Уривок твору Горліса-Горського. Дія відбувається 1922 року на уроці в школі (хто не читав)

Викликаю учня з останнього — третього року і тикаю пальцем на портрет Лєніна.
— Хто це такий?
— Товариш Владімір Ільіч Лєнін. Великий вождь робітників і селян.
— А то?
— Товариш Лєв Троцкій — наркомвоєнмор і великий вождь непереможної червоної армії.
— А це хто?
— Товариш Зінов’єв — голова комінтерну, великий вождь світового пролєтаріяту.
— А як називається наша держава?
— Україна.
Учителька занервувалася помітніше.
— Як я вам казала? Підносяться на лавках руки.
— Ну, скажи ти.
— Наша держава називається росєйская сіцілістіческая фідіратівная республіка, або РСФСР.
— А що таке — федерація?
— Це такий устрій, коли всі незалежні совітські республіки є підпорядковані одному центрові у Москві.
— Ти хотів сказати «добровільно об’єднуються в одну спілку». Ну добре… А чи такий устрій є справедливий? — підіймаю старшого хлопця з задньої лавки.
— Такий устрій є справедливий, бо коли б увесь український нарід захотів, то може відділитися від Російської республіки і створити незалежну ні від кого соціялістичну республіку.
— Сідай. А що таке — Україна? Руки на лавках підносяться.
— Ну, скажи ти, — киваю на буцмоватого хлопця. Той встав і сочисто шморгнув пальцем під носом.
— Україна, — це земля, на якій ми живемо, на якій жили наші свободолюбиві предки козаки, які боронили зброєю українських селян від чужих панів, що грабували наш нарід і хотіли, щоб він на них працював, — випалив учень скоренько і шморгнувши пальцем з другого боку, запитливо подивився на учительку, мовляв: чи добре я відпалив товаришеві інспекторові?
Товаришка учителька трошки зблідла.
— А хто такий Лєнін? Росіянин чи українець?
— Росіянин.
— А — Троцький?
— Гаврей.
— А Зінов’єв?
Хлопець мовчить.
— Ну, скажи ти, — звертаюся до другорічника.
— Гаврей.
— А звідки ти знаєш?
Хлопчина зиркнув на портрет.
— По носі видно.
— А хто створив науку про комунізм? — питаю третьорічника.
— Комунізм створили Маркс і Енґельс.
— А хто вони були? — скажи мені ти, чорнява.
Циганувата другорічниця встає.
— Марс і Єндельс були жиди.
Її підштовхують з двох боків.
— Не жиди, а євреї, — поправляє її учителька.
— А батько казав, що жиди, ще й пархаті.
Кляса приснула сміхом і відразу ж споважніла. «Грізно» дивлюся на неї.
— А ти у школі всіх дурниць не повторюй, що батько дома наговорить. Бо учителька вижене тебе із школи.

Більше тут http://exlibris.org.ua/text/terpinnia.html

Напишіть відгук