Прийняття нового Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” стало ще одним логічним кроком України на шляху адаптації українського законодавства до існуючої європейської практики. Крім того, цей закон закріпив відповідне рішення Конституційного суду України про скасування інституту прописки і став своєрідним підсумковим документом у ряді попередніх законів про поступовий відхід від принципів адміністративного розселення громадян. Як відомо, у 1992 році скасовано кримінальну відповідальність за порушення правил паспортної системи, у 1997-му заборонено вимагати відомості про прописку під час прийняття на роботу, а у 2001-му скасовано адміністративну відповідальність за прийняття на роботу без прописки та територіальні ліміти. Тож зрозуміло – прописки більше не існує. Однак на зміну їй прийшла реєстрація. Що це, інша назва одного й того ж явища чи зовсім нова система обліку населення? Яка різниця між пропискою та реєстрацією?
На жаль, ці два поняття досить часто ідентифікують. Чомусь реєстрація все ще сприймається лише як банальна відмітка у паспорті. Насправді ж за своєю юридичною природою вона суттєво відрізняється від прописки. По-перше, якщо попередня форма обліку громадян мала за мету адміністративно-планове розміщення населення, то головне призначення реєстрації – підтримання постійного юридичного зв’язку між особою і державою для можливості виконання своїх прав і обов’язків. Якщо прописка виконувала функцію значного закріплення людей за певною адміністративно-територіальною одиницею, то інститут реєстрації не передбачає існування будь-яких лімітів. Введення реєстрації стало також логічним кроком в процесі реалізації заходів з адміністративної реформи. Нова система обліку не передбачає надання громадянину дозволу житлово-побутовими комісіями або адміністративними органами на місцях на проживання у помешканні. Єдиною достатньою умовою для реєстрації людини є її право на мешкання у даній квартирі або будинку. Громадянин пише відповідну заяву – і його реєструють.
Адміністративно-дозвільний інститут прописки передбачав значні обмеження. Досить згадати сумнозвісні санітарні норми, без врахування яких раніше дозволялося прописувати тільки близьких родичів. Що ж стосується реєстрації, то власник приватизованої чи кооперативної квартири, приватного будинку має право на підставі власного волевиявлення зареєструвати будь-якого громадянина (навіть не з числа його близьких родичів), без жодних обмежень по нормі житлової площі та якогось додаткового дозволу.
Не слід також забувати, що в епоху повного забезпечення громадян житлом державно-комунальної власності прописка певною мірою обумовлювала і право власності на житлове приміщення. В умовах ринкової економіки така функція втрачає свою актуальність, а тому реєстрація, як система обліку, по суті, не пов’язана з інститутом власності.
І, нарешті, варто зазначити, що реєстрація передбачає подачу формалізованої заяви і значно менший, у порівнянні з пропискою, перелік документів.
Та не слід забувати, що реєстрація місця проживання є обов’язковою. При зміні місця проживання громадянин зобов’язаний протягом 10 днів подати до відповідних органів документи для реєстрації, а протягом 7 днів уповноважені територіальні органи зобов’язані або зареєструвати людину, або надати їй вмотивовану відмову – обов’язково у письмовому вигляді.
За несвоєчасну реєстрацію місця проживання статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 17 до 51 гривні. При визначенні відповідальності обов’язково враховуються всі причини несвоєчасної реєстрації.
Також законодавством чітко визначено підстави для зняття громадянина з реєстраційного обліку. По-перше, це – власна заява людини, а по-друге, це – рішення суду про те, що особа втратила право на проживання у житловому приміщенні: визнана без вісти зниклою або померлою. Перелік є вичерпним, а тому ніяким рішенням адміністративних органів чи житлових комісій людину зняти з реєстраційного обліку неможливо.
Ярослав Врочинський, начальник СГІРФО Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області