Торгівельні переговори між ЄС та Україною: шлях до процвітання

Поділитися

Виступ Комісара з торгівлі Карела Де Гухта у Європарламенті 20 жовтня 2011

Голово комітету Морейра,

Перший Віце-прем’єр-міністре [України] Клюєв,

Міністре [з економічних справ Республіки Польща] Королець,

Поважні депутати Європейського Парламенту,

Пані та панове,

Двадцять років тому Україна здобула незалежність та свободу. Мало хто сперечатиметься, що та подія була історичною для України, а також для Європи у цілому. Сьогодні – у 2011 році – ми перебуваємо біля початків іншого дуже важливого моменту в економічній історії України: укладання вкрай важливої торгівельної угоди з Європою, а саме угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, яка є частиною Угоди про асоціацію.

Цей документ міститиме план економічних реформ – і задаватиме рамки, що допоможуть ці реформи реалізувати. Ця угода також:

– спонукатиме до нового рівня торгівлі, інвестицій та зростання,

– відкриватиме нові види економічної свободи для українців,

– відіграватиме ключову роль в інтегруванні наших економік, створенні нових можливостей для українських та європейських суб’єктів економічної діяльності в усіх галузях господарства.

Коротко кажучи, ця угода пропонує шлях до майбутнього процвітання України.

ЄС пропонував, хвиля за хвилею, підтримку для своїх східних сусідів, аби допомогти їм піднятися та стати на шлях зростання. У нашому досвіді торгівельні стосунки, а конкретніше зони вільної торгівлі, стали інструментом, який ми обрали для підтримки зростання наших партнерів з усього світу.

Причина цього вибору полягає в тому, що наші зони вільної торгівлі зробили ключовий внесок у модернізацію економік та приваблення капіталовкладень, особливо з ЄС.

Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі, створення якої є частиною Угоди про асоціацію з Україною, є наступною хвилею підтримки Європою її східних сусідів. Нещодавно у Варшаві зустрілися лідери Східного партнерства, підтвердивши свою відданість ідеї ближчої політичної асоціації та економічної інтеграції. Угода про асоціацію з Україною, зокрема розділ про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, могла би стати першою угодою такого типу в рамках Європейської політики сусідства.

Саме тому я особливо радий поінформувати вас, що вчора ввечері Віце-прем’єр-міністр України Клюєв та я досягли порозуміння щодо всіх складових угоди про вільну торгівлю; залишалися лише кілька технічних деталей, які потребують узгодження. Тепер від політичного керівництва України залежить забезпечення тих політичних умов, за яких ця угода зможе стати реальністю. Наші домовленості мають дозволити нам завершити технічні переговори щодо Угоди про асоціацію, включно з розділом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, до кінця року – звісно, якщо буде створено політичні умови, за яких ця угода може виконуватися на практиці.

Тож про що конкретно ми ведемо переговори?

Класичні торгівельні угоди передбачають взаємне відкриття ринків товарів та послуг – наприклад, через скасування імпортних мит. Але наші переговори йдуть значно далі.

У них ми маємо розв’язати проблеми, що виникають «по той бік кордонів», аби стимулювати торгівлю на практиці.

Наприклад, для експорту до ЄС молочної та м’ясної продукції українські компанії мають сплачувати тарифні мита – але водночас, що є ще важливішим, відповідати певним санітарним стандартам. Дуже добре, якщо ми скасуємо тарифні мита, але якщо не допомогти українським експортерам відповідати санітарним стандартам ЄС щодо, наприклад, молока чи яловичини, реальної торгівлі цими товарами не буде.

Тож у цій угоді ми ці питання розв’язуватимемо: у сферах, дотичних до торгівлі, закони та стандарти України стануть сумісними з законами та стандартами Європейського Союзу. Це дуже важливий момент у процесі наближення законодавства.

Це наближення означатиме, що українські виробники створюватимуть продукцію, яка відповідатиме нормам та стандартам ЄС вже завдяки тому, що вона відповідатиме українським правилам та нормам. Разом із скасуванням імпортних мит, про які ми вже сказали, це означатиме, що бар’єри та витрати, які потрібні для доступу до ринку ЄС, – найбільшого ринку у світі – може бути усунено.

Обсяг питань, яких стосуватиметься цей торгівельний пакет у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, буде також винятково широким – і стосуватиметься, наприклад, правил державних закупівель чи конкуренції. Це означає, що закони, стандарти та, з часом, практики державних закупівель та конкуренції будуть в Україні досить близькими до відповідних практик ЄС.

Здійснюючи переговори про цей тип угоди, ЄС робить безпрецедентну пропозицію глибокої інтеграції зі своїм ринком. Ця угода може бути найамбітнішою угодою цього типу, про яку ЄС коли-небудь вів перемовини, – не стосовно обсягів торгівлі, а стосовно економічної інтеграції.

Саме тому ми називаємо нашу зону вільної торгівлі з Україною «глибокою та всеосяжною». Якщо послуговуватися абревіатурою, вона буде називатися «ГВЗВТ»: це буде ще одним слівцем у торгівельному жарґоні!

Але що це означає для бізнесового клімату в Україні?

Ми хочемо створити – на обох ринках – сучасне, прозоре та прогнозоване середовище для споживачів, інвесторів та бізнесменів.

Сам процес модернізації правил та норм дасть Україні прогнозовану модель її торгівельних та економічних реформ. Економічні норми угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі сформують стабільний план модернізації регуляторного середовища України. Це створить прозорий сценарій для економічних суб’єктів, які, спираючись на погоджений календар наближення українського законодавства до законодавства ЄС, знатимуть, які реформи плануються і коли вони плануються.

Прогнозованість, стабільність, прозорість, зменшення ризиків – це знакові слова для сучасного інвестора в ситуації конкуренції за капітал.

Ми всі знаємо, що для реструктурування та модернізації своєї економіки Україна потребує більших інвестицій. І ми всі знаємо, що ринки капіталу в ці складні економічні часи відчувають серйозний дефіцит.

Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі забезпечить потужніший зовнішній якір для процесу реформ. Двері для європейських – і міжнародних – інвесторів відкриються лише через збільшення довіри до процесу реформ.

Пані та панове,

Тут, у Європейському Парламенті, мені не треба нагадувати, що наші торгівельні стосунки тривають у ширшому політичному контексті загальних відносин з Україною. Ми не будемо приховувати від вас того факту, що останні події в Києві поставили наші переговори під питання. Але, як Високий представник ЄС Кетрін Ештон сказала минулого тижня, ми не маємо відходити [від переговорного процесу].

Перемовини мають тривати. Наша пропозиція щодо завершення торгівельних переговорів – як частини перемовин щодо Угоди про асоціацію – має залишатися на порядку денному.

Тільки тоді, коли ми маємо перед своїми очима розроблену угоду – а саме такою є ситуація зараз – ми можемо бачити, якими є наші можливості, і якими є наші можливі втрати.

Як я сказав на початку, домовленості, яких ми досягли вчора, мають дозволити нам завершити технічні переговори щодо Угоди про асоціацію, зокрема про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, до кінця року; а відтак дати нам чітку картину. Після цього ми матимемо подивитися те, якою буде загальна ситуація.

***

Пані та панове,

Ми обоє – і міністр Клюєв, і я, – дуже добре знаємо, що наші переговори про цю двосторонню угоду не відбуваються у вакуумі. Ми знаємо, що світова економіка переживає тяжкі часи.

Економічне відновлення зараз нестабільне. Після десяти років тяжкої роботи переговори на багатосторонній торгівельній арені опинилися у глухому куті. В усьому світі посилюються протекціоністські тенденції.

Але Європа активно відповідає на ці виклики. Ми рішуче об’єднуємося для боротьби проти протекціонізму.

Лише кілька днів тому Європейська Комісія опублікувала нещодавній моніторинговий звіт про торгівельні обмеження. Ми побачили, що за останній рік з боку торгівельних партнерів ЄС було запроваджено 130 нових обмежувальних заходів. Це означає, що вони зросли на 30%.

Економічне відновлення у багатьох країнах не призвело до відходу від цієї політики: лише 17% усіх протекціоністських заходів, запроваджених після початку кризи, втратили свою чинність.

Більше того: кілька країн Великої двадцятки починають здійснювати промислову політику, що ґрунтується на принципах заміщення імпорту, запроваджує локальні вимоги щодо стандартів продукції та обмеження у процедурах державних закупівель.

Деякі уряди не дотрималися всіх своїх обіцянок. А тому ЄС продовжить якнайбільш наполегливо нагадувати своїм торгівельним партнерам про ті зобов’язання, які вони на себе взяли.

Пані та панове,

Робота, яку Віце-прем’єр-міністр Клюєв та я робимо для покращення двостороннього бізнесового середовища, доповнюватиметься нашими зусиллями щодо протидії протекціоністським силам на міжнародній арені.

Справді, дуже важливо, що, стикаючись з економічними викликами, Європа має мужність та впевненість не ховатися у хибній безпеці протекціоністських заходів. Холодний комфорт закритих ринків – це не для нас. Ми знаємо про ризики, до яких призводить подібне закриття. Натомість ми дивимося назовні і відкриваємо можливості через торгівлю.

Ми спробуємо продовжувати підтримувати вільні торгівельні потоки. Попри економічні складності – чи радше, я маю сказати, через економічні складності – Європа потребує всесвітньої торгівлі більше, ніж коли-небудь.

І торгівельні перемовини з Україною є чудовим прикладом того, як результат може бути перемогою обох сторін. Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі, чиє створення ми плануємо в контексті Угоди про асоціацію, була би з економічної точки зору взаємовигідною і для ЄС, і для України. Вона відкрила би наші ринки один для одного, модернізувала би та диверсифікувала би українську економіку і, що найважливіше, вона стала би віхою на шляху до утвердження спільних європейських цінностей і стандартів. Я сподіваюся, що протягом наступних днів чи тижнів може бути створений політичний контекст, який дозволить цій угоді стати реальністю.

Дуже дякую за вашу увагу.

Семінар у комітеті з міжнародної торгівлі Європейського Парламенту

Брюссель, 20 жовтня 2011 року

В інтернатах Тернопільщини прокуратура виявила порушення

Тернопільські археологи рятували рідкісну культуру кулястих амфор