Чоловік ледь не помер, коли йому у груди впилася невідома істота
До редакції  зателефонував схвильований читач: «Мене вкусила отруйна гусінь. Шостий день – на антибіотиках. Звертався до спеціалістів – вони не знають, що то за «потвора». Скерували до єдиного  фахівця, що спеціалізується на метеликах».

Степана Полянського бджоли, оси і кліщі кусали не раз, але жодного разу таке «спілкування» з природою не мало для нього плачевних наслідків. «Увечері (а живу я в Рясному-1) пішов виноград рвати. Раптом щось наче вжалило мене у груди, – згадує чоловік. – Побіг додому, зняв сорочку. Дивлюся: гусінь сидить, а на шкірі з’явилися дві заглибини – так, наче мене хто голкою двічі штрикнув. З них сочилася кров. Шкіра почервоніла, набрякла, почала свербіти. Важко дихати. В очах потемніло». За півгодини у чоловіка піднялася температура. Коли стовпчик термометра сягнув критичної позначки – 40°С, дружина пана Степана вирішила викликати «швидку». Але чоловік почав її відмовляти: «Збігай краще до сусіда. Він – лікар, може, чимось поможе». Той лише руками розвів: «Може, й гусінь вкусила, та де протиотруту взяти?» і прописав хворому курс антибіотиків. Через три дні потерпілому стало легше. Тоді й надумав з’ясувати, що ж то за мутант оселився у його винограднику. «П’явка» три дні поводилася дуже агресивно – скручувалася у клубок, а коли пробував розворушити її сірником, «показувала зуби» і пирскала отрутою. Тримав її у банці. Годував листям та ягодами малини – їла вона за трьох», – розповів пан Степан.

Зустрітися з чоловіком домовилися біля Інституту екології Карпат, де на нас вже чекав Юрій Канарський, старший науковий співробітник установи. Глянувши на «отруйну гусеницю», експерт з полегшенням зітхнув: «Це – гусениця совки, нічного метелика. Вона не кусається. Є кілька видів отруйних гусениць (деякі з них навіть кров п’ють), але живуть вони у Південній Америці. «Іммігрувати» в Україну у чиїсь валізці могли б, але то – радше курйоз. У нас є інші «хижачки» – волохаті гусениці, які викликають подразнення на шкірі (так, наче впеклися кропивою або ошпарилися окропом). Ворсинки можуть потрапляти у дихальні шляхи людини, провокуючи астматичні напади. Можливо, у пана Степана розвинулася нетипова алергічна реакція».

З таким «діагнозом» покусаний чоловік не погодився: «Воно мене справді вкусило. Ось, подивіться». Чоловік задер футболку. «То вас бджола могла вжалити, а подумали на гусінь», – зробив припущення науковець. «Двічі?» – здивувався пан Степан. «Бачите, вона у мене по руках повзає – і нічого. Хочете, я її за пазуху вкину, щоб ви перестали боятися?» – не приховував іронії його співрозмовник. «Отруту вона не випорскує. Це – продукти її життєдіяльності», – запевнив.

«Покажіть той вид у каталозі. Хочу на власні очі переконатися, що маєте рацію!» – не вгамовувався потерпілий. Юрій Канарський довго «порпався» в Інтернеті. Зробив припущення, що це – лободова совка (Trarhea atriplicis L.). Потім змінив свою думку: «Тих совок є 500-600 видів, сплутати легко».

Рідні пана Степана досі бояться підійти до виноградника, повідомляє “Високий замок”.

Напишіть відгук