111

Майже 10 мільйонів звичайних українських громадян отримують зараз доплату до пенсії за понаднормовий стаж у зменшеному розмірі. Проте не всі українці погодилися з існуванням цієї пенсійної несправедливості. Один iз них — Герой України Юрій Шухевич, який із 2005 року розпочав боротьбу проти органів Пенсійного фонду України за встановлення всім українцям доплат до пенсій за понаднормовий стаж згідно iз законом. І домагатися дотримання власних прав може кожен українець.

 

Проігнорований закон

Розпочалося все з 2004 року, коли народні депутати України ухвалили Закон України № 2291–IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом — перший Закон). У ньому зазначалося: «Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком…»

Відразу просимо читачів звернути особливу увагу на дату набрання чинності цього Закону — 12 січня 2005 року, оскільки ця дата має вирішальне значення при розгляді в судах відповідних справ, повідомляє УМ

Отже, з 12 січня 2005 року всім звичайним українським пенсіонерам мали б перерахувати пенсії і встановити до них доплату за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам та 20 років жінкам у розмірі 1% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на січень 2005 року, прожитковий мінімум для непрацездатних становив 300 грн. Тож звичайним українським пенсіонерам мали би доплачувати з 12 січня 2005 року за кожний повний рік понаднормового стажу по 3 грн. (1% від 300). Скажімо, якщо в якогось пенсіонера є понад 45 років страхового стажу, то, якщо це чоловік, йому мали би встановити доплату до пенсії за понаднормовий стаж 20 років (45—25) у розмірі 60 грн. (20х3), а якщо це жінка — їй мали би встановити доплату до пенсії за понаднормовий стаж 25 років (45—20) у розмірі 75 грн. (25х3).

Проте органи ПФУ не здійснили навіть цю невеличку диференціацію розмірів пенсій залежно від понаднормового стажу.

До того ж на пропозицію цих державних органів народні депутати ухвалили 25 березня 2005 року Закон України № 2505–IV (далі за текстом — другий Закон), згідно з яким, за кожний повний рік понаднормового стажу розмір пенсії мав збільшитися на 1%, але вже не від прожиткового мінімуму, а від основного розміру пенсії, що не перевищує прожиткового мінімуму для непрацездатних. Це положення другого Закону набрало чинності «заднім числом», що є грубим порушенням ст. 58 Конституції України, в якій проголошено, що: «Закони та інші нормативно–правові акти не мають зворотної дії в часі».

Либонь, не важко здогадатися, яким «заднім числом» набрало чинності вищезазначене положення другого Закону? Зрозуміло, що 12 січня 2005 року.

А оскільки в понад 80% звичайних українських пенсіонерів основний розмір пенсії був набагато нижчий від прожиткового мінімуму, то й сума доплати за понаднормовий стаж у декого з пенсіонерів могла становити декілька гривень або… 0 грн.

За 80 років понаднормового стажу — 0 гривень

Аби краще зрозуміти, чим відрізняється перший Закон від другого, необхідно проілюструвати це на конкретному прикладі.

Скажімо, у Героя України Юрія Шухевича є понад 105 років страхового стажу (за рахунок зарахування в потрійному розмірі понад 35 років його незаконного ув’язнення у совєтських концтаборах). Понаднормовий стаж у пана Юрія становить 80 років (105—25). Органи ПФУ нарахували йому у 2005 році доплату до пенсії за 80 років понаднормового стажу у розмірі… 0 грн.

Чому? Тому що заробіток, з якого йому обчислюється пенсія, становить цифру 0 грн., відповідно й основний розмір пенсії за понад 105 років стажу становить також цифру 0 грн. (якщо заробіток 0 грн. помножити на будь–який коефіцієнт страхового стажу, то результатом завжди буде цифра 0).

У відповідях, які були надіслані Юрію Шухевичу органами ПФУ та Мінпраці, міститься «умовивід» про те, що «оскільки під час перебування у місцях позбавлення волі заробітної плати Ви не одержували, заробітна плата відсутня, з урахуванням якої обчислюється розмір пенсії».

Після того, як пан Юрій документально довів чиновникам органів ПФУ та Мінпраці той факт, що в’язні совєтських концтаборів виконували по суті найважчі роботи в різних галузях промисловості колишнього СССР і що після 1953 року в’язням почали виплачувати незначну частину зароблених грошей, тоді чиновники органів ПФУ та Мін­праці заявили, що ці заробітки все одно не можуть бути враховані для обчислення пенсії, бо з цих заробітків не сплачено страхвнесків.

Якби ж доплату за понаднормовий стаж обчислювали не від основного розміру пенсії, а від прожиткового мінімуму, так як це було передбачено в першому Законі, тоді розмір пенсії Юрія Шухевича був би збільшений не на… 0 грн., а на 3 грн. за кожний повний рік понаднормового стажу. Доплата за 80 років понаднормового стажу станом на 12 січня 2005 року становила б 240 грн. у місяць (80х3).

Юрій Шухевич вимагав від органів ПФУ та Мінпраці, аби вони здійснили йому перерахунок пенсії з 12 січня 2005 року відповідно до першого Закону. На неодноразові звернення з цього питання до органів ПФУ та Мінпраці ці державні органи відповідали, що повертатися до першого Закону вони не збираються і що виконувати цей Закон не будуть.

До Феміди по правду

Після отримання від органів ПФУ та Мінпраці офіційної письмової відмови в перерахунку пенсії відповідно до першого Закону, пан Юрій відразу ж звернувся у травні 2006 року з адміністративним позовом до місцевого суду, який задовольнив позов Юрія Шухевича й зобов’язав органи ПФУ здійснити перерахунок пенсії.

Після тривалого ігнорування рішення суду панові Юрію таки здійснили доплату до пенсії за понаднормовий стаж. Але на неодноразові прохання Юрія Шухевича до керівництва органів ПФУ та Мінпраці здійснити з 12 січня 2005 року перерахунки пенсій усім звичайним українським пенсіонерам і доплатити за кожний повний рік понаднормового стажу по 1% від прожиткового мінімуму, органи ПФУ та Мінпраці надсилали лише відписки.

Саме тому Юрій Шухевич у травні 2008 року подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, у якому просив зобов’язати керівництво органів ПФУ дати вказівку своїм низовим органам здійснити з 12 січня 2005 року, відповідно до першого Закону, перерахунки пенсій усім звичайним українським громадянам, пенсії яких підлягали такому перерахунку. Суд відмовив Юрію Шухевичу в задоволенні цього позову, оскільки позивач не надав суду нотаріально завірених довіреностей від усіх звичайних українських громадян, пенсії яких підлягали перерахунку відповідно до першого Закону.

Українські можновладці далекі від свого народу

На жаль, на понад 100 письмових звернень пана Юрія до народних депутатів України, членів уряду, Президента України жоден iз цих високопосадовців не відреагував належним чином. Не зареєстрували й відповідного законопроекту про скасування другого Закону, яким були обмежені права мільйонів звичайних українців.

Прохання Юрія Шухевича до цих високопосадовців, а також до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховного Суду України про звернення до Конституційного Суду України також залишилося без відповіді. Оскільки звичайні українські громадяни не мають права законодавчої ініціативи, а також не мають права звертатися з конституційними поданнями до Конституційного Суду України, вони мусять просити народних депутатів стати на захист прав тих громадян, які їх спеціально для цього обрали. Як бачимо, народних обранців не цікавлять права звичайних українських громадян. І цей факт був нещодавно ще раз підтверджений під час примітивного обговорення в парламенті законопроекту № 5391 «Про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні», текст якого був розроблений паном Юрієм Шухевичем разом із його побратимами.

Важливе питання, яке стосується встановлення справедливості в пенсійному забезпеченні українських громадян, було розглянуто за скороченою процедурою, а аргументи «за» і «проти» були настільки примітивними, що не хочеться навіть їх цитувати.

Дуже красномовним був результат голосування за прийняття цього законопроекту в першому читанні. За це проголосувало 57 народних депутатів. Фракції Партії Регіонів, комуністів та блоку Литвина, які створили нинішню коаліцію, не дали жодного голосу за прийняття цього законопроекту.

Олекса ЧОРНОТА,
правозахисник

 

НА ЗАМІТКУ

Що може зробити звичайний український пенсіонер?

Кожен пенсіонер міг би звернутися до органів ПФУ і з’ясувати, яким є основний розмір його пенсії, якою є доплата за його понаднормовий стаж тощо.

Приміром, у якоїсь особи (жінки) є 40 років стажу й основний розмір пенсії становить 100 грн. Оскільки ця сума є нижчою за прожитковий мінімум для непрацездатних 750 грн. (з 1 січня 2011 року), відповідно, цій особі встановили пенсію у мінімальному розмірі 750 грн.

Але доплату за 20 років (40—20) понаднормового стажу обчислюють не від прожиткового мінімуму для непрацездатних 750 грн., а від основного розміру пенсії 100 грн. За 20 років понаднормового стажу органи ПФУ нараховують зараз доплату відповідно до другого Закону в розмірі 20 грн. (20% від 100). Якби народні депутати не змінили Закон «заднім числом», то відповідно до першого Закону розмір доплати за 20 років понаднормового стажу становив би зараз 150 грн. (20% від 750).

Відразу зазначимо, що тим особам, у яких основний розмір пенсії перевищив прожитковий мінімум для непрацездатних, доплату за понаднормовий стаж обчислюють не від основного розміру пенсії, а від цього прожиткового мінімуму.

У запропонованому урядом законопроекті щодо реформування пенсійної системи передбачено підвищити на 10 років страховий стаж для жінок iз 20 до 30 років, а для чоловіків — з 25 до 35 років, хоча сам механізм нарахування доплати за понаднормовий стаж заплановано залишити без змін. Тож доплату за понаднормовий стаж передбачається обчислювати, починаючи зі страхового стажу 31 рік для жінок, 36 років для чоловіків, відповідно розмір пенсії може зменшитися деяким пенсіонерам на 75 грн. (10% від 750).

Якщо хтось із пенсіонерів не погоджується із неконституційним обмеженням доплати до пенсії за понаднормовий стаж, то він міг би скерувати свої письмові звернення до Президента України, Голови Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народних депутатів України і вимагати від цих можновладців звернутися з конституційним поданням до Конституційного Суду України, щоб останній визнав неконституційними ті положення Закону, якими обмежено права мільйонів українців.

1 comment

  1. Анонім

    все сказано справедливо–але ми пенсионери–для НИХ–БИДЛО,КРІПАКИ–а пенсію Я заробив–мозолями–в шахті, ліквідатор на ЧАЄС–а тепер ще ДАВЕ–БОСЯЦЬКИЙ,КРОВОЖАДНИЙ–ПРЕС?????ВОНИ ВСЕ РОБЛЯТЬ ЩОБ–СКОРІШЕ І ПОБІЛЬШЕ ВИМЕРАЛО ЛЮДЕЙ а МЕТА ОДНА–ЗЕМЛІ ЗАБРАТЬ!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.