14 березня місцеві активісти вийшли з катамаранами та байдарками на центральний майдан обласного центру: за допомогою листівок і розʼяснень доносили тернополянам інформацію про те, що проблеми карпатських річок, насправді є дуже близькими нашому регіону.

Голова екологічного обʼєднання „Зелений світ” Олександр Степаненко розʼяснив, що негативний вплив діяльності гідроелектростанцій тернопільсьщина відчуває вже зараз.

 

—Найбільший негатив для нашої області наразі від Дністровського гідровузла, — вважає еколог. — Там стоять дві греблі і скоро буде пущена гідроакумулююча станція. Хоча греблі на річці значно нижче від нашої області, але якраз „хвіст” Дністровського водосховища закінчується на Борщівщині. І якщо людина в Бучацькому і Заліщицькому районі може зайти на чистий гравійний пляж і покупатися в Дністрі, то в Окопах і в Мельниці-Подільській на берегах вже суцільний намул – тому що порушено природній рух річки. Втрати рекреаційного потенціалу очевидні.

Нагадує пан Степаненко і приклад малої ГЕС на сереті, недалеко Касперівців.

— Замулення річки відбувається якраз в околицях Більче-Золотого. Що там влада не старається зробити: розчистити берег, підсипати піску — це Сізіфова праця, тому що йде замулення берега, за рахунок того що вода стоїть.

Еколог зазначає, що ще за часів Російської та Австро-Угорської імперії на території України були позитивні приклади використання гідроенергії.

— В ці часи використання річкової енергії не було спрямоване так брутально на підкорення природи. Ніхто не дозволяв собі перегороджувати річку повністю, — зазначає еколог. — Хороший приклад – станція на Південному бузі, яка була збудована  на початку ХХ століття. Завдяки штучному порогу на річці підняли на пів метра рівень води, і на гідроагрегат спрямовували тільки частину стоку – не більше 5-10%. Основна частина течії ж продовжувала свій рух природнім шляхом.

Гідроелектростанції, які заплановані до будівництва на гірських карпатських ріках взагалі знищать річку як таку.

—    В карпатах проектують станції дереваційного типу, тобто річку в прямому змісті слова заженуть в трубу, — розповідає Олександр Степаненко. — Потік планують перехоплювати у верхівʼї, розганятимуть його в трубі довжиною 2-4 кілометри і внизу пускати на спеціальний агрегат. По перше такі проекти неестетичні – бо зʼявляються метрова труба на бетонних підпорах, по друге не довговічні – бо перший ліпщий паводок може її зруйнувати, а найважливіше те що весь колорит карпат, який приваблює сотні-тисяч туристів, просто нищиться. Але чомусь про це не думають.

За словами Степаненка на одній тільки річці Черемош вже запланували 36 ГЕС.

— І хоча обласна програма ще не прийнята, але деякі підприємці вже починають будуватися. Все робиться заради прибутку, адже цю енергію держава буде купувати в приватників по так званому „зеленому тарифу” – 88 копійок. Це в кілька разів дорожче аніж собівартість енергії, яку продукують атомні електростанції.

Тернопільські туристи-водники вже відчули на собі всі „позитиви” ГЕС на карпатських річках.

—    Збудувавши гідроелектростанцію на річці Білий Черемош кілька років тому приватники фактично знищили її для туристів. Раніше там була хороша течія з порогами високої складності, а тепер на відстані 900 метрів річки просто не стало, — розповідає один з ініціаторів акції „Збережемо Карпати від забудови гідроелектростанціями” в Тернополі Андрій Мельничук.

Турист зазначає, що бізнесмени вже зараз, не дочікуючись всіх потрібних документів, почали забудовувати річок гідоелектростанціями.

—    На притоці Чорного Черемошу – Дземброня захисникам річки довелося фізично зупиняти техніку, яка працювала там над зведенням ГЕС. Підприємець не має всіх потрібних документів, але вже звів там частину потрібних споруд, і хоче силою довести будівництво до кінця, — розповідає Мельничук.

Ініціатори руху „Збережемо Карпати від забудови гідроелектростанціями” зазначають, що акція 14 березня була першою з серії тих, якими вони планують боротися проти нищення рік електростанціями.

Напишіть відгук