Сліпа віра та небожі справи! Подружжя Дацюків із Тернополя 15 років було на заробітках в Італії. Відкладали кожну копійку – аби купити собі на старість гарний дім. Допомогти їм зголосився пастор. Саме йому Дацюки й передавали гроші. Спочатку на купівлю будинку, а потім – на ремонт. Та виявилося, що служитель їх обдурив! Замість обіцяного розкішного маєтку він купив потріскану та аварійну халупу.
– Дзвонили, хата така, палац такий, ми ся так довго за нього молили. За тую хату.
У намоленому пастирем будинку Оксана Дацюк розкладає документи. Паперів – багато, та ось основого – нема.
– Договір купівлі-продажу, де він. Тут той папір, скільки ти заплати за ту хату, воно має бути, де воно є?
Оксана та Віктор Дацюки 15 років працювали на полях Італії, аби заробити на власний дім на старість. Допомогти подружжю взявся місцевий пастир. Люди його добре знали. Тож довірливо віддали всі заощадження.
– Розписка, що він брав гроші в сестри і моєї мами, то ота він написав, на ті гроші, на дванадцять, решта ми висилали.
А це ще понад 20 тисяч євро. Пастор сказав: куплений будинок – просто королівський. Утім, потребує ремонту. Тож Дацюки затягли паски й невтомно надсилали грошові транші пастору. Передавали банкноти через спільного знайомого.
Олександр, знайомий:
– Особисто від Вітьки і Оксани я брав і привозив сюда, до Левицького, віддавав.
Загалом Дацюки передали пастору на свою хату майже 40 тисяч євро. А час від часу ще й жертвували по тисячі на дім молитви. Та коли повернулися – палац перетворився на халабуду!
– Ви що думаєте, хоч одне ся закриває, во видете на чім.
Будинок – аварійний, стіни тріскаються, підвал – валиться.
– Оце євроремонт робив наш уважаємий пастир, коротше, робив, як для Господа.
Обурені Дацюки пішли до пастора – вимагати хоча б частину своїх грошей! Та його… усунули від служби.
Василь Бойко, старший служитель Підволочиського району церкви євангелістів:
– Причини звільнення є в тому, що в нас є Боже слово, Євангелія, і якщо людина не відповідає тому, і він не дотримався, і тому-то, фактично, вона залишається такого служіння.
Сам пастор все називає наклепом. Мовляв, гроші використав чесно. Решту навіть хотів віддати Дацюкам, та вони начебто не взяли.
Володимир Левицький, колишній пастор:
– Хотіли, щоб я вернув їм всі гроші, але я грошей не маю, я гроші використав, і на тім сталося.
– Ви використали ті гроші, які вони не хотіли брати, на свої потреби?
– Не на свої!
– А на які?
– На те, що лишилося, там дуже мала сума лишилася, вони того не хотіли.
– Мала – то яка?
– Я не пам’ятаю.
Утім, жодних документів на підтвердження своїх слів пастор не має! Як і паперів про вартість будинку.
– Де договір купівлі-продажу, де? От ти купляв хату, для нас, за наші гроші, де договір купівлі-продажу, де домова книжка.
– Ви се забрали.
– Де ми забрали, ти дитині от туво дав.
Поліція з цією справою розбирається вже рік. Єдине, що можуть довести – це те, що заробітчани таки передавали пастору гроші! Утім, документів про їх використання – нема.
Василь Кобаса, старший слідчий Підволочиського відділу поліції ГУП в Тернопільській області:
– Якихось документів, які б засвідчили, яка сума була використана на ремонт, придбання будинку, на даний час немає.
А поки триває слідство, Дацюки не можуть оформити навіть субсидію, бо будинок досі записаний… на пастора!