Народний депутат України, голова «Представництва Тернопільщини» Орест Муц нині активно працює по північному виборчому округу, в який входять Збаразький, Кременецький, Лановецький, Підволочиський та Шумський райони. Розбудоване ним громадське об’єднання «Представництво Тернопільщини» пропагує свого лідера серед жителів цих районів. Одним із засобів агітації є листівка Ореста Павловича «Представництво Тернопільщини» – це відродження батьківського краю!» У ній поряд із біографією народного депутата подано звернення до земляків, у якому мовиться:
Шановні земляки!
Я маю велику честь і відповідальність представляти Тернопільщину у Верховній Раді України. Уся моя депутатська діяльність була, є і буде спрямована на відродження нашого з вами батьківського краю. Це закладено у кожному моєму виступі з парламентської трибуни, який завжди розпочинаю словами «Орест Муц – Тернопільщина», щоб відразу привернути увагу до нашої області на загальнодержавному рівні.
Тернопільщина зробила вагомий вклад в історію Української держави, тут живуть працьовиті люди, яким не байдуже їхнє майбутнє. Тому я взяв на себе величезну відповідальність, очоливши громадське об’єднання «Представництво Тернопільщини». Його мета – об’єднати найактивніших наших краян, які знають проблеми свого населеного пункту, можливості своїх земляків. А відтак допомогти громаді впливати на стан справ у своїй місцевості і на владу.
За роки незалежності ми вже добре усвідомили, що нам треба об’єднуватися, бо гуртом зможемо захистити себе і свої інтереси. Сьогодні громада Тернопільщини почала розуміти, що за неї ніхто нічого не зробить – ні влада, ні «добрий дядько», якого нам переважно нав’язують зі столиці.
Нехай цей «дядько» спочатку розкаже, який рай він збудував в себе вдома, де народився, провів дитинство, де живуть або поховані його батьки. Спитайте, чи доглянуті там могили, чи є асфальтовані дороги, які так «щедро» обіцяють нам, чи зимою у 21 столітті люди не замерзають у свої помешканнях?
Але не розкаже, бо картина там зовсім інша. Дороги на 70 % ґрунтові. В п’ятиповерхівках, збудованих ще за Хрущова, люди опалюють квартири вугіллям, яке тримають у підвалах, і часто, щоб мати воду – топлять сніг. Коли приїжджаєш на їхню батьківщину, таке враження, що тільки закінчилася війна.
Подібних «благодійників» ми вже бачили в 1939 році, коли до нас прийшли «вчителі-визволителі» у кирзових чоботах і гасили до язика махорку. А наші батьки ходили в лакованих мештах і користувалися попільничками.
Щоб вдруге не ставати на ті ж граблі, у кожному із 1056 населених пунктів області завершується створення місцевих «Представництв Тернопільщини». Це велика сила! Адже спільно ми можемо сміливо нагадати будь-якому чиновнику, чи благодійнику, якого закидають зі столиці, що громада села, району чи області наймає його за свої ж власні гроші обслуговувати її інтереси.
Для цього ми повинні навчитися найперше любити і поважати себе, свій край, своїх земляків, позбутися почуття заздрості, вміти, коли треба, прощати. Іншими словами – навчитися жити не минулим, а майбутнім. Тільки тоді нас будуть поважати інші! Цю істину я зрозумів, будучи у Верховній Раді та маючи можливість спілкуватися зі своїми колегами з різних регіонів. Тому зараз для мене навіть мій опонент, якщо він з Тернопільщини, рідніший за будь-якого варяга.
Орест МУЦ, народний депутат України,
голова «Представництва Тернопільщини».
Листівка викликала критику з боку нардепа-регіонала Юрія Болдирєва, яку він висловив у своєму Фейсбуці. Ось що він думає про цю листівку:
“Люблю жизнь за её непредсказуемость.
Например, неожиданно узнаю, что соратник по партии Муц Орест Павлович свысока относится к моим землякам, презирает армию, победившую в Великой Отечественной и Второй Мировой войнах, повторяет пошлые клише наших идеологических противников.
Оказывается, у него в Тернопольской области все дороги асфальтированные, а в другой стороне Украины дороги грунтовые. Его дедушка носил лаковые мешти, когда мой дед в кирзовых сапогах с боями проходил через Тернопольщину на Будапешт.
Что касается дорог, то, если Орест прав, – это очередное доказательство несправедливости бюджетной системы Украины, и означает, что в дотационную Тернопольскую область направляются неоправданно большие средства на строительство дорог, а средства эти, как известно, поступают в бюджет и внебюджетные фонды, прежде всего, из промышленных областей Востока и Юга Украины – главных доноров бюджета.
Не знаю, сменил ли дедушка Ореста лаковые мешти на сапоги в 14-й гренадерской дивизии войск СС “Галичина”( 14. Waffen-Grenadier-Division der SS “Galizien”) или отсиделся в лесном схроне в своих лаковых мештах, когда мой дед Илья Андреевич Болдырев в составе разведроты стрелкового полка с боями освобождал Украину, но, если верить польской довоенной статистике, то лаковых мешт у галичанского населения, преимущественно сельского, было значительно меньше, чем у городского населения Харькова, Одессы или Днепропетровска.
Удивил меня Орест Павлович. Но не бывает худа без добра, позиция Ореста Муца ярко демонстрирует демократизм, плюрализм, европейскость нашей Партии Регионов, в чьих рядах и я, хранящий дедовские “За отвагу”, “Солдатскую Славу III степени”, “Красную Звезду”, “За Будапешт” и Орест Муц, хранящий память о лаковых мештах”.
Мабуть, Орест Павлович таки знайшов правильні слова для своїх земляків, раз вони так зачепили за живе регіонала з Донецька…