Емоційна історія про “забутого” військовослужбовця – яскравий приклад шкідливого впливу жалісливих картинок, згенерованих штучним інтелектом

Поділитися
Емоційна історія про «забутого» військовослужбовця — яскравий приклад шкідливого впливу жалісливих картинок, згенерованих ШІ. Вони знижують чутливість до реальних подій, розмивають межу між правдою і брехнею. Під їхнім впливом люди ставлять під сумнів правдиві події (як от ця).
***
❗️ Шановні мешканців Чернівців і гості міста! Якщо ви свідок цієї історії, бачили все на власні очі, можливо навіть знаєте людину на фото, розкажіть нам про це в коментарях (зберігаючи анонімність військового).
***
У соцмережах масово поширюють емоційний допис, ілюстрований світлиною військового, що лежить на землі біля автобусної зупинки. З рюкзаком на плечах, в однострої. Поверх світлини написано слово «байдужість».
Його авторка Лілія Ластовиченко розповідає, що він так пролежав близько 40 хвилин. За цей час до нього так ніхто і не підійшов, не викликав швидку, навіть не нахилився.
? «Я підійшла. Від нього не було чутно алкоголем. Поруч — пляшка води, фрукти, сигарети. Очевидно, повертався з фронту або в відпустці. Просто хотів доїхати додому. І він не просто спав. Він не реагував навіть тоді, коли я облила його водою. Ні здригу. Ні звуку. Просто нерухомий. І всі дивились. І стояли. І далі чекали свій автобус. Я викликала поліцію. Вони приїхали швидко, викликали швидку. Його забрали», — пише вона*.
За кілька днів цьому допису поставили понад 2,6 тисяч вподобайок, прокоментувало близько 560 людей, ще 26 тисяч поширили допис!
✍️ Реакції на розповідь Лілії неоднозначні.
➡️ Більшість читачів дякують авторці за небайдужість і співчувають військовому (тут і далі наводимо коментарі майже в оригіналі):
▪️ «Дякую вам за небайдужість, побільше б таких людей як ви», — пише Діана Івашкович.
▪️ «Дякую Вам – я одна з небайдужих..і мені, як і вам дуже болить реальність, але.. це закон діалектики..», — вважає Таша Микицей.
▪️ «Дай Боже сили і здоров’я тобі наш захисник і переможець нашої Украіни», — бажає Анатолій Шавло.
➡️ Інші навпаки — кпинять Лілію Ластовиченко, мовляв, замість того, щоб допомогти, вона байдуже простояла біля військового 40 хвилин:
▪️ «Автор цього тетсту 40 хвилин стояла і дивилася, чи хтось підійде, а коли в неї терплячка вийшла, лиш тоді викликала поліцію. Але 40 хвилин мовчки спостерігала як чергову серію дибільного серіалу, замісь того, щоб відразу підійти чи піцікавитися інших, що з людиною. То чим вона краща за інших???», — обурюється Ігор Гринишин.
➡️ Деякі взагалі ставлять під сумнів історію і звинувачують Лілію в брехні:
▪️ «Не дякуйте, це зробив штучний інтелект, все є на цьому фото, і військовий і швидка і поліція, а чому не видно лікарів, поліціянтів, а я вам скажу, як замовили в штучного інтелекту так він і зробив», — упевнений Григорий Григорович.
▪️ «Я не вірю. Бути цього не може», — сумнівається Орест Ірза
▪️ «Це фейк. Щоб розпалити важку суперечку», — вважає Ірина Мороз.
▪️ «Де це сталося? На якій вулиці, в який час?» — питає Ulyana Chuba.
▪️ «Добрый день,а Вы случайно не знаете его имя или фамилию?» — цікавиться Наталія Будко.
▪️ «По той бік новин, ваш випадок, усі ознаки фейку», — тегнули Сову в коментарях.
?‍♀️ У відповідь на всі ці реакції Лілія зізнається, що не очікувала, що отримає стільки негативу. Що замість підтримки з’являться сумніви, звинувачення і навіть підозри у фейку.
? «Я чесна людина. Якщо комусь від цього полегшає, що ви підтвердити цю інформацію. То нехай. Головна ціль даної публікації, було , щоб люди не боялись і допомагали і не були байдужими. Все. Іншого підтексту не було», — розповіла нам пані Лілія.
Фактів і доказів, які вона надала нам у приватній розмові, цілком достатньо, щоб ми впевнено підтвердили правдивість її історії:
✔️ незаблюрені фотографії з місця подій, на яких чітко видно номер автівки швидкої допомоги;
✔️ скриншот екрана мобільного з екстреним дзвінком у поліцію — 8 липня о 19:53;
✔️ адреса, де все сталося: місто Чернівці, вулиця Головна, неподалік автостанції (лавочка поруч із автобусною зупинкою, біля крамниці);
✔️ вона має прозору сторінку, з якої зрозуміло, що вона дійсно живе в Чернівцях, працює в благодійному фонді «Право на захист», раніше працювала в Службі у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації;
✔️ крім того у неї на сторінці багато особистих фотографій, серед іншого з серйозних заходів, на яких вона була в якості спікерки, а також поруч із людьми обліковки яких легко верифікуються;
✔️ вона надала скрини повідомлень від інших свідків події, які побачили її допис і дякують в особистих повідомленнях за небайдужість;
✔️ на звинувачення про те, що вона 40 хвилин стояла і дивилася, чи хтось підійде до військового, Лілія пояснила, що вона не чекала, а майже одразу викликала поліцію. Про час їй розповідала продавчиня крамниці, що розташована поруч із цією зупинкою.
❗️ Ми не віримо на слово, але у нас немає причин ставити під сумнів свідчення Лілії Ластовиченко. В сукупності вони майже напевно доводять, що ця історія сталася насправді. Проте ми таки надіслали запит в поліцію, щойно (якщо) отримаємо відповідь, опублікуємо її під цим дописом. Також ми майже впевнені, що серед наших читачів знайдуться люди, які знають ще більше про цей випадок. І очікуємо, що ви поділитеся з нами подробицями.
? Ця емоційна історія про «забутого» військовослужбовця, а особливо реакція українців на неї, яскраво показує шкідливий вплив жалісливих картинок (також часто з військовими), які в промислових масштабах генерують за допомогою ШІ зловмисники. Вони знижують чутливість до реальних подій, розмивають межу між правдою і брехнею.

За матеріалами СБУ судитимуть агентурну пару, яка у Тернополі готувала подвійний теракт

Мобілізованого, від якого відмовилися військові частини, представник ТЦК забив на смерть прямо в автобусі під час “поставки мобілізаційних ресурсів” – що вирішив суд