Знову побачив у мережі фото пакета з молоком і булочки за шість копійок із запитанням «Пам’ятаєш»…
Не звернув би уваги, якби це не опублікувала — вибачте за вираз, 20-річна дівка, — яка про життя в СРСР чула тільки від бабусі. А у бабусь пам’ять вибіркова. Вони про пломбір за 20 копійок добре пам’ятають.
Ну, і я нагадаю.
Ах, який смачний пломбір був! І багатих не було! І робота, робота у всіх була! І мотоцикл «Іж-Юпітер-Спорт» можна було в кредит купити! І «гаїшники» честь віддавали. Правда, не кредитним мотоциклам, а обкомовським чорним «Волгам»…
Пам’ятаєш?
А пам’ятаєш, як пляшку шампанського за довідкою з РАГСу можна було купити тільки в магазині з тильного боку цього самого РАГСу? А в гастрономі — ні-ні. Тому що шампанське в гастрономі — це все одно, що Сніговик на красній площі. Якщо хтось не зрозумів — у радянських магазинах не було шампанського. Жодного.
А пам’ятаєш, як за довідкою з цього самого РАГСу продавали туфлі, а якщо ти в магазин «з вулиці» приходив — міг хіба що поцілувати тугі боки гумових калош?
Не забув, як хлопці й дівчата подавали фіктивні заяви в РАГС просто для того, щоб накупитися дефіциту в магазині з тильного боку РАГСу? Ах, туфельки на шпильках… Ах, костюмчик-трійка… А потім заяву з РАГСу забирали, мовляв, кохання минуло, помідори зів’яли.
А пам’ятаєш, як весілля святкували в «халабудах» у дворах або в квартирах із самогоном і дешевим портвейном «Три сокири», тому що на ресторани і навіть нормальну горілку (так ще спробуй дістати її, рідна) у радянської людини грошей не вистачало.
Про що б тобі, моя рідна «радянська людина», ще нагадати? А, знаю. Чому в СРСР курей, яких іноді, коли щось особливо здоровенне в лісі дохло, продавали в гастрономах (це називалося «викинули у продаж»), причому спробуй ще чергу за ними вистояти, називали «синенькі», пам’ятаєш?
І так. Пломбір радянський насправді був не радянський. Його рецептуру та обладнання для виробництва у 1936 році купив у США нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян. Але вже з 1962 року пломбір у Радянському Союзі з американським рецептом нічого спільного не мав, його виробляли вже не за ГОСТом, а за ТУ, безсоромно додаючи всередину пальмову олію та сою.
І якби ви, сучасні молоді дівчата, побачили, в яких умовах той пломбір робився, зберігався і продавався — він у вас би поперек горла став, повірте. М’яті вафельні стаканчики навалом у коробці і без індивідуальної упаковки? Та що ви таке кажете!
Але дозвольте повернутися до головного питання дня. Для молоденьких пісюх, які спокійно зараз на будь-якому перехресті можуть купити колготи або панчохи будь-якої щільності за бажанням, не зрозуміти, чому дівчата в СРСР подавали фіктивні заяви на вступ у шлюб…
На фото: 1979 рік, ще живий «дАрАгрй» Леонід Ілліч Брежнєв. Весілля на відносно заможному Кузбасі. Робітнича «общага». Яка розкішна обстановка, одяг молодят і стіл просто ломиться… А посуд який…
Павло Бондаренко
Москалі поширюють нову хвилю побрехеньок у соцмережах, які імітують відео українських військових із фронту
