«До церкви ходжу, молюся, от лише у Воскресіння не можу повірити», — такі слова можна почути від багатьох християн. Утім саме на вірі у Воскресіння заснована християнська релігія, що поширилася на всіх континентах Землі. Християни різних народів відзначають своє найголовніше свято по–різному. Українці, як відомо, печуть паски і фарбують крашанки. І пов’язують Пасху з весняним відродженням довкілля — саме розпускаються перші листочки і квіти, повертаються з вирію птахи. Природа вивільняється від зимової скутості. Ці зовнішні ознаки святкування Пасхи поєднуються з її глибинним сенсом — ідеєю свободи й перемоги над гнобителем.

Чия воля?

Новозавітна, християнська Пасха по–новому освітлює давню біблійну історію про Вихід із єгипетського рабства. Детальний опис Виходу з року в рік євреї передають наступним поколінням. Дітей навчають переживати цю подію так, ніби сталася вона за їхньої пам’яті. Бо це акт не так історичний, як духовний, що свого часу може відбутися з кожною особистістю, з кожним народом. Ніч Песаха, як зазначає іудейський богослов Єфим Свірський, — це концентрація духовної енергії народу на одній темі — темі свободи. Він наголошує, що «вихід iз рабства» і «набуття свободи» — це два різні процеси.

Новозавітна Пасха — теж вихід із рабства на свободу. Святкуючи Великдень, ми відзначаємо символічний перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя. Перший перехід — сумна «Хресна дорога», другий — радісне Воскресіння.

Це своєрідна універсальна методика визволення — власне особистісного, національного, соціального, Пригнічення тіла і душі (його так полюбляють застосовувати різні тоталітарні режими — від «казарменої дисципліни» до концтаборів) принижує богоподібність людини, її цінність. За християнським віровченням, тілесна і духовна природи у людині складають одне ціле. Утім коли людина відвертається від Бога — її душа втрачає силу. З часом тіло отримує перевагу над душею і стає її паном. Людина потрапляє в рабство пристрастей, лінощів, гордощів. Де вже тут думати про вічне життя і справедливість. Тоді починає здаватися, що «правда тільки шкодить»…

Рух до визволення

Кожен народ у своїй традиційній культурі має закодоване прагнення свободи. Ідеал свободи, суспільної справедливості, вартості життя кожної людини закладений в українських піснях — думах, псальмах, колядках, веснянках, козацьких. Такими ж були й ідеали українського визвольного руху, відображені в стрілецьких і повстанських піснях:

Десь там далеко, на Волині
Зродилась Армія УПА —
Щоби воскресла Україна
І звершилася свобода.

У ХХ столітті, у час трагедій Голодомору, нищення церкви, двох світових війн, окупацій і репресій Великдень набув для нас особливої символічності, коли після традиційного великоднього вітання українці промовляли: «Христос воскрес — воскресне й Україна!». І вірили, що мільйони наших людей — селян, що не погодилися на колгоспне рабство і завершили земний шлях у братських могилах на околицях сіл, учителів, митців, учених, які не переступили через сумління й лягли кістьми на Соловках та в інших концтаборах, січових стрільців, селян–повстанців, воїнів УНР, Української Галицької та Української повстанської армій і українці–чевоноармійців, які піднялися збройно проти окупанта і залишилися на полях битв — загинули не марно. Вони прагли свободи і, обравши шлях правди, обрали вічне життя.

Пригадаймо й українське чудо початку ХХІ століття — мирний Майдан–2004. Наша нація створила за ті 17 днів сотні шедеврів воскресної поезії:

…Народе мій, ти вистоїш, ти встоїш!
Бо ти з Христом, бо ти в святій борні!
О як же ти всю нечисть непокоїш.
Любові — так! Неволі духу — ні!

За межі его

Як зазначає богослов Григорій Ноткін, Пасха — це свято здобуття свободи… від власного егоїзму. «Головне, що має здійснити людина у своєму житті, — це вийти з Єгипту — нашого нинішнього стану з Вищого світу, з відчуття вічності й досконалості. І поки цього не відбулося, людина невільна, — пише пан Ноткін. — Перебуваючи під владою своїх природних властивостей, вона є просто покірним виконавцем закладеної в ній природної програми, а сама як особистість не існує». Поклоніння своїм природним бажанням зветься ідолопоклонством, адже всі «божки» язичницького світогляду символізують якусь тілесну втіху — багатство, здоров’я, силу. І лише Творець може допомогти людині вийти з цього «зачарованого кола».

«Чи замислювалися ми з вами, живучи в тоталітарній країні, про те, наскільки ми затиснуті в лещата умовностей, фальшивих істин, штучних обмежень, які нам диктували? Пригадуєте дівчаток і хлоп’ят у червоних галстуках, які вигукували зі сцени Палацу з’їздів: «Мы дети свободной и мирной страны»? — запитує Єфим Свірський. Він нагадує, що справжня свобода передбачає наявність повної інформації. Утім людина не може мати якнайповнішої інформації — це доступно лише Творцеві. Свобода людини — у змозі здійснювати осмислений вибір, за яким стоїть уявлення, в чому є сенс життя. «Якщо людина здійснює такий осмислений вибір — вона вільна, вона сама визначає вектор свого руху, навіть якщо цей вибір диктує певні обмеження».

 

ВАРТО ЗНАТИ

Є чотири різновиди свободи:

Духовна свобода — можливість висловлювати свої думки і жити згідно зі своїм світоглядом.

Фізична свобода — можливість для людини іти туди, куди вона хоче, і робити те, що хочеться.

Національна свобода — така влада, яка дозволяє людині ідентифікувати себе зі своїм народом і жити з ним.

Державна свобода — можливість людини жити під владою того уряду, який вона обирає.

 

ЦИТАТА «УМ»

«Віра в Трійцю зобов’язує нас боротися на всіх рівнях, — від суто особистого до найвищого, — проти всіх форм гноблення, несправедливості й експлуатації. У своїй боротьбі за соціальну справедливість і права людини ми діємо во ім’я Святої Трійці».

Єпископ Каліст (Уер)

 

ПРИВІТАННЯ

Патріарх Київський і всієї України–Руси Філарет (Денисенко), предстоятель Української православної церкви, Київський патріархат:

— Сьогодні, в день Святої Пасхи, наші серця наповнюються особливою радістю, тому що Воскресіння Христове є незборимим доказом існування вічного життя… Нехай воскреслий Господь оновить наші духовні сили на добрі справи, допоможе нам подолати всі труднощі сьогодення, приведе українське православ’я до утворення Єдиної помісної української православної церкви для подальшого зміцнення Української держави і покращення життя українського народу.

 

Блаженнійший Святослав (Шевчук), предстоятель Української греко–католицької церкви:

— Пасха Господня, яку ми сьогодні святкуємо, є запрошенням воскреслого Христа йти за Ним від смерті до життя. Сьогодні Він, як новий Мойсей, кличе нас покинути єгипетське рабство і служіння всьому тому, що забирає у нас гідність дітей Божих… Нехай ця пасхальна пісня перемоги залунає сьогодні у кожному нашому домі, у кожній родині! Разом із пасхальною крашанкою та благословенним хлібом несімо її сьогодні убогим і стражденним, в’язням і тим, хто поневіряється на рабських роботах, хворим і тим, хто сумує та плаче під тягарем щоденних життєвих хрестів. Нехай сила воскреслого Спасителя, який сьогодні переможно виходить із запечатаного гробу, буде вашим світлом, вашою силою та вашою піснею!

http://umoloda.kiev.ua

Напишіть відгук