Колишні працівники поліклініки Тернопільського комбайнового заводу звинувачують міську владу у брехні. Медики розповідають, що після закриття лікарняного закладу їм видали на руки трудові книжки і не запропонували іншої роботи. 22 людини пішли на біржу праці і перебувають у статусі безробітних.
Медсестри, масажисти та інші працівники поліклініки шоковані, адже такого не очікували. В січні, після сесії Тернопільської міської ради, де зачитували рішення про ліквідацію медустанови, працівників обіцяли працевлаштувати. Але обіцянки залишились лише на словах та на папері, – кажуть уже тепер безробітні люди. Сьогодні вони просять керівників міста не залишати їх на вулиці без зарплати.
Ольга Гайдук, маніпуляційна медсестра: «Як можна вижити при такій владі? Дайте нам, будь ласка, відповідь: куди нам діватися? Може я піду мерові мити підлогу, може він мені дасть 2,5 тисячі гривень заробітної плати? Я згідна на таку роботу! Може йому капельницю треба поставити, може треба оздоровити його трішки – щоб він порозумнішав і відносився до наших робочих людей з розумінням. Я розумію, що вони при владі, що вони мають все. А як же ж тим людям простим жити? Я ж не прошу, щоб він дав мені кусок хліба з маслом та ікрою. Я прошу: дай мені кусок хліба, щоб я нагодувала себе і свою сім’ю. Більше нічого я не вимагаю. Я хочу працювати, хочу відповідної оплати. Я хочу жити в тій країні».
Міський голова Тернополя Сергій Надал та начальник міського відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Ростислав Левчук переконують, що всі працівники комбайнового заводу після її закриття – працевлаштовані. А ті 22 людини, які сьогодні не працюють – просто відмовилися від роботи.
Ростислав Левчук, начальник відділу охорони здоров’я та медзабезпечення: «На сьогоднішній день всім працівникам цих поліклінік запропоновані посади – такі, які вони займали, або аналогічні. Інше питання, що не всі згодилися – і відмовилися. А запропоновано всім, і це зафіксовано в документах».
Оксана Попович, масажист: «Хай той пан Левчук приїде і скаже мені в очі, що я працевлаштована. І хай мені покаже папір, що він мені і де він мені пропонував. От я його спитаю: що ви мені пропонували, де мій підпис, що я відмовилася, що я написала «відмовляюся» і підписалася. Де було повідомлення, якщо йде скорочення? Значить, кожному працівникові вручають повідомлення окремо. То є юридична справа. Ми ж не працюєм у якогось вуйка на хуторі – ми працюєм в державній організації, так чи ні?».
Офіційно в поліклініці працювало 86 осіб, із них без роботи залишилось 22. Чому така несправедливість і чому саме вони, медики із багаторічним досвідом, сьогодні опинились на біржі праці – люди не знають. Лише підозрюють, що у цій справі не останню роль відіграють хабарі та підлабузництво.
Ганна Лука, медреєстратор: «Тільки в нашій країні – тільки брехня і злодівня, – і все! І гроші і вкласти ззаду – більше нічого».
Ірина Биць, дільнична медсестра: «Я запитала ніби. Тому що працевлаштовані пенсіонери. Працевлаштовані люди, котрі прийшли пізніше від мене на роботу, в котрих менший стаж. У зв’язку з чим вони працевлаштовані, а ми – ні. Мені відповіли, що це виконуючий обов’язки сказав, що «це не я працевлаштовую – працевлаштовують звище». Відповідно, це влаштовує Левчук Ростислав Дмитрович – він керував тим. Ми не грали під його дудку – і нас не працевлаштовано. Працевлаштовано тільки тих, хто з ним співпрацював, хто йому догоджав, хто робив цю всю справу, щоб закрити заклад».
Звільнені медики запевняють, що їхні колеги, які сьогодні працевлаштовані, писали на ім’я мера «липові» звернення та листи, в яких називали обурених 22-х працівників «купкою незадоволених». Тодішнє керівництво поліклініки, у свою чергу, погрожувало швидким звільненням тих, хто пікетуватиме під стінами Тернопільської міської ради.
Оксана Попович, масажист: «Завтра ми маємо йти на пікет. У кінці робочого дня завідуюча Костів обійшла кабінет і сказала: «Якщо ви завтра підете на пікет, ви того ж дня будете звільнені»».
Комунальний заклад тернопільської міської поліклініки обслуговував більше 20 тисяч пацієнтів. Серед них і маленькі діти, і люди похилого віку. Пенсіонерка Любов Харчук живе у багатоповерхівці навпроти колишньої медустанови. Після закриття лікарняну картку жінки передали у першу поліклініку, що на вулиці князя Островського. Стурбована пані Харчук не розуміє, як так сталося і чому ніхто не запитав людей, чи хочуть і чи можуть вони їздити в інші мікрорайони міста, щоб отримувати необхідну медичну допомогу.
Любов Харчук, пацієнтка поліклініки комбайнового заводу: «Якщо це залежить від мера нашого міста Надала – а я голосувала за нього, – якшо в нього є совість і якщо він знає, що це не добре, то він не повинен тієї посади займати. Як людям в очі дивитися, якщо це не добре. Людина не повинна на цьому місці стояти. Я обслуговувалась у цій поліклініці 37 років, знаю тут людей. Я людина вже пенсійного віку, на заводі набрала багато болячок. Хороші люди, які працювали в цій поліклініці. Не тільки я, а багато людей сюди йшло, як до себе додому. Я могла там допомогу взяти в будь-кого… Прикро дуже».
Медики, які залишились без роботи, не знають, що їм робити далі. Влада мовчить, а на біржі праці нічого не обіцяють, – зізнаються вони.
Віктор Цибульський, масажист: «Моя жінка в декреті, маю двоє маленьких дітей – і я по сьогоднішній день не працевлаштований. Те, що влада говорить, що вони всіх працевлаштували – то це неправда».
Що буде на місці поліклініки – наразі невідомо. Сьогодні звідти виводять меблі та лікарняне обладнання. Ворота медзакладу зачинені і на його територію нікого не пускають.
«Пане Надал, ми за вас голосували. Поможіть нам, будь ласка, з роботою. Працевлаштуйте нас», – звернулись «на камеру» до міського голови безробітні медики, повідомляє телеканал ІНТБ