Перша колегія новопризначеного голови Тернопільської облдержадміністрації Сопеля розчарувала

1 листопада Володимир Зеленський призначив Ігоря Сопеля головою Тернопільської облдержадміністрації.

Чиновники того дня намагались надзвичайно вгодити Сопелю, затримавши журналістів на “символі корупції Тернополя”, до якого так і не приїхав Президент України. Мовляв, новий голова пройдеться колоною до Микуленецького кладовища, покладе квіти, помолиться і за кілька годин приїде на гребний канал. Журналісти категорично заперечили щодо такого примітивного вбивства часу і відмовились бути прислугою.  Деякі з наших колег мали змогу почути примітивного та неграмотного керівника Тернопільщини ще під час презентації кандидатів-мажоритарників від партії “Слуга народу”. Тоді Сопель виглядав чи ненайгірше.

І коли на Тернопільщині дізнались про працевлаштування Ігоря Сопеля, зрозуміли, що ніхто з кваліфікованих кадрів так і не забажав очолити облдержадміністрацію. А з валянком простіше…

Перша ж колегія новопризначеного голови продемонструвала убогість мислення, бідну та неграмотну мову. Оточивши себе порошенківцями, Сопель почав кидати каміння у в.о. голови Івана Крисака. Насправді ж осідлали фінансові потоки у 2014 році свободівці, а потім – люди Заставного на чолі з популістом Степаном Барною. Крисак – дрібна риба і влаштовувати регулярні шоу з доріканням “папірєднікам” не вийде.

Про що можна говорити, якщо за декаду Сопель не зумів сформувати команду із заступників ( старих тримає, щоб навчили бабло пиляти?), не підписав елементарного розпорядження про утворення нової колегії. Соромно було дивитись, як новому керівнику області “сів на вуха” один з найпримітивнишіх заступників Ігор Вонс. Чому один із? Бо є ще Валов! Хто стикався в роботі з цим кадром у цирку не сміється.

Наразі враження від роботи Сопеля прикрі. Тому що роботи жодної й не має. Є якесь дрімуче середньовічне хамство.  У ХХI столітті він продовжує діяти як критиковані ним же попередники – проводити совкові колегії. Не вміє елементарно змавпувати керівника уряду Гончарука і проводити свої заходи з допомогою новітніх засобів – Skype,щобзекономитикоштинаелементарному.

Скільки десятків тисяч гривень нині було змарновано, щоб приїхало все те мордато-пузате чиновницьке стадо до Тернополя? Сопель не розуміє, що ці всі люди втілювали в життя всі ці порошенко-барнівські схеми з дерибану? Чи грає у дурня, щоб самому теж отримати зиск?

А скільки грошей “намалювали” на відрядження? Напевно, голову облдержадміністрації почали посилено “бавити”, демонструвати вірність та компетентність. Для прикладу, чи щодня голова облдержадміністрації їздить службовим транспортом? Адже це 60 кілометрів дороги. Зранку забрати, ввечері відвезти. Тариф на перевезення автотранспортного підприємства – скажений. На таксі, напевно, дешевше.

Яким буде новий керівник облдержадміністрації покаже час. Але вже навіть дрібне партійне оточення починає бавити хоростківського невігласа, який має партійних квитків, як пес бліх. У 2010 році Сопель обирався депутатом Хоростківської міськради від Громадянської позиції, у 2015 вже знюхався із Романом Заставним і кандидував від яценюківського “Народного фронту”.

У 2017 році на місцевих виборах до Хоростківської об’єднаної територіальної громади разом з дружиною були кандидатами від «Народного фронту». Яценюк вже був не в тренді, як і його політична сила, але на Тернопільщині заправляли ставленики нардепа Заставного. Ігор Сопель правдами-неправдами здобув депутатський мандат як перший номер виборчого списку політичної партії «Народний фронт». Його дружина  теж балотувалася по округу і нібито виборола найбільшу кількість голосів серед своїх однопартійців. Тобто була другою аби стати депутатом. Однак сама політсила Яценюка-Заставного здобула мізер голосів у Хоросткові та околицях, тому отримати мандат мав лише один соратник Арсенія Яценюка. Своє місце в міській раді Ігор Сопель  віддав дружині, напевно, сподіваючись підкорити тернопільські горизонти без “хоростківського шлейфу” депутатства… Так воно й сталося: у 2019 році вже пробував себе в якості кандидати в нардепи від третьої партії -“Слуги народу”. І якщо під брендом “Зе” навіть коня могли обрати до Верховної Ради, то в Теребовлі, Гусятині, Бучачі та Монастириську люди 166 виборчого округу відмовились від такого “данайського подарунку”.