На жаль, сьогодні у Тернополі можна спостерігати, що Майдан очолювали пройдисвіти і злодії, в політичних партіях й далі заправляють неуки, яким думка громади до одного місця. У громадському житті ситуація така ж убога. Волонтерами названі заробітчани. За контроль над Тернопільською міською радою борються два кримінальні клани, які підмінили “поганяла” на “громадські організації” і вішають лапшу тернополянам своїми акціями і прес-релізами. Наприклад, ось цей анонімний матеріал пронадалівських писак, які залякують тернополян не приходити під міську раду. Ми не закликаємо наших читачів брати чи не брати участь. Ми прагнемо, щоб ви були поінформовані і робили власні висновки, чи вартує вам приєднуватись до тієї чи іншої акції, чи Вас не використовує в темну якась партія чи псевдогромадська політична сила.
10 жовтня в Тернополі можуть відбутися небезпечні провокації. Тернополяни, будьте обачні! Низка громадських активістів, які обслуговують інтереси в минулому лідера злочинного угруповання «Аракс», а сьогодні підприємця Євгена Степанова намагатимуться провести біля приміщення міської ради мітинг, а також спровокувати конфлікт, розв’язкою якого має стати «люстрація» мера у сміттєвому баку.
Зазначений захід не має нічого спільного із громадським життям міста і по своїй суті є звичайнісінькою кримінальною розбіркою. Не беріть участі у цьому фарсі, вашими руками намагатимуться зробити брудну справу.
Відразу хочу попередити читачів, що, якщо Вас інтригує передвиборче плювання ядом, або навпаки, Ви цікавитесь хвалебними дифірамбами на адресу мешканців місцевого Олімпу, навіть не думайте читати цю статтю – вона Вас не стосується. Ця стаття є «лікбезом» для тернополян, які втомилися від того, що їхніми руками «загрібають жар» аферисти, політикани та «осколки» тернопільської «братви» із буремних в 90-тих.
В уяві більшості громадян, які дізнаються новини про перебіг суспільних процесів у нашому місті з газет сформувалась досить проста і зрозуміла модель світу. В місті активно діє з десяток політичних партій і десь стільки ж громадських організацій. Частина з них, яким пощастило потрапити у владу і очолити самоврядування, об’єднує навколо себе лояльних до них сателітів і, з більшою чи меншою мірою ефективності, «гне лінію партії» та забезпечує свої майнові інтереси. Інші ж партійні та громадські організації, чиї ідеї та гасла були менш популярними, або вдача залишила їх у найбільш відповідальний момент «роздачі слонів», перебувають у опозиції до перших. Вони критикують дії влади, час від часу проводять мітинги, організовують пікети, одним словом, намагаються вибороти місце під сонцем.
Описана модель, в принципі, частково відповідає дійсності і для базового розуміння процесів підходить. Проте, як і кожна модель вона є не досконалою, оскільки сформована новинами із газет і телеканалів, які ніколи не дозволять собі написати або розповісти всю правду. За таке правдолюбство їх просто затягають по судах, доведуть до банкрутства або закриють. Але щоб тернополяни в черговий раз не стали жертвами маніпуляцій, маю за обов’язок розширити їх світоглядне сприйняття місцевого політикуму.
Фактично, які б політичні вітри не віяли над Україною, в Тернополі завжди існувала група людей, котрі, називаючи себе політиками або громадськими діячами, заробляли собі на життя обслуговуванням інтересів місцевих бізнес-еліт або «братків». На сьогоднішній день найбільш активною імітацією відчайдушної боротьби за інтереси громади займається ще вчора нікому невідома громадська організація «Наш рідний Тернопіль». Вже понад півроку активісти цієї структури разом із своїми поплічниками ведуть нерівний бій з міським головою. Боротьба із вирубкою зелених насаджень, «деребаном» комунальної власності, корупцією у міськраді це – не повний перелік благих цілей, за допомогою яких «Наш рідний Тернопіль» намагається схилити на свій бік тернополян, щоб раз і назавжди вигнати Сергія Надала із міської ради.
Не маю жодного наміру виправдовувати Сергія Віталійовича, це було б безглуздо, адже у своїх гаслах вони повністю праві, достатньо вийти в місто і подивитися довкола себе. Правда все, і вирубка дерев, і «дерибан» землі… Було б абсолютно доречно долучитися до дій «Нашого рідного Тернополя» якби не одне але, яке полягає у тому, що відстоюють вони інтереси не громади, а відомого підприємця, в минулому лідера злочинного угруповання «Аракс» Євгена Степанова. Виявляється, що, по при те, що свого часу Є. Степанов та його «партнери» особисто спонсорували виборчу кампанію С. Надала, на сьогоднішній день їх дороги розійшлись. Не виконання Сергієм Надалом взятих на себе зобов’язань, не виправдання надій, які покладали на нього «спонсори», стало причиною доленосного рішення Євгена Степанова – достроково зняти негідника із займаної посади, за будь-яку ціну! Саме після прийняття цього рішення на сцені з’явилися громадські активісти «Нашого рідного Тернополя», ГО «Ідея нації» і інших сумнівних організацій, які розпочали боротьбу за «чистоту лав» у міській раді. Все б нічого, але для того щоб добитися бажаного ефекту вони замість використання типових для громадських об’єднань засобів політичної боротьби вирішили скористатися досвідом свого «роботодавця» і вчинити з мером не так як того вимагає закон, а просто «по понятіям» – винести з міськради разом із кріслом або ще й «фізіономію» поправити. Що з цього вийшло ми всі пам’ятаємо.
25 квітня, в день чергового сесійного засідання міської ради, під її стінами відбувався пікет, який згодом переріс у бійки та штурм будівлі. У результаті цих всіх подій мера винести із ради не вдалося, однак вдалося виламати двері в будівлі, створити вигідну «картинку» для російських ЗМІ та посприяти кільком учасникам пікету у тривалому і не надто приємному спілкуванні із працівниками міліції. Несподіваний і крутий розвиток подій налякав мера, адже із вчорашніми, а можливо й сьогоднішніми рекетирами краще не жартувати. Зважаючи на те, що його опонентами в даній ситуації стали колишні спільники, міський голова не наважився шукати захисту в правоохоронців, оскільки ті могли б витягнути на поверхню давно заховані у воду кінці їх колишніх спільних оборудок. Натомість Сергій Віталійович спробував частково привідкрити перед тернополянами завісу і пояснити їм хто дійсно стоїть за ініціативами радикально налаштованих громадських організацій.
На думку мера, змонтоване та оприлюднене невідомими умільцями відео(нехай і далі думають, що вони невідомі) про учасників пікету мало б відкрити очі громаді, а саме головне «присадити» знахабнілих братків. Крім того, для більшої вагомості своїх слів мер придумав чудову байку про російських шпигунів, які начебто разом із Євгеном Степановим, Михайлом Іваненком та Олексієм Станьком спланували сутички біля міської ради на замовлення генералів із ФСБ. Казочка звичайно ж цікава, але, очевидно, душевних струн правоохоронців вона не зачепила, принаймні про висунення до вищезгаданих фігурантів підозри у співпраці із сепаратистами, чи то російськими спецпризначенцями ніхто не чув. І це правильно, бо ніякими операціями спецслужб там і не пахло, звичайнісінька бандитська розбірка, яку намагалися видати за хвилю громадянського обурення.
Так, у пікеті окрім продажних громадських діячів брали участь і люди, яким дійсно не байдуже майбутнє міста, адже час від часу, коли дії можновладців категорично йдуть у розріз із інтересами громади псевдо-політикам вдається залучити на свою сторону і пересічних громадян. Але наголошую, були вони присутні на цій розбірці виключно через свою необізнаність, через спрощене сприйняття суспільних процесів у нашому місті.
Згодом розпочалася тривала судова тяганина між Сергієм Надалом та Євгеном Степановим про обставини якої не знає хіба що лінивий. Але те, що конфлікт перейшов у площину судових справ не значить, що «могуча кучка» відмовилася від своїх намірів. Виявляється, що нещодавня популярність «народної люстрації», яка супроводжувалася колоритним викиданням політиків та можновладців у сміттєві баки наштовхнула їх до нової ідеї, а чому б не люструвати Сергія Надала? Після нетривалих роздумів визрів план, який був простий і багатообіцяючий, бо після сміттєвого баку С.Надал був би повністю дискредитований і на нових виборах йому нічого б не світило.
Для втілення плану у життя обрали 10 жовтня, на яке заплановано сесійне засідання міської ради. А для його реалізації вже визначили відповідальними відомих нам «небайдужих» активістів, а саме керівника «Нашого рідного Тернополя» Михайла Іваненка, голову ГО «Ідея Нації» Олексія Станька та знаного під прізвиськом «Шиза» спонсора скандально відомої «12 сотні». Сценарій заходу банально простий. Напередодні засідання міськради згадані вище діячі нагнітатимуть хвилю громадського невдоволення діяльністю мера. У день самого ж засідання вони організують під стінами міської ради мітинг. Далі низка провокацій і, вуаля – замшеві мешти мера тирчать із сміттєвого баку.
Запитаєте хто його туди викинув? Як хто, обурені громадяни. А Олексій Станько і Михайло Іваненко не причетні – вони просто стояли з боку. Про Євгена Степанова і говорити годі, його взагалі там не було, він чомусь саме в цей день вирішить залишити Тернопіль у зв’язку із дуже нагальними справами.
Ось така перспектива чекає тенополян у найближчу п’ятницю, принаймні, якщо С.Надал не перенесе засідання міськради. А як і перенесе, то це стратегічно нічого не міняє, оскільки мітинг можна організувати у будь-який інший день. Змінити ситуацію може лише розуміння тернополянами реальної ситуації у місті і їх категорична відмова бути маріонетками у чужій грі.
В черговий раз наголошую, що не виправдовую Сергія Надала, бо він, його прислужники і лизоблюди вже давно заслуговують на те щоб опинитися не те що в сміттєвому баку, а як мінімум за гратами. Проте, нам всім потрібно зрозуміти, що вирішувати долю мера і міста повинна громада, а не купка круте ликів – рецидивістів. Ми маємо бути свідомими того, що маріонетки не можуть збудувати громадянського суспільства. Доля маріонеток полягає лише в тому щоб покірно виконувати волю лялькаря, ми ж заслуговуємо більшого.
Ігор Таран
<igor_taran73@ukr.net>
