111

2 листопада 2011 року у Львові дискутували про те, чи дозволить новий законопроект «Про вибори народних депутатів України» якісно і чесно провести вибори до парламенту у 2012 році.

Основне, на чому фокусувалася увага під час обговорення – це тип виборчої системи, яка б відповідала потребам сучасного суспільства та аналіз законопроекту №9265-1, розробленого групою депутатів на чолі з Олександром Єфремовим. Як зауважив на початку дискусії представник Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут, «досвід проведення виборів до парламенту у 1998 і 2002 роках демонструє, що українцям слід остерігатися мажоритарної складової». Так, за підрахунками експерта, на виборах 1998 року 58% (більше 15 млн) виборців віддали свої голоси за кандидатів, які не стали переможцями, і тим самим змарнували свої голоси. Сума голосів за переможців виборів склала всього лише 31%. Тоді парламент отримав депутатів-«антирекордсменів», яким для перемоги вистачило менше 15% підтримки виборців (10,3% – Олександр Задорожній, 12,2% – Леонід Косаківський, 12,5% – Станіслав Сафронов, 12,8% – Євген Жовтяк). Загалом, 133 обранці набрали менше 30% підтримки виборців, які проголосували. У 2002 році ситуація повторилася: «статистами» на парламентських виборах стало 51% (близько 13 млн) виборців,а лише 36% віддали свої голоси за тих кандидатів, які перемогли. «Можна впевнено прогнозувати, що на виборах 2012 року не менше 50% виборців фактично не впливатимуть на результати виборів в одномандатних округах» – заявив експерт.

Якщо порівняти мажоритарну складову з пропорційною, то картина вимальовується дещо краща. Так, у 1998 році долю переможців визначило 66% виборців, і лише 25% не підтримали кандидатів, які стали переможцями виборчих перегонів. У 2002 році відсоткове відношення суми голосів переможців до суми змарнованих голосів склало 76% до 18%.

Координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська висловила впевненість у тому, що під час слухань законопроектів, буде підтримано документ, підготовлений регіоналом Єфремовим та іншими нардепами, адже на це є політична воля. Зараз, коли законопроект потрапив в парламент, є підстави говорити про можливість фальсифікацій на виборах-2012 і про те, що вони будуть організовані не краще, ніж місцеві вибори в жовтні минулого року.

Експерт Венеціанської комісії Євген Радченко звернув увагу аудиторії на важливість вибору типу виборчої системи. За словами пана Євгена, жодна з систем, яка до того застосовувалася в Україні, не була адекватною. «Це наче стрільба по горобцях з гармати», – порівняв експерт. А запропонована виборча система (змішана) – «є супернеадекватною для України і від неї нічого хорошого чекати не можемо». Натомість, кращим варіантом у даній ситуації можемо вважати пропорційну систему з відкритими регіональними списками.

Своїми враженнями від роботи у групі з питань удосконалення законодавства про вибори поділилася Світлана Конончук з Українського незалежного центру політичних досліджень. На думку експерта, «Україна – держава, в якій час повертається назад і це особливо видно з дій, що робляться з метою концентрації влади єдиною домінуючою політичною групою, однією з опор якої є Партія регіонів».

«Наша держава вважає, що парламент – це не політична установа, де мають бути представлені політичні інтереси громадян, а збір «тушок» для формування більшості», – вважає Світлана Конончук. Крім того, представник Консорціуму виборчих ініціатив озвучила ті пропозиції до закону, які мають потенційно маніпулятивний характер: непевність у визначенні меж виборчих округів, можливість подвійного балотування кандидатів, можливість змінити місце голосування без зміни адреси проживання, можливість прийняття рішень комісіями без кворуму, незахищені бюлетені, тощо. «Якщо цей закон буде ухвалено в такому виді, як він є, то можна буде говорити про нечесні та неконкурентні вибори», – заявила експерт.

На тезу з залу: що, мовляв, ми програли й зараз вдаємося у дискусію про нормативні, процедурні речі, й взагалі чому ми так вчепилися у новий законопроект, Голова Правління ГМ ОПОРА Ольга Айвазовська відповіла так: «Ще нічого не програно. Мені здається, що питання виборчої системи є більш перспективним і стратегічним. Якщо всі попередні  стандарти будуть дотримані, то виборча система не є важливою – це цитата з Кодексу належних практик Венеціанської комісії. Виборча система важлива в наших реаліях, бо від цього залежить наскільки ефективно буде функціонувати парламент, вона ніяк не впливає на те, чи будуть сфальшовані вибори, чи ні. Фальшування можливе за будь-якої системи. Корупція стосується не тільки кандидатів, а й виборців, які готові будуть продати свій голос. Тому виборча система є стратегічним питання, про яке треба говорити. Наше завдання – донести до громадськості переваги та недоліки пропорційної системи з відкритими списками. Тому технічні, процедурні питання не є менш важливими, ніж виборча система».

На питання з залу щодо ролі ЗМІ у виборчому процесі, Євген Радченко процитував деякі статті законопроекту, згідно з якими у ЗМІ буде менше маневрів в оприлюдненні інформації, що стосується виборів. Мова йде про те,що  видання, яке не матиме, наприклад, договору із ЦВК, ОВК (згідно зі ст.61 законопроекту) не зможе висвітлювати порядок голосування. Постає питання: а без договорів вони мають право розміщувати інформацію?  Виходить, що ні. Що ж стосується агітації, то забороняється розповсюдження завідомо недостовірних відомостей про партію, кандидата, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено в судовому порядку. В разі непослуху, видання буде позбавлене ліцензії. Здавалося би такий собі спосіб боротьби із джинсою. Але пунктом 12 ст.73 ЗМІ заборонено надавати можливість суб’єктам політичного процесу відповідати, реагувати на наклеп. «Отже, виходить, що ЗМІ не будуть публікувати відповіді кандидатів, що насправді було би добре, – вважає Євген Радченко, – або ж постійно «нариватимуться» на судові претензії від суб’єктів виборчого процесу». Таким чином, засоби масової інформації або взагалі не публікуватимуть матеріали, або ж публікуватимуть замовні. «Вибори пройдуть в інформаційному вакуумі», – переконаний експерт.

Друга частина дебатів була присвячена обговоренню утворень виборчих комісій та виборчих округів. «За існуючих прав провладна команда може отримати близько 30 потенційних мандатів, які будуть нарізані в такий спосіб, щоб штучно збільшити кількість округів, тобто в одній частині України їх буде більше, а в іншій – менше. Таке зловживання з боку влади буде важко довести. Таким чином, ми маємо класичну технологію «виборчої географії», яка знижує можливості, по-перше, проходження опозиційних партій до парламенту, по-друге, вона є класичним прикладом маніпулювання  й не породжує довіри громадськості до запропонованого законопроекту», – такими словами закінчив свою доповідь експерт Венеціанської комісії Євген Радченко.

 

В Одесі 4 листопада також пройдуть публічні дебати щодо якості законопроекту про вибори народних депутатів. Онлайн трансляція події відбуватиметься на сторінці блогу «Як ми обираємо Верховну Раду?» www.elect.in.ua

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.