Шановні мої земляки-подоляни!

Звертаюсь до вас із дуже важливим повідомленням. Сподіваюсь, що інформація, яка міститься у моєму звернені не залишить нікого байдужим.

У свій час, я прийняв рішення іти в політику. Це рішення було для мене не простим, адже до мене надходила інформація про те, наскільки брудним та пронизаним корупційними схемами є сучасний український політикум. І влада, і, на жаль, дуже часто, опозиція використовують у своїй діяльності аморальні методи, якими штовхають народ до зубожіння як матеріального, так і духовного.

Тим не менше, розуміння того, що хтось повинен розпочинати боротьбу проти цього, що хтось повинен покласти край українофобії та новітньому етноциду мого народу, не залишало мене ніколи. Я бачив себе серед когорти тих, хто зможе зупинити наступ на українське, хто знає як прокласти шлях до розвитку національної економіки, хто зможе запропонувати своїм землякам нові цінності європейського зразка. Світла пам’ять про дідуся Омеляна, в’язня комуно-більшовицьких таборів, не дозволяє мені стояти осторонь громадсько-політичного життя краю.

Перед тим, як розпочати реалізацію задуманого, я вирішив порадитись з людьми, дослухатись до голосу народу. Впродовж останніх кількох місяців я провів сотні зустрічей із простими мешканцями нашої Тернопільщини. Природно, що цей діалог я розпочав із тих країв, де народився, де формувалась моя національна свідомість, адже завжди вважав своїх земляків надзвичайно мудрими та шляхетними людьми. Під час цих зустрічей остаточно викристалізувалась ідея стати справжнім народним обранцем для свого рідного Поділля, розпочати шлях у велику політику як кандидат-мажоритарник. На це мене благословили мої рідні земляки: українське духовенство, освітяни, медики, працівники сфери культури, багатотисячна армія промисловців та підприємців, прості трударі селяни.

Активна та принципово проукраїнська позиція мене і моєї команди, глибокі, але зрозумілі для усіх цінності, які ми пропагували, дуже швидко стали приносити добрі плоди. Як наслідок, згідно із результатами соціологічних досліджень багатьох провідних аналітичних агенцій, саме Василь Чубак став беззаперечним лідером виборчих симпатій мешканців півдня Тернопільщини. Таким чином, напередодні офіційного старту виборчої кампанії, було закладено тверду основу для майбутньої перемоги.

І саме в цей момент проти Василя Чубака недруги розпочали просто тотальний наступ. Перший удар вони спробували нанести по моїй діловій репутації. Проте, величезна кількість бруду і брехні, які були викинуті проти мене у друкованих та електронних ЗМІ, ефекту не принесла. Адже реальних і серйозних недоліків у моїй діяльності як підприємця чи громадсько-політичного діяча опоненти не знайшли, адже їх просто немає.

Тоді вони взялись за перевірений «беріївський» спосіб – компрометацію моїх рідних. Мушу визнати – цинізм та святотацтво, з якими вони взялись за цю брудну справу, не залишили мене байдужим. Та чи б хто інший, в моїй ситуації, розцінив це по іншому, якщо погрожують життю і здоров’ю не лише твоєму особисто, а й твоїх дітей. Моя родина на собі відчула все свавілля міліцейської машини – коли невинну людину можна зробити кримінальним злочинцем вміло підкинувши їй невеликий пакетик наркотиків. Так вчинили з моїм сином. І не тому, що він син заможного тернополянина, а тому що одним з конкурентів його батька є впливова людина у генеральських міліцейських погонах.

Пошук правди і справедливості у кабінетах влади та правоохоронних органів результату не дали. Більше того, розмови з окремими їхніми представниками дали підстави зрозуміти, що переслідування і тиск лише розпочинаються, що, можливо, минулорічне ДТП за моєю участю не було таким вже й випадковим… КАМАЗи, як засвідчує українська практика, є ефективним методом боротьби з українськими політиками.

І тим не менше, планомірний наступ на мене та мою родину дали мені, водночас, зрозуміти глибину суспільної кризи, коли простому громадянину держави захистити власні права і свободи залишається лише банальним конституційним правом.

Враховуючи всю складність ситуації, в першу чергу, я хочу заявити, що залишаюсь на твердих позиціях українського патріота і українського підприємця. Я рішуче засуджую ті методи політичної боротьби, які застосовуються проти мене. Вони – взірець підлості та аморальності. Я впевнений, що в підсумку, від них постраждають ті, хто намагається перешкодити моїй політичній кар’єрі, адже не даремно гласить народна мудрість – хто посіє вітер, той пожне бурю.

Разом з тим, за таких умов я змушений зробити все можливе для захисту і безпеки моєї сім’ї. Як християнин, я не можу допустити щоб через мої політичні наміри почали страждати невинні люди, і, першу чергу, мої діти та дружина.

Хочу, також, щиро подякувати усім тим, хто впродовж останніх місяців працював та зустрічався зі мною на полі громадських справ, а це – десятки тисяч мешканців рідного Поділля. Саме ви, шановні мої земляки, допомогли мені усвідомити наскільки важливо відчути дружнє плече у непростий час. За це вам моя глибока повага і вдячність!

І саме ви, глибоко поважні земляки-подоляни, залишаєтесь для мене тим надійним містком, який дає можливість залишатися у політичному житті. У цей непростий для України час, і для мене особисто, я твердо залишаюся носієм Кобзаревого «борітеся – поборете». З нами Бог.

Слава Україні!

З повагою – Василь Чубак

Напишіть відгук