Тернополяни висловили недовіру безкоштовним медичним послугам, адже часто доводиться сплачувати так звані благодійні внески. Куди ідуть їхні кошти і на що витрачаються людям невідомо. Такої думки дотримуються 89% опитаних містян.
Соціологічним дослідженням «Неформальні платежі у закладах охорони здоров’я Тернополя» займалися експерти Інституту аналітики та адвокації у різних областях України за підтримки МФ «Відродження». Його мета – прозорість і нормативне врегулювання співпраці благодійних фондів та лікувальних закладів.
Провели соціологічне дослідження у рамках програми «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги. У 2016 році поставили за мету запровадити практику підзвітної діяльності благодійних фондів при закладах охорони здоров’я одразу у 4 областях – Тернопільській, Сумській, Миколаївській та Житомирській.
За результатами дослідження 74% опитаних не задоволені рівнем надання медичної допомоги.
«Вражаючим є те, що 89% жителів Тернополя не вважають медицину в Україні безкоштовною або не можуть стверджувати чи це дійсно так. На запитання «Чи доводилося Вам сплачувати за медичні послуги, діагностику?» жоден із пунктів не залишився без ствердної відповіді. У Тернополі найчастіше сплачують за УЗД (УЗО) – 75%, рентген – 67%, здачу крові – 66%, За операції – 57%, анестезію – 53%, МРТ – 51%, консультацію лікаря – 50% опитаних», – розповів експерт ГО «Інституту аналітики та адвокації» Олександр Ткаченко.
Суми, які щорічно витрачають мешканці Тернополя на лікування коливаються від 1000 гривень і більше. Понад 5000 гривень з сімейного бюджету віддавали 23% опитаних. Оплата найчастіше мала назву «благодійний внесок» чи «добровільна пожертва».
Через недостатнє фінансування заклади охорони здоров’я змушені шукати альтернативні джерела поповнення бюджетів. Одне з них – благодійні фонди. Майже кожен пацієнт сплачував кошти до цих фондів, щоб отримати необхідне лікування. Проте, їхня діяльність є “ізольованою” від пацієнтів та загалу, адже ніхто не знає, скільки коштів зібрали на території лікарні для її ж потреб та скільки передали такому лікувальному закладу.
Це пов’язано з неналежним нормативним урегулюванням, а фактично його відсутністю, що створює “люфт” необов’язковості звітування. При цьому, пацієнти розуміють реалії недофінансування та готові сплачувати за медичну допомогу, якщо знатимуть, куди та за що платять, як ці кошти витрачаються і як це вплине на їхнє лікування. Така відповідь була у 65% опитаних.
«Саме тому, сьогодні потрібно забезпечити максимальну прозорість та підзвітність роботи фондів при лікарнях. Це сприятиме довірі пацієнтів та громади до діяльності фондів і сприятиме збільшенню фінансуванню лікувальних закладів. Для цього необхідно працювати у напрямку створення необхідної нормативної бази як на місцевому, так і національному рівнях», – зазначив регіональний представник програми «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги», голова Тернопільської правозахисної групи Володимир Шевченко.
Контактний телефон: 0967003955

Напишіть відгук