Михайло Головко обраний депутатом Верховної Ради України. Юридично він представник ВО «Свобода» і об’єднаної опозиції, але фактично він має бути лобістом для громад Збаразького, Кременецького, Лановецького, Підволочиського,, Шумського районів. Щиро бажаю йому успіхів у цій справі.
Однак, чи зможе він залучити додаткові кошти в Тернопільську область? Чи зможе взагалі стати потужним лобістом краю? І найголовніше – чи зможе покласти край галицько-волинській дистрофії, яка вже 20 років нищить наш край?
На жаль відповідь від’ємна. Ні, не зможе. І це – АКСІОМА. Тому й твердження про те, що ми й надалі «будемо жити в руїні», самотужки борсаючись в хронічному безгрошів’ї , безробітті та депресивному стані, теж –АКСІОМА.
Клименко був би депутатом для громад. Він міг би змінити на краще наше життя. Те,що він зробив для краю, свідчить про це. Проте загал відкинув шанс, який був запропонований ним. Що це – вияв постулату, що ідеї сильніші за дороги, чи виборчий парадокс 164-го округу? Чому так сталося? Що нас чекає?
1. Нас чекає важкий період 2013-2023 років
Розпочинається крах хибної моделі Українського державотворення. Її впровадили у лихі 90-ті президенти України Л. Кравчук і Л. Кучма. Дихає на ладан породжена ними ж хибна “чавунна” модель української економіки.
Життя Тернопільщини на 90% забезпечують дотації з державного бюджету України, які надходять з інших регіонів. Очікується, що в умовах кризи, яка насувається, Київ приблизно на 30% скоротить розмір цих дотацій. От тоді, дійсно, «БІДА ПРИЙДЕ У НАШУ ХАТУ».
Свята справа депутата від округу – зупинити чи, принаймні, мінімізувати цю біду. Володимир Клименко знав, як залучати додаткові кошти в округ, робив це і в якості народного депутат міг би зробити значно більше.
У Михайла Головка відсутні можливості впливати на ці процеси. Це не його вина. Це вже наша біда. Мусимо визнати: не буде у нас потужного лобіста у Верховній Раді принаймі ще 10 років. Людина з можливостями і потенціалом Клименка серед наших краян відсутня, а поважна і потужна особистість з іншого регіону не буде балотуватись на наступних виборах в нашому окрузі, де не цінують тих, хто робить добро.
Необрання Клименка ще довго буде засторогою для дієвих, потужних, самодостатніх особистостей, які могли б лобіювати інтереси нашого регіону. Однак факт залишається фактом – діяльність Клименка на Тернопіллі була феноменальною.
2. Феномен Володимира Клименка
Український фінансист, промисловець, громадський діяч Володимир Клименко за 8 місяців 2012 року зробив для людей у 164-му окрузі більше, ніж усі депутати Верховної Ради протягом 20-ти років.
Неймовірно, але очевидно: його чесне ім’я паплюжили за це на біг-бордах, поливали брудом у засобах масової інформації, більше того – витрачали чималі кошти на друк спеціальних антиклименківських видань накладом у десятки тисяч примірників.
Феномен Клименка полягає в тому, що йому подобається творити добро. Однак проблема в тому, що це не знайшло належного відгуку. Володимир Клименко не займався виборчим піаром . З огляду на виборчу доцільність будівництво 11-ти кілометрів дороги до села Загайці у Збаразькому районі – цілком збитковий і електорально не доцільний проект. Банкір Клименко це чудово розумів. Проте громадянин України Клименко щиро задоволений, що зробив добру справу для унікального села, яке дало світу понад 200 священників.
Саме так він діяв всі 8 місяців: щиро, з любов’ю і повагою до людей , до нашого краю, який запав йому у душу. Погодьтеся, в сучасній Україні це рідкісне явище.
Винятковість Володимира Клименка виявилася ще й у тому, що він кинув виклик 20-річній занедбаності нашого краю, який владний Київ ще у 90-ті роки кинув напризволяще.
Інвестиційний проект для Кременецького району на 2013-2017 роки, який було запропоновано Володимиром Клименко, просто вражає: 1,5 млрд. грн. додаткових коштів за 5 років. Збільшення у 3 рази надходження в бюджет району. Створення регіональної індустріальної зони на 5000 нових робочих місць. Завершення будівництва ЦКРЛ. Залучення в район 500 тис туристів в рік тощо.
Ні для кого не секрет: нічого подібного за 20 років для нас не розробили ні Кабінет Міністрів України, ні Тернопільська ОДА.
Прошу звернути увагу – все вищезазначене Клименко робив сам, не маючи партійної фракції у парламенті, статусу і повноважень народного депутата.
Взагалі приголомшує останній вчинок Клименка. Вже після виборів він добудував дорогу Почаїв- Ст. Тараж та частину дороги в центрі Кременця. Це вкрай здивувало людей.
Своєю діяльністю на Тернопіллі Клименко показав, як може і повинен працювати на своєму окрузі мажоритарний депутат. У такий спосіб він створив новітній стандарт і критерій оцінки депутатської діяльності та увійшов в політичну історію Тернопілля і України.
3. Політичне самогубство 164-го округу.
Поза сумнівом, діяльність Клименка відповідала наріжним інтересам кожного мешканця, кожної родини, кожної громади Збаразького, Кременецького, Лановецького, Підволочиського і Шумського районів. За даними соціологічних опитувань 70% виборців округу хотіли мати саме такого депутата у Верховній Раді.
Попри все це, за Володимира Клименка проголосувало у 2, 2 рази менше виборців, ніж за Михайла Головка. Парадокс? НІ. Це, радше, – політичне харакірі 164-го округу. Найбільші втрати при цьому поніс Кременецький район.
Чому так сталося? Те, що робив Клименко, суперечить суспільно-політичній практиці України у 1991-2012 років. Депутати просто «забалакали» Україну за 20 років, змагаючись у емоційності популістських обіцянок, до яких електоральна більшість звикла, й, як доводить практика, на які «ведеться». Клименко ж не обіцяв, що “за довіру – відпрацює”, він просто робив добрі справи. Добро не вимірюється грошима, проте 125 млн. грн., які він за короткий термін залучив лише у Кременецький район, вражають. Нічого подібного у нас ніколи не було.
Незвичність діяльності Клименка на тлі словоблудної Української політики призвела до того, що більшість виборців просто не змогли збагнути і прийняти щирість, реальність його ідей, задумів, програм.
Взагалі, за Іммануїлом Кантом, феномен осягнути розумом неможливо. Його можна сприймати лише на практиці. Проте подібної практики до Клименка в нас не було. Його діяльність вийшла за межу пересічної уяви про те, що має робити український депутат і про українську політику взагалі.
Але від цього пояснення нам легше жити не буде. Міркую, що за своїми наслідками те, що сталося 28 жовтня для громад 164-го округу, є політичним самогубством. Кому і навіщо вигідні такі жертви?
4. Кому служити: громадам чи партійному зиску?
Наш край важкохворий на “галицько-волинську дистрофію”. У 2011 році об’ єм внутрішнього сукупного продукту був у 8 разів менший, ніж у 1990 році. Наші люди не мають роботи; лише у Кременецькому районі близько 16-ти тисяч фактично безробітних. Бюджети порожні, дороги і вулиці перебувають в жахливому стані .
Володимир Клименко, з його можливостями та вдачею, був для нас як дарунок долі . Його обрання депутатом відповідало би наріжним інтересам кожної людини, кожної родини, кожної громади і Тернопілля, в цілому – це поза сумнівом. В той же час, проти нього працювали всі політичні сили, які брали участь у виборчих перегонах. Вони не мали таких програм і проектів, як у Клименко, не робили такі добрі справи, як він. Вони переслідували лише свої партійні або особисті інтереси, суттєво нашкодивши таким чином інтересам мешканців Тернопільщини.
Нам що, «Батьківщина» створить 5000 нових робочих місць у Кременці упродовж 2013-2017 років? Ні, не створить. Вона цього і не обіцяла. Може «Свобода» відремонтує всі сільські дороги і вулиці у наших містах? Ні, не відремонтує. Вона цього і не обіцяла. А може «Удар» добудує Кременецьку Центральну Райнну Клінічну Лікарню і залучить в район додаткових 1,5 млрд. грн. Ні, цього не буде. «Удар» цього не обіцяв.
Висновок: для сучасних українських партій власний політичний зиск вищий, ніж наріжні інтереси людини, родини, громади. Мусимо це визнати, усвідомити і зробити належні висновки.
5. Галичині і Волині потрібна своя партія
Ключове питання нашого буття: ХТО ПРОДОВЖИТЬ СПРАВУ КЛИМЕНКА І БУДЕ БОРОТИСЯ ЗА РОЗБУДОВУ НАШОГО КРАЮ? Будувати та ремонтувати дороги, створювати нові робочі місця, залучати інвестиції і додаткові кошти з держбюджету, оздоровлювати дітей, залучати додаткові кошти на розвиток та підтримку культури і спорту, допомагати церквам.
Можливо, народний депутат України Михайло Головко й волів би продовжити добрі починання, однак не може зробити нічого подібного. В нього просто відсутні можливості Клименка.
До речі, фінансовий магнат, як називали Клименка,- це СТАТУС. Саме завдяки своєму статусу Володимир Клименко за 8 місяців 2012 року зробив для Тернопільщини більше, ніж усі депутати Верховної Ради України усіх скликань.
У Михайла Головка такий статус, зв’ язки і можливості відсутні. Це не його вина. Це вже проблема для громад 164-го округу.
На 100% правий Р. Якель, який підсумував у «Дзеркалі тижня» вибори на Тернопільщині: “нічого незвичайного не сталося, ….. у голосуванні за депутатів-мажоритарників все вирішили не особисті заслуги кандидатів, а популярні в краї партійні бренди”.
При цьому, загальновідомо, що існуючі партії вже давно кинули Галичину і Волинь напризволяще. Не зможуть загальнонаціональні партії ВО”Батьківщина” і ВО “Свобода” перерозподілити державний бюджет на користь Галичини і Волині. Це взагалі за межею можливості будь-якої загальнонаціональної партії.
Мусимо усвідомити велику проблему Західної України: те, що добре для партій, далеко не завжди добре для наших людей і для громад. Як розв’язати протиріччя між партійним зиском існуючих партій і інтересами громад краю?
Міркую, варто впровадити дуже вдалий досвід Федеративної Республіки Німеччини. Потрібно створити на теренах Галичини і Волині потужну, модернову, але власне регіональну партію. За зразок потрібно взяти ХСС (Християнсько-Соціальний Союз), який успішно і дуже ефективно діє в землі Баварія.
Валерій Левченко