За 100 кілометрів від Тернополя забруднює повітря, третя за обсягами викидів, Бурштинська ТЕС

Поділитися

Ковток повітря

Перед самітом «Україна – ЄС» уряд почав виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС і подав до Верховної Ради законопроект “Про попередження, зменшення та контроль промислового забруднення”.

В даному законопроекті пропонується ввести таке поняття як “інтегрований дозвіл” на викиди. Це замінить відразу кілька галузевих дозволів, в тому числі, в сферах спеціального водокористування та управління відходами. Підприємства будуть зобов’язані самі моніторити обсяги забруднень і звітувати про них. Якщо умови інтегрованого дозволу будуть порушені, дозвіл анулюється. Так само слідкувати за обсягом викидів будуть уповноважені державні органи.

– Суть цього дозволу полягає в тому, що викиди в атмосферу, скиди у водні об’єкти та створення відходів оцінюватимуться сукупно – розповів міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський. – Тобто, при видачі інтегрованого дозволу до уваги братиметься вплив підприємства на навколишнє середовище в цілому. Новації будуть запроваджуватися поетапно: енергетика – металургія – важка промисловість, потім середній бізнес. Ставка робиться на впровадження нових технологій. Ми розраховуємо, що це значно зменшить рівень забруднення атмосферного повітря, скиди у водні об’єкти та утворення відходів.

Сам процес видачі інтегрованого дозволу обіцяють зробити максимально прозорим, щоб виключити зловживання.

На думку Міністерства охорони навколишнього середовища рейтинг ТОП 10 забруднювачів повітря виглядає так:

·        Маріупольський МК ім. Ілліча – 266,608 тис. тонн викидів забруднюючих речовин в повітря;

·        Арселор Міттал Кривий Ріг – 201,909 тис. т;

·        Бурштинська ТЕС – 182,922 тис. тонн;

·        Курахівська ТЕС – 139,148 тис. т;

·        ДТЕК Павлоградвугілля – 121,2 тис. т;

·        Вуглегірська ТЕС – 99,985 тис. т;

·        Дніпровський металургійний комбінат – 99,01тис. т;

·        Запорізька ТЕС – 98,059 тис. т;

·        МК «Азовсталь» – 88,769 тис. т;

·        Ладижинська ТЕС – 72,289 тис. т.

Ні для кого не є секретом, що в останні роки в Україні склалася дуже незадовільна екологічна обстановка.

Глобальний Альянс з питань здоров’я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища. З цієї причини у нас в країні щорічно вмирає близько 60 тисяч людей. За оцінками українських медиків та екологів ці цифри занижені.

Згідно зі стратегією державної екологічної політики України на період до 2030 року забруднення атмосферного повітря є однією з найгостріших екологічних проблем. Крім того, економічний збиток від забрудненого повітря становить мінус 2% ВВП.

Навіть у столиці занадто високий рівень забруднення повітря, незважаючи на відсутність великих промислових підприємств. Основним джерелом є транспорт. Так, за даними Київської міської державної адміністрації в 2017-2018 роках частка забруднення від приватних авто становила 85%, а в 2019 зросла до 89,7%. Це сприяло тому, що в світовому рейтингу міст Київ зайняв 108 місце, з 200 найбільш забруднених міст планети. А під час весняних масових пожеж навколо столиці, взагалі очолював цей список

– Проблема чистого повітря для країни і столиці зараз є надважливим завданням і потребує негайного реагування – пояснив голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований – Якщо говорити про Київ, то потрібно встановити муніципальну систему якісного моніторингу якості повітря, яка б вимірювала тверді частинки пилу (РМ2, РМ5 і РМ10), приземний озон (О3), діоксин азоту (NO2) і діоксид сірки (SO2). Саме ці показники, на думку Європейського агентства захисту  навколишнього середовища, моніторять індекс якості повітря. Це дозволить в реальному часі стежити за якістю повітря. Важливим елементом моніторингу має бути оновлення даних кожні 6 годин і можливість перегляду динаміки забруднення за останні 48 годин з будь-якого смартфона. На сьогодні для вимірювання дрібнодисперсного пилу в Україні поки немає навіть нормативів. Тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я свої дані про забруднення повітря в світі будує саме за показниками дрібнодисперсного пилу фракцією два з половиною мікрона, яка, на їхню думку, завдає смертельної шкоди людині. Такі нормативи потрібно виробити і затвердити.

Загальновідомо, що без їжі людина зможе прожити 70 днів, без води організм зможе проіснувати від 3 до 8 днів, а без повітря – 5-10 хвилин.

Через підвищений вміст формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю наше повітря стає отруйним смогом. Ці сполуки подразнюють очі, перешкоджають диханню, викликають кашель і головний біль, провокують серцево-судинні хвороби, утворення тромбів і алергічні реакції. МОЗ каже, що 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря. А сьогодні під час пандемії COVID-19 всі ці фактори набувають особливу небезпеку, тому що знищують імунітет людей і робить їх беззахисними перед агресивним вірусом.

– Поки ситуація не стала повністю некерованою, необхідно прийняти ряд важливих документів про захист навколишнього середовища для збереження екологічного балансу і порятунку біорізноманіття, заради життя і здоров’я людини. Зокрема, потрібен закон про відходи, треба реформувати екологічний контроль, ввести сучасну систему моніторингу стану навколишнього середовища і багато іншого – продовжує Андрій Мальований.

Кабінет Міністрів прийняв постанову, яка регулює проблему якості повітря, згідно з яким Україна була поділена на зони і агломерації. Кожна з них повинна розробити плани поліпшення якості повітря. Підкріпити свою рішучість очистити повітря уряд має намір контролем, моніторингом та системою санкцій.

– Дійсно, впровадження системи інтегрованих дозволів є важливою частиною реформи в сфері охорони навколишнього середовища та виконанням частини вимог Угоди про Асоціацію «Україна-ЄС» – говорить глава Національної екологічної ради України Олександр Чистяков – Але при цьому ми повинні оцінити ризики і готовність нашої промисловості до переходу на нові європейські вимоги. Різке введення їх може призвести до того, що «білі» підприємства будуть закриватися, не маючи можливості швидко адаптуватися, а «сірі» ще більше підуть в тінь і перестануть взагалі дотримуватися навіть елементарних норм екологічної безпеки. Даний законопроект – це рух у правильному напрямку, але промисловості потрібно дати час, щоб адаптуватися до нових реалій. До того ж слід пам’ятати, що якщо боротися тільки з підприємствами забруднювачами, то ефект буде менше очікуваного, так як 70% забруднення повітря – від викидів автотранспорту. Якщо ми хочемо очистити наше повітря від смертельних домішок, то потрібен комплексний підхід до вирішення цієї проблеми.

Прес служба Національної екологічної  ради України

Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ

Долучайтесь до нашої групи у Вайбері

Ми в Instagram

Наша сторінка в facebook

Ми у whatsapp

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Noosphere запрошує усіх любителів космосу до участі у міжнародному космічному хакатоні ActInSpace 2020

Від коронавірусу в Україні за добу померло 108 людей