111
Олександр Левчук: «Професія лісівника – це повна віддача себе лісу»Лісівник, лісничий, ліс… Слова знайомі кожному з нас ще з букваря. Напевно, теперішні лісівники ще змалку мріяли, що як виростуть – одягнуть форму з дубовими петлицями й самовіддано охоронятимуть природне багатство від різних ушкоджень. Тоді вони ще не знатимуть, що праця у лісовому господарстві це не лише мужнє обличчя лісничого на сторінці дитячої книжечки. Вони ще не знатимуть, що це доволі важка робота пов’язана з відповідальністю, сірими буднями, ризиком та гострими проблемами. І вже, оволодівши фахом, дізнаються, що одне є мріяти, а зовсім інше – коли мрії стають реальністю. 

Власне, про те, що таке професія «лісівник», які проблеми і труднощі відчувають вартові лісу, і взагалі про лісову галузь зокрема, наше інтерв’ю з цікавою та добродушною людиною, фахівцем, талановитим менеджером, директором ДП «Бережанське лісомисливське господарство» Олександром Левчуком.
– Олександре Петровичу, ви майже 7 років очолюєте держлісгосп. До того як вас призначили директором, трудилися у лісопереробних підрозділах. Точніше, звідси розпочали свою трудову діяльність. Професія лісівника вам знайома, як кажуть, зблизька. Що ця професія означає для вас особисто?
– Професія лісівника – це повна віддача себе лісу. Необхідність дати йому те, чого він потребує. Ми, лісівники, зобов’язані захищати, охороняти, плекати ліс від насінини до повної стиглості. Ліс – це також ресурси та культурні традиції. Людина стає добрішою, коли опиняється в лісі. Ліс насичує позитивністю. Лісівник, присвячуючи себе лісу цю професію однозначно любить. Люблячи, садить дерево, усвідомлюючи, що його плодами користуватиметься наступне покоління. Не даремно ж кажуть лісівник живе і працює для століть.
– Беззаперечна істина. Однак стверджують, що лісівники набагато більше вирубують лісу, ніж його садять. Це дійсно так?
– На жаль, така думка дійсно має місце. Ми, безумовно рубаємо ліс, тільки не хаотично, як хтось собі вважає, а згідно з затвердженими, екологічно обґрунтованими лімітами, згідно зі встановленими правилами.
Рік, що триває, є Міжнародним роком Лісів. За даними ООН, 31 відсоток суші планети вкрито лісами, причому у лісі живе 75 відсотків усіх видів тварин, рослин та грибів. А ще ліс продукує кисень, виконує кліматоутворюючу, ґрунтозахисну та низку інших функцій. З лісу одержують доходи 1,6 мільярда жителів землі. Проте щорічно площа лісів скорочується майже на 13 млн. га. Якщо зникатимуть мільйони гектарів лісів – це призведе до непередбачуваних наслідків. Власне тому й уживаються заходи для поліпшення ситуації.
– А яка ситуація на Україні?
– На щастя, в Україні зменшення лісових площ не зафіксовано. Вирубані ділянки заліснюють. У нашій державі діє програма зі збільшення лісових площ, яка й виконується. До прикладу, за час дії програми ДП «Бережанське ЛМГ» створило нових лісів на площі 600 гектарів. В майбутньому роботи зі створення нових лісів триватимуть.
Я не розумію людей, які кажуть, що ми тільки вирубуємо ліси і більше нічого. Той, хто нечасто відвідує ліс, побачивши там зруб, вважає це для себе неприємним видовищем. Спонтанно така особа міркує, що це місце так і зостанеться пустирем. Але коли ця людина повернеться сюди, скажімо, через п’ять років, то очам не повірить – тут зростатимуть молоді дуби, сосни, ясени… Бо у лісі є господарі – лісівники.
– Кругообіг життя. Молоде росте, розвивається, а віджиле гине, або його переробляють. Перестиглий ліс підлягає вирубці?
– Звичайно. Ліс рубають, але зі суворим дотриманням балансу. Ліс – цінна сировина для промисловості з якої виготовляють більше 1000 видів продукції: будівельні, композиційні, плитні матеріали, замінники заліза та пластмас, папір, паливо, ліки, спирти… Ліс є відновним ресурсом, межі його застосування з часом лише розширюватимуться.
– Розкажіть про очолюване вами підприємство. Чому господарство лісомисливське, коли всі інші є просто лісгоспами?
– Це вже якось склалося традиційно. Маємо 27 тисяч гектарів мисливських угідь, із них 17 – лісові. Дбаємо, аби довести кількість звірів до оптимальної. У нас водяться кабани, козулі, зайці… В Конюхівському лісництві на обліку є 13 оленів. У Нараївському лісництві плануємо закласти вольєр, де вирощуватимемо кабанів та оленів. Мисливство взагалі є прибутковим. Якщо ми витрачаємо 90 тисяч гривень, а отримуємо 120 тисяч, то хіба це погано?
– Попри здобутки, у підприємстві, ймовірно, й проблем вистачає?
– Звичайно проблем є чимало. Головна – велика зношеність основних фондів, яка становить 60 відсотків. Оновлення основних фондів потребує першочергового вирішення. Існує також чимала заборгованість за кредитами. На даний час вона значно зменшилася завдяки збільшенню попиту на деревину, яку реалізуємо на аукціонах. Безумовно, це заслуга влади на чолі з Президентом України. Ще одне для нас сприяння від влади – це нульова ставка ПДВ. Внаслідок чого ми зменшили видатки від початку цього року майже на півмільйона гривень. Зекономивши кошти матимемо змогу хоч частково оновити техніку та підвищити заробітну плату працівникам.
Суттєвою для нас проблемою є лісові дороги. Державне агентство лісових ресурсів України поставило завдання: на 25 тисяч кубометрів заготовленого лісу побудувати 1 км лісових доріг. І ми вже розпочали це робити. Зокрема, у Бережанському лісництві ведуться роботи і вже побудовано майже кілометр лісової дороги.
– Які видатки «з’їдають» на підприємстві найбільше коштів?
– За п’ять місяців поточного року ми сплатили 1,6 мільйонів гривень (30%) до Пенсійного фонду. Ще 30 відсотків – заробітна плата працівникам, що становить майже 2 мільйони гривень. Паливо та матеріали і затрати з ведення лісового господарства – інша стаття видатків. Від випуску продукції ми отримали майже 6 млн. гривень доходів.
– Спілкуючись із ветеранами-лісівниками неодноразово доводилося чути, що колись працювати у лісової галузі було легше і веселіше. Були доволі великі колективи, підрозділи, забезпеченість технікою …
– Однозначно те, що було позитивне у минулому забувати не треба. Проте змінюються суспільні відносини, розвивається наука і техніка, час ставить нові вимоги. На виробництво приходять нові, потужніші машини, які, звичайно, впливають на виконання тієї чи іншої операції.
– Бережанщина славиться буками. Але бук менш цінна деревна порода, ніж дуб чи ясен. Це відбивається на економічних показниках господарства?
– Бук має гарну і цінну деревину, однак він дійсно меншовартісний порівняно з дубом. Бук, на жаль, має одну прикру особливість. Влітку його використання обмежене, бо зрубаним за таких умов, він втрачає свої якісні характеристики. У деревині поширюється мармурова гниль і вона стає непридатною для використання. Власне тому бука на аукціонах найбільше купують узимку.
У нашому лісгоспі справді переважає бук. У сортиментній структурі його 60 відсотків. Натомість дуба лише 9, а граба 17 відсотків. Два роки тому ми стикнулися з дуже серйозною проблемою – зменшенням попиту на бук. Хоча за фізико-механічними властивостями бук не є гірший від дуба.
– Скільки працівників трудиться у ДП «Бережанське лісомисливське господарство», і яка середня заробітна плата?
– У нас працює 156 осіб. Середня заробітна – 2200 гривень, що є порівняно небагато. Проте, ми міркуємо над питанням збільшення її розмірів за рахунок підвищення продуктивності праці та зменшення непродуктивних витрат.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.