За результатами дослідження 71% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, 13% – протилежної думки, ще 16% – не змогли оцінити. Як і влітку минулого року, наразі спостерігається невелике зменшення кількості тих, хто оцінює напрямок розвитку країни як правильний, й збільшується кількість тих, хто не визначився в оцінках. У всіх регіонах та серед всіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного.
Абсолютна більшість опитаних (95%) впевнена, що Україна зможе відбити напад росії. Як і у попередні місяці, близько 60% зазначили, що для перемоги у війні необхідний досить тривалий час: 25% вважають, що необхідно більше року, 37% – півроку-рік. Водночас, майже 20% оцінюють необхідний для перемоги час до кількох місяців, ще близько 20% наразі не можуть дати відповідь. Спостерігається зростання кількості тих, хто оцінює терміни для перемоги як тривалі (більше року). Найбільше таких – серед наймолодших респондентів 18-35 років (38%).
Економічна ситуація
59% відчули погіршення власного економічного становища за останні півроку, у 35% – воно не змінилось, лише 6% відчули покращення. Оцінки становища в Україні загалом гірші: 75% відчули погіршення, 14% – говорять про відсутність змін, 8% – про покращення. Попри це, говорячи про економіку країни у майбутньому, респонденти мають більше позитивних сподівань: 35% очікують покращення, 28% – думають, що нічого не зміниться, 26% очікують погіршення. Щодо особистої ситуації – 31% сподіваються, що у наступний рік їхнє особисте економічне становище покращиться, 39% вважають, що воно не зміниться, 17% – мають песимістичні погляди щодо цього.
Хоча кількість тих, хто відчував покращення, у динаміці не збільшилась, однак порівняно з ситуацією рік тому негативні оцінки дещо зменшились (з 75% у липні 2022 до 59% зараз) за рахунок збільшення категорії тих, хто констатує відсутність змін. Так само знизились і негативні оцінки становища в Україні (з 36% до 26%) разом зі збільшенням кількості тих, хто не помітив змін. Також в питанні майбутніх очікувань і щодо себе, і щодо країни, спостерігається збільшення кількості тих, хто очікує стабільності та зменшення тих, хто очікує погіршення.
Кращі оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців заходу, молодших респондентів, тих, хто працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі ж тенденції і щодо оцінки майбутнього. Натомість в оцінках економіки України не помітно особливих різниць в демографічних групах.
Оцінки можливостей
Щодо економічних можливостей дещо краще респонденти оцінили можливість досягти успіху (41%), хоча на відсутність таких можливостей вказали 26% опитаних. Також 36% високо оцінили можливість знайти роботу, 40% – оцінили це на середній рівень, і ще 23% – на низький. Можливість мати стабільний дохід та займатись підприємництвом оцінили дещо гірше: близько 30% оцінили позитивно, близько 35% – посередньо, і 26% – негативно. Найбільш песимістично оцінили можливість сьогодні в Україні зробити кар’єру – 33% вважають, що такої можливості немає або практично немає, хоча ще 28% – оцінили це посередньо, і 32% – позитивно.
За останній рік зросли оцінки можливостей зайнятися підприємництвом та знайти роботу. Оцінки щодо кар’єрних можливостей майже не змінились, щодо доходу та успіху – дещо погіршились за рахунок збільшення посередньої оцінки й зменшення позитивної.
Краще рівень всіх можливостей оцінюють чоловіки, молодь, а також ті, хто повноцінно працює. Пенсіонери не бачать економічних можливостей для себе в Україні сьогодні. Також щодо можливості мати стабільну зарплатню відчутно гіршими (і навіть гіршими ніж серед непрацюючих) є оцінки тих, хто працює частково – вони найбільше відчули зменшення доходу.
Внутрішня міграція
Кількість респондентів, які були змушені покинути місце постійного проживання майже не змінилась – сьогодні це 18%. Найбільше переселенців серед вихідців з східного макрорегіону – більше 60% з них змінили місце проживання.
75% серед переміщених осіб висловлюють намір повернутися додому: 12% – найближчим часом, 14% – хочуть повернутися, але ще почекають, 49% – повернуться, але після закінчення війни. Водночас 19% зазначили, що вже не повернуться додому, і цей відсоток в динаміці зростає: порівняно з літом минулого року тих, хто не планує повертатись, стало вдвічі більше.
Робота
41% з тих, хто працював до війни, працюють на своїх звичних робочих місцях, 14% – працюють частково, 13% – знайшли нове місце роботи. Попри це третина таких опитаних до цього часу не працює. У динаміці збільшилась кількість тих, хто знайшов нову роботу. Краща ситуація з роботою у чоловіків та людей середнього віку. Серед переселенців у динаміці суттєво зросла кількість тих, хто зміг працевлаштуватись на нове місце – кожен третій з них зміг знайти нову роботу, частка непрацюючих серед них зменшилась з половини до третини.
Ставлення до переходу на новий церковний календар
63% опитаних підтримують перехід на новий церковний календар, 18% – проти такої ідеї, і ще 17% говорять, що їм байдуже до цього.
Найбільше прихильників переходу серед мешканців заходу (78%) та особливо греко-католиків (92%). Серед прихожан ПЦУ/УПЦ (КП) також більше 60% підтримують цю ініціативу. Дещо меншою є підтримка переходу серед мешканців східних й південних областей, але і там близько половини це підтримують. Хоча серед прихожан УПЦ (МП) найбільше тих, хто проти цієї ініціативи (35%), однак і серед них більше 40% підтримують перехід. Молодших та невіруючих загалом це питання не хвилює.
Підтримка переходу на новий церковний календар (що у тому числі передбачає і перенесення Різдва) є вищою, ніж була підтримка перенесення Різдва у грудні минулого року: так у грудні перенесення Різдва на 25 грудня підтримали 44% і не підтримали – 31%, тоді як зараз перехід на новий календар підтримують 63%, і 18% – не підтримують.
Ознайомитись з усім дослідженням можна за цим посиланням