Менше звалищ, більше переробки: як Україна змінюватиме поводження зі сміттям

Поділитися

Наша держава продовжує курс на зближення з Євросоюзом, який вже за три роки планує серйозні зміни щодо переробки сміття. До 2030-го країни ЄС повертатимуть до повторного обігу 60% відходів. Нині в Україні цей показник сягає лише 5%. Які зміни чекають на українських споживачів, наскільки європейські тарифи відрізняються від наших, і що сучасна переробка може принести українцям — зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Європейський шлях

Проблема переповнених звалищ, з якою нині стикається Україна, постала перед країнами Європи ще у 1970–1980-х роках. Через розростання міст дедалі гостріше бракувало місць для нових полігонів, а наявні вже не могли задовольнити потреби населених пунктів. Це стимулювало європейців будувати сміттєпереробні підприємства. “Завод вирішує проблему того, що сміття містить велику кількість органіки, яка, розкладаючись, продукує неприємний запах. При контакті з атмосферними опадами утворюється рідка фаза, яка називається фільтратом. А при пожежах в атмосферу потрапляють речовини, шкідливі для людини, яка буде вдихати цей дим”, — пояснює голова правління підприємства “Київспецтранс” Андрій Грущинський на лекції проєкту “Освітній хаб” від “Медіацентру Україна”.
Практика переробляти сміття зарекомендувала себе, тож нині країни Євросоюзу мають нові амбітні цілі. Вже до 2030-го планують збільшити частку відходів для повторного використання до 60%. А ще за 5 років — до 65%.
Водночас використовувати полігони в ЄС повністю не припиняють. На цих майданчиках все ще захоронюють сміття — але до 2035 року європейці хочуть, щоб звалища приймали максимум 10% від загальної кількості відходів.

Ситуація в Україні

Щороку в Україні утворюється близько 10 мільйонів тонн побутового сміття. У повторний господарський обіг повертається не більше 5%. Решта осідає на полігонах. Держава вже має подібну до європейської базу: принципи західної системи управління сміттям закладені в основу нашого законодавства. Зокрема, мова йде про ухвалений у 2022 році Закон України “Про управління відходами”, який набув чинності у 2023-му. Однак його втілення ускладнюється через війну.
Також для переходу на нову систему Україні потрібні додаткові кошти. Втім, наголошує голова правління підприємства “Київспецтранс” Андрій Грущинський, гроші принесуть конкретний результат: сучасні заводи, роздільне збирання і безпечні полігони.

Цінове питання

Принципи переробки сміття в ЄС передбачають, що насамперед слід запобігати його утворенню та максимально використовувати речі повторно. А також переробляти те, що може стати вторинною сировиною. З решти відходів можна отримувати енергію, і лише у крайньому випадку захоронювати їх на полігонах.
Платити за сміття має забруднювач, вважають європейці. Відтак відповідальність покладають на споживачів і на виробників продукції. В Європі компанії фінансують збирання, сортування й переробку упаковки, яку випускають на ринок. А витрати на все це закладають у собівартість товару. Це підвищує його ціну для споживачів приблизно на 2%.
Платити споживачам доводиться і за послуги переробки. На відміну від українців, європейці оплачують не лише збирання, вивезення та захоронення відходів, а ще й їхню обробку та відновлення. Тому європейські тарифи суттєво відрізняються від українських. Якщо наші громадяни сплачують ціну, меншу за 2 євро на місяць, європейці у середньому платять 15-30 євро на місяць. Втім, наголошує Андрій Грущинський, ці кошти працюють на людей. “Це не тільки різнокольорові контейнери для збирання, а й прекрасні сучасні сміттєпереробні підприємства, які виконують дуже важливу функцію життєзабезпечення міста. Вони перетворюють відходи на безпечний інертний залишок, який можна розмістити на сучасному полігоні і який не буде шкодити довкіллю”, — розповідає він.

Вигоди для українців

Інвестиції в переробку сміття для українців зрештою принесуть чималу користь, певен Грущинський. Зокрема, економіка отримає нову галузь, яка наразі майже відсутня в нашій державі, — оброблення та відновлення відходів. А сама система стане чеснішою: виробники упаковки братимуть участь у її переробці чи утилізації.
“Ми не отримуємо в спадок землю чи навколишнє середовище, а позичаємо у своїх нащадків. З кожним роком суспільна свідомість буде прогресувати, ставати більш відповідальною. І це дозволить створити умови для того, щоб в Україні дійсно розвинулась галузь оброблення твердих побутових відходів”, — підсумував голова правління підприємства “Київспецтранс” Андрій Грущинський.

“Фантоми” на дорогах України: де працюють і скільки порушень уже зафіксували?

Москалі та корисні ідіоти кремля поширюють чутки про нібито “зникнення інтернету” 17 листопада