Питання закономірностей розташування черняхівських поселень розглядається практично у кожній узагальнюючій роботі з цієї культури. Загалом закономірності топографії селищ черняхівської культури відомі. Це неукріплені поселення, розміщені, як правило, на південно-східних схилах перших надзаплавних терас річок та їх приток,1 пологих схилах берегів невеликих водоймищ.2 Іноді поселення зустрічаються по обидва боки невеликого струмка, деколи – на плато висотою від 3-4 до 10-20 м3 або, щоправда досить рідко, на підвищених місцях річкових заплав.4 У Причорномор’ї деякі селища знаходяться на берегах лиманів або озер,5 а у Середньому Подніпров’ї великі поселення зустрічаються вдалині від берегових терас, на плато.6 Проте цьому питанню автори відводять дуже мало уваги. Останнім часом, з’явилися роботи, в яких проаналізовано закономірності розташування черняхівських селищ в окремих регіонах, зокрема, у Середньому Подніпров’ї.
Щодо Західного Поділля, то переважна більшість селищ займала саме південні, південно-східні та східні схили перших надзаплавних терас річок та струмків. У таких місцях розташовані поселення Іванківці Зборівського району,8 Скоморохи І, Жовтневе II Тернопільського району, Стриївка І, Стриївка II Збаразького району,9 Кобилля Збаразького району,10 Конилівка, Баришківці, Кузьминчик, Бакота Кам’янець-Подільського району,11 Мухавка Чортківського, Шимківці І, Шимківці II, Максимівка II Збаразького районів.12Значно менше поселень виявлено на високих берегах річок (від 3-4 до 10-20 м). Серед них Галущинці II Підволочиського р-ну. Поселення знаходиться на північно-західній околиці села, на мисі, утвореному струмком та його правою притокою. Берег тут крутий, а на висоті 5-7 м від рівня струмка поверхня злегка нахилена до півдня та сходу, мис обмежений ще одним струмком. Берег також високий та крутий. У подібних умовах розташоване поселення Охримівці І Збаразького району.13
Небагато поселень, розміщених у глибині плато. Це Жовтневе І, Мишковичі Тернопільського р-ну, Киданці І та Киданці II Збаразького району14 та ін. Крім того, що вони розташовані на плато, їх об’єднує і розміщення біля води: Жовтневе І – на березі невеликого болота (тепер осушеного), яке називають Поплави, Киданці І і Киданці II – на берегах невеликого заболоченого струмка, недалеко від його витоків, Мишковичі – на березі невеликого озерця.
На підвищеному мисі, у річковій заплаві відоме тільки одне поселення – Баворів Тернопільського району, відкрите автором у 1987 р. Воно знаходиться на правому березі р. Гнізди, навпроти південної околиці села, на підвищеному пагорбі у широкій річковій заплаві (до 1 км). Правий та лівий береги тут є досить таки крутими і на їх схилах неможливо було розташувати селище, а на плато – відсутня вода. На пагорбах у річкових заплавах зустрічаються черняхівські поселення у Верхньому Подністров’ї15 та Середньому Подністров’ї.16
Наступна група – це селища, розташовані на схилах, обернених до півночі. Таких поселень є порівняно багато. Серед них – Городниця Підволочиського району: знаходиться біля підніжжя Медобор, на пологих схилах лівого берега струмка, які обернені до півночі. Хоча схили правого берега також пологі і обернені до півдня, але виявилися незаселеними. Очевидно, у розташуванні пам’ятки тут відіграли роль ґрунти. На лівому, заселеному, березі – чорнозем, а на правому – простежується вихід дрібного щебеню.
Ще один приклад – Дичків, урочище Дербі (Тернопільський район).17 Поселення розташоване на правому березі р. Гніздичної (притоки Гнізди), на пологих схилах першої надзаплавної тераси, обернених до північного сходу. Лівий берег, обернений до південного сходу, крутий і досить високий – понад 30 м. Крім того, на лівому березі немає чорнозему. [137]
На північних пологих схилах невеликого мису, утвореного р. Довжанкою та її правою 244
притокою – невеличким безіменним струмком, розташоване поселення Довжанка (Тернопільський район). На цілому мисі ґрунт – чорнозем. Але поселення займає саме схили правого берега р. Довжанки, хоч вони і обернені до півночі, а не схили берега струмка, обернені до півдня. Мабуть, у часи функціонування поселення струмок міг періодично пересихати або його не було зовсім. Адже в ті часи клімат був сухішим, ніж тепер.18
На схилах, обернених до півночі, розташовані поселення Галущинці І, Глібів, Деренівка,19 Цвіклівці.20
Отже, розглянувши закономірності розташування черняхівських поселень на Західному Поділлі, можемо констатувати, що носії черняхівської культури при виборі місця для селища враховували наступні фактори:
1. Наявність води та полегшений доступ до неї. Ще й сьогодні місця, де розташовані черняхівські поселення, насичені водою. Це підкреслюють навіть назви урочищ, де виявлено селища: Поплави (Жовтневе І), Татарська Криниця (Кривчани), Сіножать (Кудринці), Мочар (Панівні)21 та інші.
2. Чорнозем. Поселення завжди знаходилися на чорноземних ґрунтах. На Західному Поділлі невідомо жодного випадку розташування черняхівських поселень на інших ґрунтах.
3. Місце повинно було добре обігріватися сонцем. Тобто, відводилися південні, південно-східні або південно-західні схили. Проте, коли не було можливості поєднати першу і другу умови, то третьою нехтували.
4. Місце поселення повинно бути добре заховане у складках рельєфу. Цю закономірність вдалося простежити під час розвідок. Практично усі поселення (за винятком тих, що розташовані у глибині плато) можна побачити лише з близької відстані. [с. 138]
Небагато поселень, розміщених у глибині плато. Це Жовтневе І, Мишковичі Тернопільського р-ну, Киданці І та Киданці II Збаразького району14 та ін. Крім того, що вони розташовані на плато, їх об’єднує і розміщення біля води: Жовтневе І – на березі невеликого болота (тепер осушеного), яке називають Поплави, Киданці І і Киданці II – на берегах невеликого заболоченого струмка, недалеко від його витоків, Мишковичі – на березі невеликого озерця.
На підвищеному мисі, у річковій заплаві відоме тільки одне поселення – Баворів Тернопільського району, відкрите автором у 1987 р. Воно знаходиться на правому березі р. Гнізди, навпроти південної околиці села, на підвищеному пагорбі у широкій річковій заплаві (до 1 км). Правий та лівий береги тут є досить таки крутими і на їх схилах неможливо було розташувати селище, а на плато – відсутня вода. На пагорбах у річкових заплавах зустрічаються черняхівські поселення у Верхньому Подністров’ї15 та Середньому Подністров’ї.16
Наступна група – це селища, розташовані на схилах, обернених до півночі. Таких поселень є порівняно багато. Серед них – Городниця Підволочиського району: знаходиться біля підніжжя Медобор, на пологих схилах лівого берега струмка, які обернені до півночі. Хоча схили правого берега також пологі і обернені до півдня, але виявилися незаселеними. Очевидно, у розташуванні пам’ятки тут відіграли роль ґрунти. На лівому, заселеному, березі – чорнозем, а на правому – простежується вихід дрібного щебеню.
Ще один приклад – Дичків, урочище Дербі (Тернопільський район).17 Поселення розташоване на правому березі р. Гніздичної (притоки Гнізди), на пологих схилах першої надзаплавної тераси, обернених до північного сходу. Лівий берег, обернений до південного сходу, крутий і досить високий – понад 30 м. Крім того, на лівому березі немає чорнозему. [137]
На північних пологих схилах невеликого мису, утвореного р. Довжанкою та її правою 244
притокою – невеличким безіменним струмком, розташоване поселення Довжанка (Тернопільський район). На цілому мисі ґрунт – чорнозем. Але поселення займає саме схили правого берега р. Довжанки, хоч вони і обернені до півночі, а не схили берега струмка, обернені до півдня. Мабуть, у часи функціонування поселення струмок міг періодично пересихати або його не було зовсім. Адже в ті часи клімат був сухішим, ніж тепер.18
На схилах, обернених до півночі, розташовані поселення Галущинці І, Глібів, Деренівка,19 Цвіклівці.20
Отже, розглянувши закономірності розташування черняхівських поселень на Західному Поділлі, можемо констатувати, що носії черняхівської культури при виборі місця для селища враховували наступні фактори:
1. Наявність води та полегшений доступ до неї. Ще й сьогодні місця, де розташовані черняхівські поселення, насичені водою. Це підкреслюють навіть назви урочищ, де виявлено селища: Поплави (Жовтневе І), Татарська Криниця (Кривчани), Сіножать (Кудринці), Мочар (Панівні)21 та інші.
2. Чорнозем. Поселення завжди знаходилися на чорноземних ґрунтах. На Західному Поділлі невідомо жодного випадку розташування черняхівських поселень на інших ґрунтах.
3. Місце повинно було добре обігріватися сонцем. Тобто, відводилися південні, південно-східні або південно-західні схили. Проте, коли не було можливості поєднати першу і другу умови, то третьою нехтували.
4. Місце поселення повинно бути добре заховане у складках рельєфу. Цю закономірність вдалося простежити під час розвідок. Практично усі поселення (за винятком тих, що розташовані у глибині плато) можна побачити лише з близької відстані. [с. 138]
Богдан Строцень
директор ДП «Подільська археологія» охоронної археологічної служби України
1 Винокур І.С. Історія та культура черняхівських племен Дністро-Дніпровського межиріччя. – К., 1972. – С. 31; Винокур І.С. Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. – С. 193.
2 Баран В.Д., Магомедов Б.В. Черняховская культура // Археология Украинской ССР. – Киев, 1986. – С. 72.
3 Вакуленко Л.В. Категории памятников, их топография и планировка // Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – Киев, 1990. – С. 10.
4 Смішко М.Ю., Баран В.Д. Племена черняхівської культури // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. – К, 1976. – С. 65; Баран В.Д., Козак Д.Н, Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К, 1991. – С. 45.
5 Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992. – С.
6 Там само.
7 Шишкін Р.Г Господарство та екологія населення Середнього Подніпров’я кінця I-V ст. н.е. – Автореф. дис… канд. істор. наук. –К, 1996. – С. 14-17.
8 Kokowski A., Stasiak М., Stroceń. Osady z młodszego okresu rzymskiego w miejscowosciach Ivankiwci і Małasziwci na zachodnim Podolu (Ukraina) // Studia Gothica. – Lublin, 1997. – Т. 2. – S. 134.
9 Відкриті автором.
10 Богдан Строцень. Розкопки черняхівського поселення біля с. Кобилля у 1995 р. // 20 lat archeologii w Masłomęczu. – Lublin, 1997. –Т. l. –S. 235.
11 Винокур I.C., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І. та ін. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. – К., 1984. – С. 43-44, 50, 95.
12 Богдан Строцень. Нові черняхівські поселення Західного Поділля (До археологічної карти) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль, 1999. – С. 92-95.
13 Там само.
14 Там само.
15 Баран В.Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра та Західного Бугу. – К., 1981.– С.18.
16 Шишкін Р.Г. … – С. 16.
17 Богдан Строцень. Нові черняхівські поселення… – С. 93.
18 Безусько Л.А., Климанов В.Г. Клімат і рослини рівнинної частини заходу УРСР у пізньопісляльодовиковий період // Український ботанічний журнал. – К., 1987. – Т. 44. – № 3. – С. 54-58.
19 Строцень Б.В. Матеріали поселень черняхівської культури із фондів Тернопільського краєзнавчого музею // Тези доповідей та повідомлень 1-ої Тернопільської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Тернопіль, 1990, – Ч.І. – С.60.
20 Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І. та ін. Довідник…. – С. 38.
21 Там само. – С. 50-51, 53-54. [с. 38]
Строцень Б. Закономірності розташування черняхівських поселень на Західному Поділлі // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. –Львів, 2002. –Вип. 8. –С. 37-38
2 Баран В.Д., Магомедов Б.В. Черняховская культура // Археология Украинской ССР. – Киев, 1986. – С. 72.
3 Вакуленко Л.В. Категории памятников, их топография и планировка // Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – Киев, 1990. – С. 10.
4 Смішко М.Ю., Баран В.Д. Племена черняхівської культури // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. – К, 1976. – С. 65; Баран В.Д., Козак Д.Н, Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К, 1991. – С. 45.
5 Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992. – С.
6 Там само.
7 Шишкін Р.Г Господарство та екологія населення Середнього Подніпров’я кінця I-V ст. н.е. – Автореф. дис… канд. істор. наук. –К, 1996. – С. 14-17.
8 Kokowski A., Stasiak М., Stroceń. Osady z młodszego okresu rzymskiego w miejscowosciach Ivankiwci і Małasziwci na zachodnim Podolu (Ukraina) // Studia Gothica. – Lublin, 1997. – Т. 2. – S. 134.
9 Відкриті автором.
10 Богдан Строцень. Розкопки черняхівського поселення біля с. Кобилля у 1995 р. // 20 lat archeologii w Masłomęczu. – Lublin, 1997. –Т. l. –S. 235.
11 Винокур I.C., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І. та ін. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. – К., 1984. – С. 43-44, 50, 95.
12 Богдан Строцень. Нові черняхівські поселення Західного Поділля (До археологічної карти) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль, 1999. – С. 92-95.
13 Там само.
14 Там само.
15 Баран В.Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра та Західного Бугу. – К., 1981.– С.18.
16 Шишкін Р.Г. … – С. 16.
17 Богдан Строцень. Нові черняхівські поселення… – С. 93.
18 Безусько Л.А., Климанов В.Г. Клімат і рослини рівнинної частини заходу УРСР у пізньопісляльодовиковий період // Український ботанічний журнал. – К., 1987. – Т. 44. – № 3. – С. 54-58.
19 Строцень Б.В. Матеріали поселень черняхівської культури із фондів Тернопільського краєзнавчого музею // Тези доповідей та повідомлень 1-ої Тернопільської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Тернопіль, 1990, – Ч.І. – С.60.
20 Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І. та ін. Довідник…. – С. 38.
21 Там само. – С. 50-51, 53-54. [с. 38]
Строцень Б. Закономірності розташування черняхівських поселень на Західному Поділлі // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. –Львів, 2002. –Вип. 8. –С. 37-38