Поки я морально і фізично готуюся до написання загального звіту про Тернопіль, покажу кілька фото смаколиків, які нам пощастило спробувати у файному місті.
Ми з Олексою любимо смачно поїсти і спробувати щось новеньке – от тому я так постійно і безрезультатно борюся з зайвими кілограмами – , тому часто наші подорожі стають гастрономічними турами. А бути в Тернополі і не зайти в музей-їдальню “Старий млин” – просто гріх!
На той момент ми вже находилися, напилися кави – напишу, де її можна пити – , нагулялися вуличками, були навіть на Микулинецькому кладовищі, зайшли в Краєзнавчий музей – про нього напишу окремо – знайшли по дорозі selfhikerа, позаглядали до купи церков – і нарешті втомилися і зголодніли до втрати свідомості. Ну а в голоду очі великі – і назамовляли в Млині всього, багато і смачного. Хоч Іван і намагався нам з Олексою сказати, що ми зажралися нам буде забагато, але ми все одно не послухали.
Спочатку нам принесли український наркотик – перетертий смалець з часником, спеціями і кілька шматків чорного хліба – смакота неймовірна! Наркотик дають безкоштовно:) Знають же, гади, що відмовитися неможливо і підсідаєш на нього з першого разу!
За кілька хвилин мені принесли червоний борщ, запечений в хлібі – про нього я мріяла ще з минулого року! Яка з смакота! І тару можна їсти:))
А Олексі принесли теж шось дуже смачне -бездонну миску з чимось неймовірним. Там була баранина, картопля і ще якась смакота.
Насправді після першого вже можна було сидіти і співати пісень – такі ми були ситі. А нам взяли і принесли друге.
Мені – великий дерун з сиром на пательні
Олексі – запечену картопельку в печі з салатом
Десь в процесі Івану принесли салат в дуже великій ложці
А от гарнір для Івана я вже не годна була сфотогрфувати:))
P.S. До речі, всі ці наїдки, ключаючи також пиво-соки-води коштували нам на трьох аж 160 гривень.