Держчиновник розбив службову «Шкоду» і наказав перебити номери на вкраденому авто.

На 5 років до в’язниці цілком реально може потрапити представник міністра внутрішніх справ у Тернопільській області Ігор Омельчук. Іронія долі: силовик, призначений слідкувати за дотриманням прав людини міліцією, завдав державі збитків майже на 128 тис. грн. Відтак, за рішенням Тернопільського міськрайонного суду, окрім позбавлення волі, правоохоронець не має права 2 роки виконувати владні повноваження. Також у нього буде конфісковане майно.

Слухання цієї, на перший погляд, досить простої кримінальної справи тривало майже 2 роки. Зараз у засудженого єдина надія – на апеляційний суд, який може пом’якшити вирок.

А починалось усе в серпні 2005 року. Того дня (точніше, вечора) добродій Ігор разом зі знайомою молодицею зовсім не у службових справах їхав новенькою іномаркою «Шкода-Октавія» по Шумську.  На щастя, не вельми швидко. Раптом тріснула шина, автомобіль став некерованим і зіткнувся з зустрічним авто. У результаті дорожньої пригоди ледь не загинула пасажирка «Шкоди», «залізний кінь» горе-правозахисника враз перетворився на купу металобрухту, проте сам водій відбувся легким переляком і незначними подряпинами. Згодом технічна експертиза підтвердила: аварія сталася через заводський брак шини.

До речі, навесні того ж року аналогічна ДТП сталася з начальником одного з підрозділів  міліції Івано-Франківщини. В його іномарці також лопнула заводська шина, правоохоронець ледве не загинув, однак про подію одразу повідомив керівництву.

За даних обставин законодавством передбачено ремонт автомобіля зробити за кошти держави, розповіла прокурор відділу підтримання обвинувачень прокуратури Тернопільської області Наталія Сеник. Проте представник міністра чомусь повівся … «не за статутом». Замість того, щоб завезти розбиту іномарку в обласну Державтоінспекції та направити документи у міністерство внутрішніх справ, він чотири роки переховував машину. У суді же наполягав, що хотів самостійно відремонтувати іномарку, але вона не підлягала ремонту.

Отож спочатку ця купа залізяччя стояла у Шумську, потім її не перевезли на авторемонтну станцію с. Ліски Збаразького району. Власник майстерні, побачивши іржавий каркас, лише махнув рукою: авто ремонту не підлягало. Тоді підприємливий правоохоронець, відкрити переживаючи за власні права та аж ніяк – за честь мундиру, попросив майстра зняти вцілілі деталі та агрегати і продати їх. За кузов та комплектуючі Омельчукові автослюсар віддав 11 тис. 675 грн. Таким чином, держчиновник – правозахисник свідомо пішов на злочин, адже кузов має ідентифікаційний номер і був встановлений на службове авто. Відтак представник міністра свідомо завдав державі збитки – «Шкода-Октавія» була службовим транспортом і належала державі.

Зрештою, за 2 роки «зберігання» розбите так намуляло очі власникові майстерні, що він попросив забрати з гаража розбите розукомплектоване авто. Коли за декілька днів евакуатор забрав купу іржавого брухту, всі зітхнули з полегшенням.

Тим часом чиновник через знайомого придбав схожу «Шкоду», щоправда, іншого кольору. При цьому навіть не поцікавився, чому на автомобіль не має документів. За його вказівкою, насамперед на іномарці затонували вікна та  встановили сигналізацію. Згодом уже в автогосподарстві обласної Державтоінспекції злощасну іномарку перефарбували з сірого у зелений колір. Потім наказав перебити номери на кузові і з чисти серцем наказав зареєструвати автомобіль. Причому, представник міністра навіть не зауважив, що на авто встановлено двигун об’ємом 1, 6 куб. см, а за документами має бути 1, 8 куб. см. Зрештою, через такі дрібниці внаслідок службової перевірки правоохоронець і потрапив на лаву підсудних.

Уже у суді він всю провину намагався списати на такого собі Анатолія Сікору. Мовляв, іномарку купив у нього і навіть не здогадувався, що наприкінці грудня 2005 року її вкрали у Львові,  тож машина перебуває у розшуку. Це пояснює, чому на сіру «Шкоду» не було документів. Натомість чиновник – правозахисник навіть в останньому слові категорично відмовився визнати свою вину.

Ти часом у суді з’ясувалось, що насправді Сікора був судимий, але за зберігання та розповсюдження наркотиків, та аж ні як не за угон чи крадіжки автотранспорту. Більше того, держчиновник напевне знав, що Анатолій помер у 2008 році, тому і звалив на нього свою провину. Дружина наркомана у суді категорично заперечила знайомство свого чоловіка з обвинуваченим правоохоронцем – маніпулятором, а от усі докази, результати технічних експертиз і свідчення у тому числі працівників УДАЇ та УМВС були не на користь обвинуваченого.

Наразі вирок Тернопільського міськрайсуду не вступив у законну дію, тож пан Омельчук наразі перебуває на підписці  про невиїзд,повідомляє FaceNews

Напишіть відгук