26-27 березня 2011 року в Одесі відбувалася Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціальне замовлення в Україні: досвід 10 років впровадження», в якій узяли участь більше 50 представників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та громадських об’єднань з 20 міст та регіонів України, де діє механізм соціального замовлення як найбільш ефективна технологія взаємодії влади та громадських організацій у вирішенні на конкурсній основі найактуальніших проблем територіальних громад за рахунок бюджетних та додатково залучених ресурсів.
В ході пленарних та секційних засідань учасники аналізували стан впровадження механізму соціального замовлення в Україні за 2000-2010 роки, вивчали найкращі практики його використання, розглядали результати моніторингу нормативного забезпечення різних варіантів соціального замовлення у містах та регіонах України, обговорювали проект Закону України про соціальне замовлення.
Як відомо, на цей час соціальне замовлення та його різні модифікації впроваджені в Харкові, Києві, Хмельницькому, Миколаєві, Вознесенську, Чернігові, Чернівцях, Луцьку, Рівному, Миколаєві, Тернополі, Одесі та багато ін.
На конференції виступали з доповідями про стан соціального замовлення в регіонах представники різних міст та областей.
На заході була також представлена доповідь про ситуацію в Тернополі на тему «Соціальне замовлення в Тернополі – довга дорога в дюнах». Зокрема в ній проаналізована історія впровадження соціального замовлення на теренах Тернопільщини та його дію в умовах нинішнього часу. Також прогнозовано пріоритетні соціальні проблеми, на розв’язання яких в Тернополі можуть бути спрямовані соціальні проекти. Серед них: соціальний захист та вирішення проблем молоді, профілактика епідемічних захворювань в місті та області, організація змістовного дозвілля, підтримка молодіжного підприємництва, допомога кризовим групам, а також патріотичне виховання молоді.
Конференція дала чітке поняття тому, що конкурси соціальних проектів набувають все більшого розвитку і популярності в Україні, що стало можливим виключно завдяки ініціативі окремих місцевих громад.