На Старосинявщині завершено рятувальні археологічні роботи. З благословення директора ДП «Подільська археологія» охоронної археологічної служби України Богдана Строценя в.о. завідувача хмельницьким відділом Володимир Захар’єв та його колеги дослідили рідкісне поховання культури кулястих амфор.

Об’єкт розташовувався на західному схилі так званої Долини Коханів, що між селом Ілятка та райцентром Стара Синява.

Під трьома плитами: великою та двома малими – виявлено останки семи дорослих людей. По одному у східній та західній частині поховання, що лежали у позі ембріона з анатомічно збереженими кістяками. А у центрі – п’ятеро у братській могилі. Їхні кістки були перемішані.

На думку дослідників, оскільки тогочасне населення вело кочівний спосіб життя, бо, в основаному,займалося скотарством, вони померли деінде, а потім їх рештки сучасники перенесли у чимось значиме для племені урочище під Іляткою.

Зауважимо, що і вапнякові плити сюди вони доставили з відстані понад 10 кілометрів, де, за словами місцевих жителів, на поверхні є природні виходи пластів цього каменю.

З супутнього речового матеріалу в могилі виявлено залишки двох посудин – орнаментованого горшка та полумиска або неорнаментованої амфори з залощеною поверхнею. Дві парі кістяних пряжок презентували широкі ремені, тотожні яким, за інформацією відомого львівського археолога Миколи Бандрівського, використовують дотепер у Карпатах.

За 150 років, які ведеться підрахунок, на території нинішньо Хмельницькій області розкопано лише дещо більше десятка поховань культури кулястих амфор. Всі вони були здійснені у кам’яних гробницях, тобто, стінки та дно могил були обкладені каменем. Кістяки лежали у анатомічному порядку, поруч з дорослими – дитячі. Під Ілляткою облицювання могили не було. В ній поховані лише дорослі, до того ж простежено перевідкладені кістяки у так званій братській могилі.

«Схожих поховальних комплексів поки що зафіксовано одиниці на чималій території поширення культури кулястих амфор від Балтійського моря на півночі, Смоленщини на сході, Селезії на заході та Молдавії на півдні. Наш найпівденно-східніший і, переконаний з часом, ввійде у науку як один з еталоних для подільсько-волинської локальної групи культури кулястих амфор,» – уточнив Володимир Захар’єв.

Катерина Строцень

Напишіть відгук