111

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець, перебуваючи з робочим візитом на Тернопільщині, відвідав один із найбільших лісових розсадників у Мшанецькому лісництві. Оглядаючи його 8-гектарну площу розсадника, Віктор Миколайович був приємно здивований, адже лісові посіви гарно доглянуті, крім того, є ділянки (чорний пар), які очікують на нове поповнення, а більш дорослі – одно, дворічні сіянці – підуть на доповнення лісових культур або створення нових лісів держлісфонду.

Як відомо, весняна посадка є більш сприятливою від осінньої, адже грунт має достатньо вологи, тож і приживлюваність лісокультур є вищою. Проте часто терміни весняної посадки бувають дуже стислими і не завжди вистачає часу на доповнення існуючих культур.

Мудруючи над тим, як вийти з цієї ситуації лісівники таки знайшли з неї вихід – садити лісові культури з закритою кореневою системою. Саме тоді, коли саджанець знаходиться у торфовому горщечку, брикеті чи паперовій чашечці його коренева система не пошкоджується і має час для адаптації в іншому невідомому для нього середовищі. Однак є одне «але», посадка таким чином є досить затратною.

Отож, про плюси і мінуси посадки з закритою кореневою системою спілкуємося з головним спеціалістом відділу лісового господарства Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Надією Козацькою.

Надіє Ярославівно, тож у чому полягає посадка з закритою кореневою системою?

Враховуючи багаті умови Тернопільщини, посадки з закритою кореневою системою чи дворічних сіянців не є актуальними. Результат від посадки з закритою кореневою системою ми одержуємо той самий, що й при посіві жолудя у відкритий грунт. Основна мета яка? При посадці з закритою кореневою системою, як і при посіві утворюється стрижневий корінь. Плюси посіву полягають у тому, що ця праця не є такою трудомісткою і фізично посіяти насіння жолудя значно легше, ніж посадити, тим більше з закритою кореневою системою (сіянці потрібно транспортувати на лісову ділянку і т.п.). Перевагами посадки з закритою кореневою системою є те, що можна продовжити термін посадки, тобто продовження терміну посадки є єдиною перевагою в створенні лісових культур із закритою кореневою системою. Ми зараз не говоримо про декоративне вирощування. Це окрема тема. Якщо стоїть питання суто про ліс, про створення лісових культур, то безумовно на нинішній день і плюси тільки в створенні лісових культур дуба методом посіву. Це беззаперечно. Це основа основ. Це основна лінія, яку потрібно розвивати. Адже створення лісових культур дуба методом посіву забезпечує менше затрат часу та фізичної праці, утворення стрижневого кореня, який є стійким до хвороб і шкідників і різних природних катаклізмів, які зараз спостерігаються на території нашої області. Тобто, якщо би створення лісових культур шляхом посіву нам вдалася, то це було б найкраще, що ми могли б зробити.

З ваших слів можна зробити висновок, що ви відкидаєте метод посадки з закритою кореневою системою?

Я не відкидаю цей метод посадки. Я навпаки за неї. Безумовно. Її потрібно частково застосовувати. Але для наших умов вона не настільки потрібна, як, наприклад, для тих областей, де бідніший грунт – піщаний, супіщаний, де мало вологи, де сухі умови. Єдиною перевагою посадки з закритою кореневою системою для нас є в тому, що вона продовжує термін посадки. Тобто, коли ми мусимо поспішати, бо різні бувають періоди весняної лісокультурної кампанії, яка може тривати два тижні, або ж більше – як цієї весни, а може бути дуже короткий термін посадки через посушливі умови. Зазвичай ми встигаємо посадити лісові культури, ми не встигаємо доповнити. Наявність у запасі сіянців дуба з закритою кореневою системою якраз дозволяє хоч до червня продовжити термін посадки.

Чи застосовують посадку лісових культур із закритою кореневою системою у лісгоспах?

У Чортківському та Бучацькому лісгоспах займалися вирощуванням лісових культур з закритою кореневою системою. Зокрема, головної породи дуба звичайного. У Бучацькому лісгоспі головний лісничий Володимир Островський займався цим питанням, досить непогано виходило, сіянці дуба звичайного ми вирощували в теплиці в таблетках, гарний результат був. До речі, технологія вирощування сіянців в таблетках – це та ж сама закрита коренева система. Різниця – в таблетках легше висаджувати, ніж садити кожен сіянець у горшечок. Єдиною умовою є хороша якість таблеток, щоб був хороший субстрат. Проте, як виявилося згодом, ця технологія є дуже затратною. Виробництво є виробництво. Вони подивилися, що воно їм майже нічого не дає. Бучацьке лісове господарство і так створює культури. Що ж до швидкості чи приживлюваності лісових культур, то, звичайно, дуже вона є високою при посадці з закритою кореневою системою. Але при весняному посіві приживлюваність лісових культур також хороша. Тобто, я вважаю, що посадка з закритою кореневою системою має право на існування. От, наприклад, лісничий Скала-Подільського лісництва ДП «Чортківське лісове господарство» Володимир Гайовський наполегливо хоче цим займатися, тому що в нього великий обсяг посадок і він не встигає доповнювати лісові культури, тож я це підтримую. Але наголошу, що для наших умов Тернопільщини це не є настільки актуальним.

Хоча, якщо чесно, я й сама, коли приїжджала в Бучацьке лісове господарство, я і підштовхнула головного лісничого до цього і сама це впроваджувала і тішилася, як це все було. Але треба враховувати витрати і їх доцільність. Для прикладу, одна таблетка коштує 96 копійок, а тепер ще затрати на касети плюс затрати для вирощувати їх у теплиці, до того ж потрібно в теплиці місце займати замість декоративних культур, і витрати на транспортування, адже сіянці в касетах так просто не завезеш, та й садити їх потрібно акуратніше. Що ж до посіву жолудя, то тут однозначно і дешевше виходить й ефективніше, і, що найголовніше, ми отримуємо дуба зі стрижневим коренем. Посадка лісових насаджень із закритою кореневою системою має право на життя і ніхто не перечить, але на сьогодні вона є трохи дорогуватою.

Надіє Ярославівно, ви говорили, що у Тернопільському лісництві ДП «Тернопільське лісове господарство» вирощують декоративний садивний матеріал із закритою кореневою системою …

Одночасно із вирощуванням лісових культур у таблетках ми почали займатися вирощуванням декоративного садивного матеріалу з закритою кореневою системою і до сих пір ми продовжуємо цим займатися. Отут однозначно одні плюси. Тому що вирощувати декоративний садивний матеріал можна круглий рік, садити у який завгодно час. Словом, тут лише одні переваги і над цим потрібно максимально працювати і ми працюємо. У Тернопільському лісництві ми на сьогоднішній день маємо спеціальне відділення в розсаднику з закритою кореневою системою і сортимент тут гарний. Безумовно, трудозатрати є різні і т.д., чисельність працівників зменшилася, але тим не менше, тут однозначно лише одні переваги. Тобто нам треба працювати десь якось частково над вирощуванням лісових порід із закритою кореневою системою, а в основному треба займатися декоративними. Тільки єдине, що ми ще крім того усього мали у відкритому грунті менш цінні породи, ці ж самі листяні, крупномірні, а більш цінніші, безумовно лише з закритою кореневою системою.

Фактично всі лісгоспи мали відділення у розсадниках із закритою кореневою системою. І Бучацький лісгосп мав прекрасний розсадник, і Чортківський, Бережанський, і дещо менше  Кременецький. Через кризу вирощування декоративного садивного матеріалу дещо скоротилося, відповідно і дещо зменшилося вирощування із закритою кореневою системою. Але це для нас не є новим, ми з цим працюємо. І в принципі акцент ми ставимо так, що з закритою кореневою системою ми тільки декоративний садивний матеріал вирощуватимемо.

А які види посадок лісових культур практикують наші держпідприємства і які ви підтримуєте, як спеціаліст?

Щодо вирощування лісових культур, то я завжди віддавала перевагу вирощуванню їх методом посіву або однорічними сіянцями, бо в однорічному віці вони іще здатні сформувати стрижневий корінь. Дворічний уже ніколи не сформує стрижневого кореня – там уже однозначно буде мичкувата коренева система, яка не є характерною для такої породи як дуб. Ясна річ, що потім у 30-40-річному віці ці дерева всохнуть, будуть пошкоджені хворобами й шкідниками.

І ще один вид посадки, який у нас практикується – це посадка крупномірними сіянцями (4-5 річними, які сягають метра заввишки). Я націлюю на такий вид посадки лише тоді, коли лісові площі важкі. Важкі в тому плані, що віддалені від населених пунктів, тоді дороговартісно виходить довозити людей, щоб доглядати за лісовими культурами і площі, на яких планується посадка, заростають такими агресивними малоцінними породами, як акація, – там дійсно важко виростити цінні лісові породи посівом чи посадкою однорічкою, навіть дворічними сіянцями важко. Адже кратність доглядів має бути велика, що в свою чергу значно підвищує витрати на це. Крупномірні сіянці не потребують такої частоти догляду. Можна лише раз або двічі провести догляд і все.

Посадка дворічними сіянцями, яка широко поширена, не є правильною схемою створення лісових культур. Так, вона є традиційною, але ці традиції потрібно викорінювати. Ніби перевага в тому, як виробництво каже, якщо створювати посадку дворічкою, десь на один догляд зроблять менше. Але на такому дрібному економити порівняно з такою метою, як сто років ми маємо вирощувати, думаю, не варто.

Щодо вирощування лісових культур із закритою кореневою системою, то, як я вже говорила, ми застосовуємо її частково, десь із метою короткотермінових весняних посадок, щоб ми мали запас із закритою кореневою системою для того, щоб продовжити десь трішки термін посадки, якщо не встигаємо і для доповнення лісових культур.

Тож основні види вирощування лісових культур, які ми застосовуємо – це посів, посадка однорічними сіянцями та частково крупномірними і посадка з закритою кореневою системою. Це стосується суто головної породи дуба звичайного, адже відсоток хвойних у нас невеликий. І ще одне, навіть якщо від посіву дуба приживеться 60 відсотків – це золотий фонд для лісів області. Якщо якийсь процент буде доповнюватися посадкою – так чи інакше уже сформовано основу стійкого насадження за рахунок тих насаджень, які створені посівом.

Дякую за розмову.

Марія Сабан,

прес-секретар Тернопільського облуправління ЛМГ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.