Ця стаття Олександра Черненка, експерта Комітету виборців України, вийшла 20 березня 2009 року у журналі “Тиждень”.
Проте, є сенс прочитати її сьогодні… Чому?  Читайте нижче
Поміж політиків, які щодня марнують свої вечори у задушливих студіях телевізійних ток-шоу, склалася добра традиція порівнювати скандальні вибори депутатів Тернопільської обласної ради зі скандальними виборами міського голови Мукачевого. Хоча порівняння не витримує жодної критики. Єдине, що об’єднує ці кампанії, – це широкий, як для локальної події, резонанс. У всіх європейських столицях слово «Мукачеве» вимовляли без акценту, як свого часу слово «пєрєстройка». Тернопіль сколихнув хіба що національний інформаційний простір, бо Європі черговий виток абсурдної боротьби на самознищення колишньої «команди Майдану» вже давно не цікавий.
А далі самі відмінності. У Мукачевому в людей вкрали їхній вибір, а в Тернополі хотіли забрати право обирати. На Закарпатті «кучмівський режим» кинув на перемогу свого кандидата всі наявні адміністративні, судові, правоохоронні та кримінальні ресурси. Врешті-решт тоді формально переміг кандидат від влади, але мукачівські вибори для тієї влади стали початком кінця. У Тернополі ж БЮТ з власної волі виявився в карикатурній ролі гоголівської унтер-офіцерської вдови, яка ні сіло ні впало відшмагала сама себе. Про якісь глобальні наслідки для БЮТ говорити поки що немає підстав, але репутаційні втрати для «білосердечних» очевидні. Недарма сама лідерка БЮТ жодним словом Тернопіль не коментує, хоча в її політичній силі створений спеціальний антикризовий штаб «розрулювання» цієї ситуації. Щось подібне колись трапилося і з позачерговими виборами в Києві, згадувати про які в присутності Юлії Тимошенко є ознакою поганого виховання.
І річ тут не в сміхотворному результаті, який отримав БЮТ у Тернополі (реальний рейтинг блоку в області, безперечно, вищий). Розпочавши президентську кампанію на всіх фронтах, керманичі БЮТ просто фізично були не в змозі адекватно оцінити всі ризики і загрози. Так, рейтинг БЮТ на Тернопільщині знизився, як і скрізь по Україні. Але залишалися всі шанси бути на виборах першими (формальний результат у цьому випадку нецікавий). Однак зайняті важливою справою розмитнення 11 млрд кубометрів невідомо чийого газу, соратники прем’єра в Тернополі вирішили піти шляхом найменшого спротиву і просто скасувати вибори. А спротив виявися не найменшим.
Однак для Блоку Юлії Тимошенко тернопільська історія має і свої позитиви. Якщо, звісно, там здатні адекватно проаналізувати ситуацію. В БЮТ звучало достатньо голосів, які застерігали проти скасування виборів, але вони не були почуті. Тактика вкотре перемогла стратегію. Відтак ревізія регіональних осередків, посилення аналітичного ядра і насамперед критичне оцінювання свого найближчого оточення – це найперше, що має зробити Юлія Володимирівна у переддень президентської кампанії.
Які ще висновки й уроки? Не слід робити трагедії з приголомшливого результату ВО «Свобода», як це роб­лять деякі мої надмір вразливі ліберальні колеги, котрі в розпачі тяг­­нуться за валідолом. Звісно, для Олега Тягнибока Тернопіль – це зоряний час, за що він не в останню чергу має подякувати Тимошенко.
Візьму на себе сміливість спрогнозувати, що такого результату «Свобода» вже не досягне на жодних виборах. А в обласній раді «найбільш ідеологічна» фракція цілком прагматично займатиметься розпилянням бюджету, землевідведенням та іншими не менш приємними речами, лише час від часу роблячи гучні заяви щодо захисту прав титульної нації. Ніби на Тернопільщині ці права постійно порушують.
Результат «Єдиного центру» також дає привід для роздумів. З повною відповідальністю можу заявити, що жодних «вкидів» та фальсифікацій не було. Утім, це не означає, що чиновний люд не був мобілізований на підтримку цієї партії. І тут ідеться не так про тиск, як про вроджене бажання «бюджетника» голосувати за владу. Тим більше що в Тернополі влада має приємне і молоде обличчя. Однак на президентських виборах це не спрацює, оскільки адмінресурс буде розпорошений – міністри, губернатори, мери міст і голови місцевих рад будуть у командах підтримки різних кандидатів.
Найцікавішим для аналізу є результат Партії регіонів. З кількох сіл надходили сигнали про те, що ця політична сила пропонувала тим, хто за них проголосує, 50 грн. Якщо це відповідає дійсності, то це означає, що на президентських виборах біля дільниць масово «закрутяться каруселі» й «замиготять світлофори». Бо якщо можна за 50 грн «купити» ідеологічного тернопільського виборця, то в інших регіонах це зробити буде значно простіше. Особливо в умовах цілковитого розчарування своїми колишніми кумирами.

Напишіть відгук