Земельна реформа закінчиться крахом і катастрофою для народу

Поділитися

Минулого тижня Прикарпаття відвідав народний депутат України голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. В Прикарпатському національному університеті та ІФНТУНГу він прочитав лекції про стратегічні проблеми у внутрішній і зовнішній політиці нашої держави, зустрівся з членами обласної організації своєї партії, представниками ЗМІ та провів ряд зустрічей з керівниками обласних структур усіх політичних партій опозиційного спрямування.

Пріоритетними, і з ним погодилась аудиторія конференц-зали Прикарпатського університету (історики, політологи, міжнародники), є внутрішні проблеми країни. На початку своєї лекції Гриценко попросив тих, хто думає, що без хабара може захистити в суді своє право, підняти руки. Не виявилось жодного. «За останні півтора року хто переконався, що влада твердо бореться з корупцією?».  Знову ніхто не підняв руки. «Хто впевний, що по закінченні навчання гарантовано буде мати робоче місце?». В залі такого не було. «На цьому можна було б поставити крапку і перейти до запитань і відповідей, — підсумував лідер «Громадянської позиції». —  Бо насправді це ключові загрози національній безпеці. Національна безпека — це не армія, не контррозвідка, не СБУ, навіть формально, за законом. Хто має сумніви, нехай відкриє закон 2003 року, де записано, кого держава має захищати і в якому саме порядку приорітетів. На першому місці громадянин, кожний з нас, на другому — суспільство, на третьому, підкреслюю, тільки на третьому — держава. А в нас все перевернуто з ніг на голову. В Україні близько 10 силових структур, загальна їхня чисельність приблизно в 715 тис. чоловік. З них — армія (191 тис.), яка охороняє нас від агресії ззовні. А чим займається решта півмільйона чоловік включно з податковою міліцією, внутрішніми військами, СБУ і т. д.? Вони прямо або опосередковано захищають державу, тобто владу від власного народу. Саме тому я вніс законопроект, який спрямований на руйнування одного з важливих елементів такої держави — податкової міліції. Сьогодні вони звітують, як зекономили понад 2 млрд. грн. для бюджету. А звітують тому, бо знають, що скоро будуть ліквідовані. Чому? Підприємці, які мають бізнес, добре знають цю структуру. Це 10 тисяч людей у формі зі зброєю, їхні посадові оклади найвищі серед усіх силових структур, з бюджетом понад півмільярда грн. А коефіцієнт корисної дії — 0,0. Мій законопроект обговорювали на двох профільних комітетах: з боротьби з корупцією і законодавче забезпечення правоохоронної діяльності, обидва підтримали. Так от, щороку податкова міліція порушує близько п’яти тис. карних або оперативно-пошукових справ — це коли вас прослуховують, за вами слідкують, вам у спальні можуть встановити відеоспостереження, без вашого відома проводять вдома обшук. Зі всіх заявлених справ до суду доводять максимум 20. А що ж решта? Шантаж і відкуп, нічого більше».
Щодо ключового стратегічного вибору країни між ЄС та ЄЕП, то Гриценко зауважив: «Насправді ж ті люди, які є найбагатші і стоять на найвищому рівні української політики, давно вже усвідомили, куди мав би бути направлений вектор нашої зовнішньої політики. Хоча б тому, що вони там живуть, там тримають свої кошти, там лікуються, там їхні літаки і яхти, їхні діти вчаться в університетах Лондона, Парижа, Риму, Берліна, а не в Астані чи Мінську, правда? В яких судах вони захищають свої права? Фірташ — в лондонському, а не десь у Казахстані. Де вони роблять операції? В Барселоні (в тому числі й Президент), Цушко — в Берліні, тобто все зрозуміло — це питання не географії, це питання цінностей».
Анатолій Гриценко був категоричний і щодо дій влади: «Оголошення владою проведення 21 реформи само по собі вже нонсенс. Ніде в світовій історії не має таких прецедентів, щоби це все можна було провести за п’ять років». Особливо детально він зупинився на курсі влади щодо скасування мораторію на продаж землі.

«Земельна реформа закінчиться крахом і катастрофою для народу»

«Останнім часом, — говорить Гриценко,— ключовим меседжем нашого Президента стала фактично одна тема — ринок землі. Все інше — з категорії ритуальних заклинань, те ж саме, про що говорили Ющенко, Кучма: демократія, боротьба з корупцією, підвищення стандартів життя. «Громадянська позиція» не стоїть на лівому крилі політичних партій, але я категорично проти, щоб нині в Україні впровадити ринок землі. Коли сьогодні економіки країн у світі рятують друкуванням паперових грошей без жодного матеріального забезпечення, — то це просто папірці, які не врятують фінансову стабільність у світі. Адже їх друкують кількасот мільярдів на рік, а піраміда заборгованості, яка була утворена минулими роками, вимірюється в квадрильйонах, тобто ще мінімум плюс чотири нулі. Значить, потрібно буде рано чи пізно визнавати світовий дефолт і по-іншому розрулювати ситуацію. Але ці паперові гроші кинуть туди, де можна буде щось матеріальне реально придбати. До прикладу, Росія, отримуючи паперові долари і євро від продажу нафти і газу, вже сьогодні намагається максимально швидко їх реалізувати в якісь інфраструктурні проекти, збудувати заводи чи таке інше. Я розмовляв з послом Росії в Україні Зурабовим, і він про це відверто говорив. Отже, повертаючись до ринку землі, наш Президент нам пропонує продати найбільший стратегічний ресурс країни за фантики. Коли на перших етапах говорили, що іноземці не будуть мати права купівлі землі, то тепер Президент чітко виступає за те, щоб іноземці купували нашу землю. Хоч ви добре знаєте, що у світі є багато країн, в яких немає приватної власності на землю, але вони нормально розвиваються. Очевидно, що від іншого залежить добробут людей. У нашому разі якщо хтось сумнівається, що земельна реформа закінчиться крахом і катастрофою для народу, я раджу прочитати законопроект про ринок землі, який розмістив на сайті Держкомзем. Як на мене, це не ринок землі, це навіть не базар, це скупка землі кількома сім’ями. Крапка. Адже в ньому записано: для латифундистів, тобто тих, хто нині має від 100 до 300 тисяч гектарів і більше, саме для них переважне право купівлі землі, а не для присутніх тут чи ваших батьків. Друге — без будь-якого аукціону й за початковою ціною. І третє — без обмеження загальної площі. Тепер поглянемо, яким чином готуються до реалізації цього законопроекту. 15 березня відбулися перевибори голови Національної академії аграрних наук, пана Зубця змінив пан Безуглий, перший заступник міністра АПК. Причому все відбулося форсовано, коли попередній голова пішов на лікарняний. Чому такий важливий інститут Національної академії аграрних наук? По-перше, він сам — один з найбільших латифундистів: тисячі гектарів по всій Україні та науково-дослідних господарств. А друге, найголовніше —  саме ця академія буде розробляти методики оцінки та відповідні категорії землі, тобто встановлюватиме ціну на землю. Саме тому влада взяла її під контроль. Зауважте, що ще закон не прийнято. Наступне. Нині юридичні особи, які мають право оренди землі, прискорено її скуповують, щоб у  майбутньому скористатися переважним правом купівлі, а там, де не хочуть її віддавати, — забирають силою. Далі. 23 березня пройшли парламентські слухання щодо ринку землі. За винятком першого замміністра АПК Безуглого, ніхто з 40-ка тих, хто виступав, не підтримав ринок землі. Разом з тим у  проекті постанови за підсумком парламентських слухань записано: підтримати і протягом місяця внести проект про ринок землі. Хлопці поспішають. і це дуже важливо, бо земля — стратегічний ресурс країни, особливо коли два з половиною мільярди людей на планеті не мають їжі. Недавно я говорив, що наступні війни будуть саме за такі ресурси, і, цілком можливо, це буде вже в цьому десятилітті. І останнє. Такі масштабні стратегічні реформи можна проводити за умови довіри суспільства, коли громадяни в своїй більшості підтримують реформи і впевнені, що їх знову не обдурять.  Чи є така впевненість? Думаю, скоріше навпаки, бо пам’ятаємо знецінені вклади в Ощадбанку, приватизацію та інші подібні державні «ініціативи».

Роман Івасів

У Тернополі відбудеться літературний фестиваль для дітей «Дивокрай»

На Великдень, у Тернополі, тролейбуси їздитимуть у режимі вихідного дня