У прес-центрі “Українського Дому” відбувся велофорум, враженнями з якого поділюсь я. Серед учасників були: компетентні представники міської Ради, учасники неформальної велоспільноти “Шприха”, представники Асоціації Велосипедистів Тернополя, спортсмени та тренери тернопільської вело-спорт. федерації а також журналісти.
Зібрання пройшло у приємній і дружній атмосфері. Такий форум чи не вперше відбувався в нашому місті, тому пройшов дуже активним і насиченим. Важливих тем для обговорення було предостатньо, як і презентацій-звітів з веломандрів цьгорічного велосезону. Також форум був і символічним закриттям і підсумком велосезону.
Перша презентація була від представниці міської Ради, про перспективи і плани з розвитку вело-інфраструктури міста. Так починаючи з весни наступного року в Тернополі планується “прокладання” перших велодоріжок. Спочатку вони будуть в “зелених зонах” нашого тернополя, пізніше є задуми провести таку доріжку навколо ставу, а в перспективі зєднати всі райони і парки нашого міста.
Також не оминули і проблематики з якою як не як, але приходиться стикатися на шляху до таких потрібних змін. Це специфіка центральної частини міста, вулички якої старого планування і досить вузькі.(Хоча на мою думку там і не є конче, обовязково прокладати ті доріжки). Друга значна проблема це відсутність грошей, ну це така тотальна проблема всієї України: ні на що добре нема грошей.(Зате гроші є на одноразові стадіони, і вертольоти з лексусами для різних чинушів).
Наводились приклади пошуку альтернативних джерел фінансування, також йшлось про міжміську та міжнародну співпрацю в якій бере участь Тернопіль.
Далі слово перейшло до “шприхалів”. Спочатку був такий собі звіт-презентація з різних короткометражних поїздок учасників спільноти.
Наступною була презентація 4-ри денної подорожі на фестиваль до Підкаменя (в якій я теж брав участь) доповідач ділився враженнями, бувальщинами і досвідом що стосувалося мандрівки, презентація виявилась чи не найвеселішою(смішнішою) завдяки деяким фото:) А оскільки на форумі була приємна, невимушена, неформальна атмосфера, то ніхто не приховував своїх емоцій.
Наступним доповідачем був учасник безсумнівно потужної велоподорожі. Такий маршрут є приблизно 4-тої категорії складності (для тих хто не знає то скажу, що це досить не легко, круто і потужно). Учасники відвідали всі водоспади Карпат на роверах. Доповідач як і всі поділилився своїми враженнями, а також розповів про деякі важливі технічні нюанси таких подорожей.
Далі виступав учасник мандрівки Кримом, роверисти обїхали майже весь периметр півострова, їх мандрівка теж могла бути категорійною, але вони не подавали заявки, а їхали для свого задоволення. Було відзначено що там є серйозна проблема – нестача води, а жителі деяких місцевих сіл користуються лише привозною водою.
Після цього слово перейшло до учасника веломандрівки на цьогорічний лемківський фестиваль “Лемківська Ватра” що проходив в Польщі. Крім інформації про саму мандрівку, стан польської інфраструктури, та сам фестиваль учасник розповів про певні аспекти повязані з переходом кордону.
Наступною була презентація веломандрівки до Іспанії. Промовець багато про що розповів, чого про цю державу не дізнаєшся з книжок чи нету. Промова стосувалася іспанської культури, архітектури, кухні, стилю життя і звичок. А на таке цікаве і важливе для українців запитання “Чи можна розкладатись спати там де тебе ніч застала, на приклад в ліску неподалік дороги?” відповів що так, поліція не придирається, а хтось додав що “туристи якось спали на території міста, і все ок”, це цікаво і важливо знати. До прикладу в Польщі за такий “проізвол” можуть бути певні непорозуміння з поліцією. Там можна зупинятися лише на спеціально відведених місцях.
І останній промовець розповідав про вело-життя Велико-Британії і Лондона, в якому прожив 3 роки. Розповідь охоплювала багато питань таких як: вело-мода, вело і взагалі транспортна інфраструктура, вело-культура у англійців. Так в Англії функціонує не лише велополіція, алей вело-медична допомога а також вело-пожежний нагляд. А для мера міста є нормою речей добиратися ровером на роботу. Одною з проблем для Лондона це є відносно часті спроби викрадення роверів, які найчастіше здійснюють чорношкірі емігранти.
Ну і звичайно ж всі виступи були доповнені показами слайд-презентацій, що робило їх більш наглядними і цікавими.
Про ці, і багато інших цікавих речей можна було дізнатися на нинішньому велофорумі. Це ще один крок вперед, що наближає нас до втілення в життя такого потрібного проекту для міста, такий приклад має брати і вся країна.
Скоро зима, а далі весна, тому бажаю всім на весну мати велосипед!;)
http://hors-bor.livejournal.com
