Наша рідна Тернопільщина – надзвичайно багатий край. Багатий своїми природними ресурсами, землею, а особливо людьми. Через це він постійно був привабливим для чужинців. Проте його жителі завжди давали рішучу відсіч агресору.  Історія знає багато таких  прикладів – від Галицько-Волинської держави, коли після поразки Київської Русі наші предки стали на шляху татаро-монгольської навали, і до національно-визвольної боротьба ОУН-УПА, яка тривала до середини 50-х років минулого століття. Наші краяни завжди виявляли велику любов до свого краю, який поважали понад усе, ніколи не назвали його територією, бо це – рідна земля, жменьку якої брали з собою,  їдучи в далекі краї.

Ця любов є гідна наслідування і сьогодні, коли на 21-му році незалежності України знову нависла загроза завоювання рідного краю – тепер уже політично-економічними варягами. На сьогодні, за нашої з вами бездіяльності, вони захопили органи місцевої влади, а тепер готуються завоювати наші п’ять округів на наступних парламентських виборах. Ці новітні зайди зухвало вважають нашу гостинність, інтелігентність, духовне багатство за слабкість і дуже помиляються, думаючи, що ми не дамо їм рішучу відсіч. Хамство, обман і зневага по відношенню до місцевих жителів вже стали для нас нестерпними.

Шановні земляки, представляючи Тернопільщину у Верховній Раді, я зрозумів, відчув на собі, дуже важливу річ – наше вроджене почуття патріотизму, лобові до рідної землі, яке передається з покоління у покоління з молоком матері, проявляються у найважчі хвилини для нашого краю, коли існує загроза втратити все. Адже ми ж з вами не бажаємо, щоб нашу область розформували або зробили філією Луганська, Запоріжжя чи Закарпаття. Ми не хочемо, щоб голів районних рад, обласної ради, голів адміністрацій і навіть сільських рад до нас завозили з Луганська, як завозять нам з відомих на всю країну Чимерівців Хмельницької області.

Нехай кожний з вас погляне на своїх близьких – батька чи матір, чоловіка чи дружину, дорослих дітей, брата чи сестру – і дасть відповідь на просте запитання: чи мають вони хоч якийсь мізерний шанс стати на тій же Луганщині бодай депутатом сільської ради?

Нинішні політично-економічні варяги в себе на батьківщині не залишили каменя на камені, зробивши земляків батраками своїх володінь. Чого вартий лише один фонд «Галичина-Волинь»! Сьогодні цей, як його називає народ, луганський фонд, за допомогою місцевих хрунів, видає збудовані за державний кошт, при підтримці Уряду та Президента дороги за своє благодійництво; на професійне свято «дарує» медикам Підволочиська та Кременця аж по 50 (!) гривень, а на ремонт будинку культури «жертвує» цілих 300 (!) гривень. Хіба це не відверта зневага нас з вами?

Луганський «благодійник», працюючи під гаслом: навіщо платити сьогодні, коли завтра можна буде взяти даремно, заманює підприємців банківськими кредитами, щоб завтра під ці кредити відібрати найдорожче – наші чорноземи.

Не подобаються вам наші теперішні політики, обирайте інших, але своїх, ці хоч вас не продадуть і не зроблять область луганською вотчиною, бо вони тут народилися, тут живуть їхні батьки, діти, брати й сестри, тут могили їхніх рідних, і їм нема потреби звідси тікати чи виїжджати.

Щоб дати рішучу відсіч  новітнім завойовниками, що зазіхають на нашу землю, культуру, духовність, створено «Представництво Тернопільщини». Ми повинні згуртуватися і розвіяти міф про те, що там, де п’ять чи десять «западенців», – стільки ж гетьманів. А найперше, маємо пам’ятати, що є господарями на своїй рідній землі, і це право не віддамо нікому!

 

Орест МУЦ, народний депутат України, голова «Представництва Тернопільщини».

 

1 comment

  1. Іван

    Шановний депутате Верховної Зради скільки ви ще будете травити нас своєю безтолковою писаниною. Спочатку ви працювали на те, щоб донецькі прийшли до влади, потім ви, ховаючись у лопухах провладного партійного списку, випадково потрапили до зрадницького парламенту, і нічого путнього там ні для держави, ні для нас – жителів Тернопільщини не зробили. А нещодавно ви продемонстрували свою безхребетність і підтримали ворожий законопроекти про мови. Пане Муц визнайте, що ви і є тим хрунем, про якого так багато нам розказували, признайтеся, що ви є прислугою донецький на Тернопільщині. Спочатку вас нагнули і ви підтримали законопроект про мови, завтра вас нагнуть і ви заберете в нас греко-католицьку і православну церкву Київського патріархату, а що буде далі?

Напишіть відгук