Понад десяток вовків дошкуляють жителям чотирьох закарпатських сіл – Зарічево, Сімер, Сімерки та Буковці. Місцеві розповідають, вовки спускаються посеред ночі й з дворів викрадають собак, – пише «Mukachevo.net».
Впродовж двох останніх місяців зникло, або було знайдено роздертими кілька десятків псів. Декому доводилося знаходити тільки рештки своїх домашніх улюбленців. 
“Ми знайшли тільки голову і лапку. В мене один собака постраждав, у сусіда дві, в іншого сусіда теж дві. Ще двоє зникло на сусідній вулиці. От стільки псів тут уже нема. Цього хижака треба знищити, інакше він не зупиниться”, — розповідає місцевий.
Розповідають, хоч ці села й розташовані неподалік лісу, хижаки тут нікому не дошкуляли. Та зараз люди ввечері бояться виходити з хат.
Ми всі говоримо між собою і всі дуже налякані. Я навіть боюся вже йти сміття викидати за хату. А на тій вулиці взагалі страшно, бо нею діти ходять у школу, а там нікого нема. Ну уявіть, вовк вийде, що дитина робитиме?”, — розповідає місцева. 
Хвилювання селян не даремні, кажуть мисливці. За два роки, відколи діє заборона на полювання, вовків у цій місцевості побільшало у десять разів. Й до того ж вони перестали боятися людей.
“Минулого тижня ми у своїх угіддях проводили облік диких звірів. Наші мисливці нарахували 13 вовків. До війни їх тут було не більше двох й вони ніколи не спускалися у села”, — розповідає Юрій Качур, голова товариства мисливців і рибалок Перечина.
Всіх звірів у лісах побільшало, каже Юрій Качур. Окрім вовків у села постійно навідуються й дикі кабани, олені та лисиці. Не рідко на городах можна помітити косуль, зайців, фазанів. І саме за цими звірами, переконує мисливець, вовки й спускаються з гір на полювання.
“Коли у горах випаде великий сніг, дикі тварини не можуть знайти собі їжу й спускаються нижче, де снігу нема. Вовки йдуть за ними, але опинившись у селі розуміють, що легше зайти у двір і витягнути собаку, кішку або якусь худобу”, — додає Юрій Качур.
За стадами козуль, оленів та кабанів вовки здійснюють сезонні переходи й опускаються за ними нижче до підніжжя гір й підходять ближче до населених пунктів. Як тільки в горах зійде сніг, вовки піднімуться вище за оленями та косулями, розповів в.о заступника директора Ужанського нацпарку Олександр Ярош.
“Влітку вовки мігрують до сусідніх Польщі та Словаччини, де кількість звірів дещо більша. Володіння, де вони полюють досить великі: від Львівщини до Польщі. До кінця березня вовки ще можуть тут триматися, але вже з меншою інтенсивністю спускатися у села”, — розповів Олександр Ярош – в.о заступника директора Ужанського нацпарку.
Але чекати коли вовки самі підуть селяни не готові. Кажуть, бояться за життя своїх дітей. Тож звернулися до обласної влади з проханням дозволити відстріл.
