До редакції тернопільської інтернет-газети “Про все” звернулись студенти місцевого училища ресторанного сервісу та торгівлі. Учні обурені, що їх змушують внести власні кошти, якщо не можуть знайти практику в кафе, барах чи ресторанах. Знайти такі вакансії вкрай складно через епідемію коронавірусу та неякісний договір, який підприємці не хочуть підписувати з навчальним закладом. Але найбільше учнів шокує сума: якщо торік за “місяць без практики” треба було сплатити училищу пів тисячі гривень, то цього року вже 2 тисячі.
Студенти пишуть:”Просимо звернути увагу на ситуацію, яка склалась у вищому професійному училищі ресторанного сервісу та торгівлі у м.Тернопіль.
Перші 2 роки на це всі закривали очі так як нам було по 15-16 років, та “апетит” дирекції училища був в межах розумного. Ось уже 4 рік навчання доходить до кінця вже у червні захист дипломної роботи і тут нас “обрадували” новиною . У січні 2021 року влада України вводить локдаун. Тривав він до 25 січня. 23 січня майстер групи повідомляє нам “кожен учень повинен пройти 4 практики, (які триватимуть з 25 січня до кінця лютого і так кожного місяця вже до дипломної роботи, тобто 4 місяці практики) ПОВИНЕН ЗАПЛАТИТИ В УЧИЛИЩЕ НЕ МЕНШЕ 2000 гривень за 1 місяць практики”. Тут більшість учнів задумались, де вони після локдауну мають пройти цю практику, тим більше щоби її підписали днем який вже минув і ще й заплатити таку суму грошей. Пройшло пару днів, ми дійшли до ситуація коли більшій половині групи відмовили у працевлаштуванні через епідеміологічну ситуацію в країні та скорочення персоналу. Ми зібрались і пішли поговорити з керівництвом училища, розказали ситуацію і логічно що сказали про суму( вона надто велика за цей малий проміжок часу). За 5 місяців практики (якщо би ми працювали в січні) ми повинні би заплатити училищу 10 тисяч гривень з 1 учня. А нас в групі 25. Логічно, що у нас було питання куди йдуть ці гроші. Нам відповіли “хто ви такі щоби ми вам показали документи?”.
Уявіть, 250 тисяч гривень за 6 місяців просто за те що ми вчимося у цьому закладі!? Нам не нададуть місця продовження практики, нас не працевлаштовують туди, і навіть не допомагають з цим, просто дають договір в який вони додали пункт про оплату 50% від фактично виробленої роботи ми повинні перерахувати на училище.
Якщо 250 тисяч з однієї групи, а навчається в училищі близько 50-ти таких груп, виникає питання “ВОНИ НЕ ЗАЖРАЛИСЬ???”
Студенти просять ЗМІ звернути увагу на цю ситуацію і провести розслідування.
Також учні мають записи розмов протягом 3-ьох років з керівництвом коли приходили з адвокатом, є всі фотографії договорів, та записи телефонних розмов.
ДАВАЙТЕ ПОЧНЕМО ЗМІНЮВАТИ ЦЮ КРАЇНУ.,- пропонують студенти.
Як відомо, даний навчальний заклад очолила наприкінці липня 2020 року сумнозвісна свободівка Марія Чашка. Тернополяни її знають ще з часів Революції Гідності і “каракульової шуби”, коли за зібрані 3 мільйони гривень на майдані оргкомітет так і не прозвітував. Кримінальна справа досі відкрита і нібито розслідується. Бухгалтерка тернопільського майдану, вийшовши заміж за так званого студентського лідера майдану дременула в США.
Щоб зам’яти скандал, пані Чашка зникла з Тернополя “розбудовувати партію “Свобода” у Донецькій області. А перед виборами 2020 року Марія Чашка знову вигулькнула в Тернополі. Йшла до Тернопільської міської ради, де з фінансами значно цікавіше, але її перенаправили в облраду. Кажуть, для нейтралізації Олега Сиротюка, який не пішов на поводу Сергія Надала. Як це зробив Місько Головко і став головою облради.
Але це все пишемо для того, щоб читачі могли усвідомити, в яке ярмо намагаються затягнути “бурсу” людина Надала.
Студенти надали редакції інтернет-газети “Про все” шокуючий за змістом запис зроблений на диктофон: розмова 45 групи та майстра виробничого навчання Стрембітською Любовю Степанівною
Тут можна почути, що вимагають 2 тис гривень за один місяць практики з кожного учня.
Також студенти хочуть наголосити, що в училищі використовують дешеву робочу силу – неповнолітніх учнів. З другого курсу, стверджують студенти, починається практика, майстри виробничого навчання шукають “морально слабших” учнів та заставляють їх працювати безкоштовно цілу практику, а це понад місяць!”
“А ні, не безкоштовно, їм платили +100 грн до стипендії (в кого була). Тобто 100 грн за місяць роботи, наскільки я знаю, це грубе порушення правил. А щоб ви розуміли, в училищі в столовій працюють наші учні, в пекарні, де випікають булочки та піцу – також працюють учні, в магазичику “Торжок”, який знаходиться на 3 поверсі училища – також учні працюють”,- розповіли обурені студенти, які просили не називати їхніх імен.
Лише нещодавно в училищі з’явилась прибиральниця, тому що до цього часу також учні, які провинились, мили коридори.
“Добре, що не заставляли мити туалети”,- іронізують студенти.
Тобто, у вищому професійному училищі ресторанного сервісу та торгівлі в Тернополі дуже хитро налагоджена система: в учнів завжди є практика (одні на теорії, інші на практиці), а отже завжди є безкоштовна робоча сила. В училищі не потрібно брати на роботу кухарів, пекарів, продавців з дипломами, тому що вже є учні, яких змушують працювати безкоштовно!
Шокує, що у ХХI столітті в училищі немає навіть туалетного паперу, зате є 1 кусочок минулорічного мила, яке вже розлізлося.
Якщо учні хочуть пограти на фізкультурі настільний теніс, то повинні придбати собі ракетки, тому що училище не виділяє на це кошти.
“Навіть ці договори про практику ми купляємо (здаємо на папір А4) і таких прикладів можна навести безліч”,- розповідають студенти.
За роки так званого навчання і практики за гроші у нас виникає логічне питання: на що йдуть ці кошти? – написали нам у соцмережі студенти.
“Я вже не говорю про ставлення дирекції до учнів. Заступник директора Марія Денисюк, на думку студентів, неврівноважена жінка, яка завжди говорить на підвищених тонах, дозволяє собі погрожувати учням не видачею диплому, через те, що учень захищає свої права. Дозволяє собі підняти руку та ставитись до учнів без елементарної поваги”,- розповіли студенти.
А в гуртожитку хлопців, вихователі лізуть в особисті речі та якщо щось не подобається, то викидають їх просто на землю.
Тернопільська інтернет-газета “Про все” протягом трьох тижнів намагалась звязатись з керівництвом навчального закладу, але так жодного разу не застало на робочому місті. Вдалось лише раз дотелефонуватись, залишити контактний номер і розповіли лаконічно про суть тематики розмови. Секретарка обіцяла, що нам перетелефонують.
Досі ніхто нам не зателефонував з керівництва училища, щоб хоча б спробувати “відмазати” свою гнилу позицію.
Хочете отримувати новини в месенджер? Підписуйтеся на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ чи долучайтесь до нашої групи у Вайбері Ми є також в Instagram , у facebook та whatsapp
