30 березня  у Львові Ірина Фаріон презентувала перевидання книги Дмитра Донцова “Хрестом і мечем”, що вийшла за підтримки голови Тернопільської обласної ради Олексія Кайди.

Виступаючи, Олексій Кайда подякував Ірині Фаріон за пропозицію перевидати книгу його земляка Дмитра Донцова та, зокрема, зазначив:

“Завжди заперечував і заперечуватиму тим горе-політикам, які нам змальовують перспективу створення політичної нації. Нація не може бути політична, нація може бути тільки кровна, тільки генетично споріднена, і якщо в тобі тече українська кров, рано чи пізно вона проросте в тобі, проросте в твоїй душі”, – зазначив голова Тернопільської обласної ради, керівник Секретаріату Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Олексій Кайда.

Свободівець зазначив, що відчуває спорідненість із Донцовим, зокрема, у прагненні поєднати дві нероздільні частини України в одне ціле.

“Треба було рівно 15 років, аби ця кровинка, цей дух проріс у мені – колись я, уродженець Бердянська, як і Донцов свого часу з Мелітополя, поїхав до Львова, щоб унести дух широчезних українських степів сюди, до Галичини, і щоби собі вдихнути дух Галичини, щоби поєднати дві нероздільні частки України в одне ціле. Чому ми перевидали саме книгу Донцова “Хрестом і мечем” – бо за 20 років так званої незалежності ми не маємо незалежності. Всі ці роки Україною керували неукраїнці”, – заявив Олексій Кайда.

Упродовж багатьох років українці керувалися нав’язаною ліберастами меншовартістю та боягузтвом боронити власну позицію, власну націю. З цього приводу голова Тернопільської обласної ради наголосив:

“Не може бути захисту власної нації, власної держави з хусточкою, якою витираємо сльози, що ми й робили останні 20 років. Я давно перестав плакати на могилах своїх героїв і Вас до цього закликаю. Приїжджаючи на могили своїх предків, своїх героїв, набираюся їхнього духу й сили для подальшої боротьби за українську Україну. Ми повинні взяти в одну руку хрест, в іншу меч, і викорінити цей хохлізм, що є подекуди в нас. Згадайте недавню тезу ліберастів: не голосуйте за націоналістів, бо треба любити своїх ворогів. Свого ворога я люблю, але тільки на його території, в його країні. Та більше я люблю свою дитину, тому я більше люблю свою українську націю, як це робили Донцов, Міхновський, Сціборський і ціла плеяда українців-націоналістів. Вони нам дали свої знання, щоби ми увібрали їх у себе та пропагували їх. Крапля води камінь точить, ця книга і є тією краплею, котра вимиє з нас ліберальний дух, що його нам нав’язали. Допоки в нашій пам’яті є Дмитро Донцов – ми непереможні. Сьогодні роковини, коли він відійшов у вічність. Та ми не плачемо – ми гордо тримаємо голову й говоримо, що ми українці – велична нація”, повідомили “Про все” у прес-службі ВО “Свобода”

Напишіть відгук