Засоби масової інформації можуть повідомляти про відомих людей і публікувати фото без їхнього дозволу, якщо мета публікації – інформування громадян, а не розважання.
акого висновку дійшов Європейський суд з прав людини, повідомляє DW.
Суд розглядав одразу два позови щодо однієї теми – ЗМІ і право на особисте життя відомих людей. До суду позивалися компанія «Шпрінгер», що видає найпопулярнішу в Німеччині газету BILD, та принцеса Монако Каролін.
У другому процесі видавництво «Шпрінгер» скаржилося на німецьке правосуддя, яке 2004 та 2005 року заборонило друкувати у газеті BILD будь-які матеріали та фото відомого німецького актора, що його заарештували через кокаїн.
З огляду на те, що актор, ім’я якого не розголошується, грав роль відомого комісара поліції і був широко відомий публіці, журналісти вирішили, що громадськість має право знати про його правопорушення. Німецький суд, однак, був іншої думки і наголошував на дотриманні права актора на особисте життя.
Тепер же Європейський суд з прав людини дійшов іншого висновку. Відповідно до вердикту, у цьому разі право громадськості на інформацію важливіше за право на особисте життя.
Тепер держава Німеччина має сплатити компанії «Шпрінгер» 17 тисяч євро компенсації та понад 32 тисячі судових витрат.
Водночас, позов принцеси Монако Каролін був відхилений. Позивачка намагалася кілька разів заборонити використання власних фото друкованими ЗМІ Німеччини, але безуспішно.
Зокрема, йдеться про фотографію, на якій Каролін прогулювалася верхи. Цей знімок журнал Frau im Spiegel використав для того, щоб проілюструвати статтю про хворобу батька Каролін – князя Монако Райнера та подальшу долю його дітей.
Німецький суд вирішив, що стан здоров’я князя та майбутнє монархії в Монако є суспільно важливою інформацією – і фото Каролін було використано з метою інформування, а не розважання читачів. Тож позов Каролін був відхилений.
Судді Європейського суду з прав людини погодилися з німецькими колегами.
Нагадаємо, Конституційний Суд України 24 січня оприлюднив свою позицію про те, що збирання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливе лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.