодів.
За два місяці до свого падіння, 18 жовтня 1918 року, уряд гетьмана Скоропадського випустив в обіг доставлені літаками з Німеччини кредитові білети вартістю 2 (художник Василь Кричевський), 10, 100, 500 (художник Георгій Нарбут) гривень майже на 12. Катастрофічна інфляція вимагала грошей більших номіналів і незабаром у обігу з’явилися купюри у 1000 і 2000 гривень (художник Іван Мозалевський). Грошові знаки усіх номіналів, що були випущені за гетьмана Скоропадського, представлені у музейній колекції 8 примірниками. Якщо у Франції, Німеччині паперові гроші України цього періоду вважали за зразок виконання державних паперів – то, мабуть, мали на увазі перш за все банкноти, автором яких був Георгій Нарбут. Найкращим його твором на цій царині, шедевром нової української графіки були 100 гривень 1918 року, де використане гільошоване (орнамент у вигляді густої мережі хвилястих фігурних ліній, що переплітаються між собою) тло чотирьох видів, неперевершені нарбутівські написи, зображення традиційного тризуба і розкішних вінків з квітів, плодів, овочів, колосків, символічних постатей жінки у національному вбранні із снопом пшениці та серпом у руці та чоловіка, який спирається на обвитий лавром молот. Це – своєрідний гімн Україні, її родючій землі, працьовитому народові.
Скрутне економічне і політичне становище, велика потреба у грошах, викликана воєнними діями проти радянської Росії, змусила уряд Директорії, утвореної 14 листопада 1918 року, використовувати запаси грошей, випущених у обіг Центральною Радою та урядом гетьмана, російські рублі, німецькі марки, австрійські крони, бони міст і окремих сіл України. Згодом Директорія переїжджає до Вінниці, звідти до Тернополя, а потім — до Станиславова (нині м. Івано-Франківськ), де в друкарні Хованця були надруковані купюри номіналом 5 гривень (лютий — початок березня 1919 року). У колекції заповідника вони зберігаються лише в одному примірнику. Зліва на аверсі цієї банкноти тризуб, малюнок узятий з реверсу 10 крб. Під ним зазначено: «Серія С.А.І.», праворуч напис — «Розмінний знак Державної Скарбниці УНР». Нижче номінал — «5 гривень» — і підпис Директора Державної Скарбниці, передрукований з купюри 25 або 50 крб. Зліва на реверсі — герб, зверху — «5 гривень». Ці купюри друкувалися на сірому папері. Розмір — 58×98 мм. Основну кількість купюр цієї емісії використовувало населення Галичини. У Кам’янці-Подільському Директорія пустила в обіг купюри номіналом 10, 25, 100, 250 і 1000 крб. (а також станиславівські п’ять гривень). Інші (100, 250 і 1000 крб.) купюри у 100 (художник Георгій Нарбут), 250 (художник Борис Романовський) і 1000 (художник Григорій Золотов) карбованців були введені у обіг у серпні 1919 року, а 10 і 25 карбованців (художник Антон Приходько) – у жовтні 1919 року. Найкращим грошовим знаком цього періоду є 1000 карбованців, виконані Григорієм Золотавим у стилі українського бароко. На жаль, до колекції заповідника потрапила лише 1 купюра.
Отож музейна збірка грошових паперових знаків 1917-1921 рр. нараховує 30 одиниць і представляє собою справжні твори мистецтва світового рівня, символи художньої, духовної творчості українського народу, його політичної і економічної значимості.
Оксана Брегін, науковий співробітник фондового відділу,
Національного заповідника «Замки Тернопілля»

Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ

Долучайтесь до нашої групи у Вайбері

Ми в Instagram

Наша сторінка в facebook

Ми у whatsapp

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

За три місяці від COVID-19 загинуло більше американців, ніж під час Корейської війни, В’єтнамської війни і конфлікту США в Іраку в 2003-2011 роках разом узятих

В Україні найбільше нових хворих на коронавірус за два тижні