Тим не менше, кожного року десь та залишають вони слід своєї злодійської лопати.
Нещодавно неподалік села Підгайчики Теребовлянського району місцеві жителі випадково натрапили на сліди незаконних розкопок, проведених тут.
– На території Підгайчицької сільської ради розташовано два кургани, що входять у групу курганних могильників давньоруської культури Х–ХІІІ ст., – пояснив молодший науковий працівник держпідприємства «Подільська археологія» Анатолій Загородній. – Ці пам’ятки часів Київської Русі ще у 1876 р. почав досліджувати Адам Кіркор – співробітник антропологічної та археологічної комісій при цісарсько-королівській Академії у Кракові. Згодом, у 1900–му, розкопки продовжив професор Краківського універcитету Володимир Деметрикевич. Тоді під час досліджень було знайдено уламки посуду, залізні цвяхи, бронзові прикраси.
Важко сказати, чи щось потрапило до рук «чорних археологів» (а їх було щонайменше двоє-троє), однак пам’ятку археології вони варварськи знищили, завдавши нашому краю непоправної шкоди.  – Зі сторони поля одного з курганів ми виявили шурф розмірами 1,6 м на 1 м та глибиною 1,8 м, – зазначив пан Анатолій. – У північній стінці шурфу було прокладено додатковий хід овальної форми діаметром один метр та довжиною понад три метри. Судячи зі слідів на стінці шурфу, землю з ходу виймали відром на мотузці та розсипали по землі, щоб здаля свіжий ґрунт не кидався в очі.
Судячи з розмаху та обсягів, грабіжники працювали щонайменше два тижні, однак побачити їх могли хіба випадково фермери, обробляючи поля: «чорні археологи» передбачливо копали на схилі гори, що не видно з села. Крім того, схили кургану заросли кущами та деревами. Загалом, зазначили фахівці «Подільської археології», в Україні щороку від рук історичних мародерів гинуть тисячі історичних пам’яток. Та найгірше, що «чорні археологи» почали ховатися під вивісками престижних громадських організацій та установ. Скажімо, 10 -12 вересня 2010 року неподалік містечка Вишгород, що на Київщині, на офіційному рівні відбувся так званий «Злет слідопитів».

  Однак подібні «злети», як і спроба легалізації «чорної археології» у вигляді Української федерації спортивного металодетекторного пошуку, суперечать чинному пам’яткоохоронному законодавству України (ст. 10 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 10 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та ряду статей Кримінального кодексу України), Європейській конвенції про охорону археологічної спадщини та сприяють поширенню на території нашої держави такого ганебного явища, як мародерство пам’яток археології, вказують у своєму зверненні учасники міжнародної конференції пам’яті І.С. Винокура до громадськості та Президента держави.
 Міжнародна наукова конференція відбулась в м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області наприкінці цьогорічного золотого вересня.
   Науковці вимагають на державному рівні заборонити проведення подібних зібрань, популяризації «грабунку» під різними назвами та посилення персональної відповідальності осіб за спроби руйнування пам’яток археології шляхом так званого «пошуку скарбів».
  Так само, шукаючи “скарби” необхідно зауважити, що можна натрапити на вибухонебезпечні пам’ятки війни. Яскравим прикладом є нещодавня знахідка 636 снарядів часів другої світової війни у лісі, що неподалік табору “Орлятко”. Також з проведенням весняно- польових робіт подібні знахідки виявляються в багатьох населених пунктах району.
  Тому перш ніж взяти металошукач та лопату в руки і податися на пошуки “можливих скарбів” варто задати собі запитання – “А скільки коштує моє життя?” 




Напишіть відгук