До 40-річчя трагедії на ЧАЕС Суспільне зняло документальний фільм, який розповідає про екосистему зони відчуження.
23 квітня в Будинку кіно відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Бастіон зони відчуження», у якому показана екологічний бік Чорнобильської катастрофи та як природа самовідновлюється без людини після 26 квітня 1986 року.
На показ фільму Суспільного прийшло так багато людей, що довелося змінювати місце перегляду. Учасники перемістилися на третій поверх Будинку кіно — в Червону залу, аби мати можливість розмістити всіх охочих переглянути стрічку.
У фільмі «Бастіон зони відчуження» описано вплив техногенної катастрофи 1986 року на екологічну ситуацію в цьому регіоні. Після вибуху людей із зони відчуження виселили, у 90-х генерацію енергії ЧАЕС зупинили — й майже без людського впливу лишилося 2600 квадратних метрів природи. Попри наслідки забруднення на тисячі років, частково природа самовідновлюється, на просторах Полісся з’являються популяції оленів, лосів, коней Пржевальського, а у водоймі — двометровий сом Гоша, який виріс, усепереч міфу, не через радіацію, а через відсутність загрози від людей. А ще — бобри, для яких це повернення до рідних умов життя. Зараз ця територія ввійшла до Чорнобильського біосферного заповідника.
Автори стрічки також розповідають і про те, якої шкоди природі завдало вторгнення росіян у зону відчуження, адже окупанти залишили багато замінованих місць.
Над створенням документального фільму «Бастіон зони відчуження» працювали: режисери — Олеся Моргунець-Ісаєнко, Роман Синчук; оператори — Олег Авілов, Роман Синчук; композиторка — Оксана Яковлева; продюсер — Володимир Ладижець; виконавчий продюсер — Олександр Опанасюк.
У коментарі «Детектору медіа» режисерка фільму Олеся Моргунець-Ісаєнко розповіла, що ідея створення стрічки виникла під час роботи над проєктом «Природний кордон» і, по суті, стала його продовженням.
«“Природний кордон” — це фільм про торфові болота України, а “Бастіон” — як продовження. Ми планували зробити фільм про біосферний заповідник Чорнобиля, і це збіглося з 40-річчям катастрофи. А оскільки це пов’язані між собою речі, то ми об’єднали ці дві історії — і вийшов такий фільм. З самого початку була історія про те, що треба відновлювати природні екосистеми, щоб не було пожеж, щоб не було різних радіоактивних викидів. А потім ми додали ще трошечки історію про саму аварію», — розповідає Олеся Моргунець-Ісаєнко.
