Фігура Юрія Чижмаря на Тернопільщині знакова. Адже після його правління в області вже минуло кілька років, найвищу посаду у виконавчій гілці влади займали Ярослав Сухий, Михайло Цимбалюк , нині мордується Валентин Хоптян, а по закарпатцю, як по своєрідному еталону професійності, міряють досі інших високопосадовців. Інтернет-газета «Про все» далека від думки, що в діяльності Юрія Чижмаря, як губернатора Тернопільської області, все було ідеально. На нашу думку, склався своєрідний стереотип, міфологема, яку ми вирішили підтвердити чи спростувати разом з Юрієм Чижмарем.

Ми зустрілись з ним в готелі «Тернопіль». Юрій Васильович їхав від матері із Закарпаття і зупинився в нашому місті у справах. Спеціально для «Про все» було виділено трохи часу. «Трохи» розтягнулося у дві години щирої, подекуди емоційної розмови.

 

Як губернатора Юрія Чижмаря не впізнали чиновники в тернопільському аеропорту

 

Коли я прилетів у Тернопіль для представлення на посаду голови облдержадміністрації, спершу мене сприйняли як «чемоданоносця» Івана Плюща, який прилетів тим же літаком. Але наші чиновники вміють дуже  швидко переорієнтуватись. Моментально зробили гарні вирази обличчя, в одну секунду помінялись, та й усе. Це такий життєвий казус.

 

Інший претендент

 

Парадоксом життя є те, що за три дні до призначення, я особисто проводив на співбесіду іншу людину. Моє призначення було дуже швидке і навіть для мене не очікуване. Щодо критеріїв, якими керувався Президент Віктор Ющенко, призначаючи мене на посаду голови Тернопільської облдержадміністрації, то це питання до Віктора Ющенка. Тоді створювали потужний кадровий резерв з молодих фахівців віком від 35 до 38 років. У той же день, коли мене призначили, також відбулось представлення у Дніпропетровську Віктора Бондаря,  в Івано-Франківську – Миколи Палійчука, в Запоріжжі Олесандра Старуха. Вони на той час мали, як я вже й казав, 35-38 років. Це відбулось після парламентських виборів 2007 року. Через молоду команду Ющенко хотів показати іншу якість країни.

 

Про можливе друге пришестя на Тернопільщину

 Це залежить не від мене. Я в своїй роботі керувався інтересами країни. Завжди. Не своїми персональними чи партійними. Ніхто мене не зможе звинуватити, що я працював на якусь політичну силу на будь-якій з посад.

Питання, де я працюватиму, залежить від того, наскільки мій досвід управлінця буде потрібний тій  владі, яка буде в Україні. Я –  управлінець і тому не буду займатись лише політичною діяльністю.

 

Про Хоптяна і плітки

Тернопільщина характерна своїми чутками. Відсутність інформації у певних людей, які можуть бути цікавими у певних колах, викликає у них бажання попускати плітки. На жаль, це традиційно. У жодному регіоні, де мені доводилось працювати на різних посадах, я не бачив стільки пліток. Коли мене призначили на посаду голови Тернопільської ОДА, то люди у плітках вже через місяць мене  «звільняли». За всі роки, що працював у Тернопільській облдержадміністрації, мене звільняли разів вісім. Причому, це писала нормальна преса. А після того, як пішов з посади, мене вже чотири рази «призначають». Плітки завжди залишаються плітками. Моя ж особиста думка, що область потребує кадрових змін. На жаль, Хоптян не став тим губернатором, яким би мала гордитися наша область. Хоптян не став лідером, який би об’єднав  політичних лідерів, авторитетних людей, діячів культури, якими особливо багата Тернопільщина. Тому, вважаю, це було недосконало вивчене призначення. Результати виборів, в тім числі і щодо Партії Регіонів, свідчать про низький рівень довіри в області до місцевої влади. Якою б маловідомою була  партія «Єдиний Центр», втім чимало людей проголосувало за цю партію на дострокових виборах до обласної ради. І це заслуга не партійних лідерів, а місцевих керівників, управлінців, які представляли партію. Люди їм повірили, що вони зможуть щось зробити чи, по крайній мірі, щось змінити.

 

Чому Юрій Чижмарь програв парламентські вибори

 

Я програв вибори не Стойку. Не бренду опозиції. Я програв людській зневірі. Відверто кажучи, то й бренд, що зараз переміг, вже був при владі. Люди пам’ятають. Пройде трішки часу після 28 жовтня, тернополяни зроблять свою оцінку. Я програв, тому  що українські політики, вдало маскуючись під патріотів і національно-свідомих, поділили країну на два табори. Наприклад, перед прийняттям  мовний закон

 спочатку  погоджували  із опозицією. Адже згадайте, як обговорювали питання перевиборів у 2008 році? Тоді  бютівці рубильником вимкнули світло, аби Верховна Рада не працювала! А вже коли  мовний закон приймали, то їх просто не виявилось у  залі. Була домовленість, що приймають цей закон, розколюють країну і на тім конфлікті і одні, і другі проходять до Верховної Ради, до влади. Так воно й сталося. Це був гарно замаскований проект, жертвою якого стала українська мова. Накал пристрастей дійшов такого рівня, що Східна Україна проголосувала за Партію Регіонів, а Західна – за псевдоопозиціонерів, які кажуть, що зборонили країну. Що ж  вони зборонили? Чорноморські угоди підписані, мовний закон прийнятий. Що вони захистили? Юлія Тимошенко сидить у тюрмі. І, на жаль, про це згадують лиш тоді, коли починаються вибори чи якийсь конфлікт. А реально цим ніхто з політиків не переймається.

Про технології

  Дуже вигідно було вішати ярлики на виборах: хто від влади, а хто ні. І тому цим користувались усі політики. Люди з одного боку хочуть змін в країні, а з іншого практично нічого для цього не роблять. Вони хотіли змінити владу, а обрали старих політиків, які у владі вже 10 років. І нічого не зробили. Люди нарікають, що хтось обрав президента з двома судимостями і тут вже в нашій області обирають людину з двома судимостями.

 

«Про все» – Ця інформація була спростована. Наскільки нам відомо, там справа стосувалася підняття синьо-жовтого прапора…

Ю.Ч. – Я щось такого не пам’ятаю.

«Про все» – Ви Апостола Михайла маєте наувазі?

Ю.Ч. – Наскільки мені здається, ви погано знаєте, що у цей час вже не давали за таке судимість. Це треба вам перепровірити.  Це ви назвали прізвище.

 

У цій темі люди забули про все інше. Їм нав’язали цю тему. Треба розуміти, що Україна потребує не загострення конфлікту. Треба будувати чітку патріотичну позицію. Треба усвідомлення людей, що країна розвивається далеко не лозунгами. На жаль, популізм в Україні дуже високий.

 

Мінуси мажоритарки

 

Мажоритарні вибори проводити недоцільно. Результат виборів показав, що люди все одно голосують за бренди, а не за  особистості. І довести конфлікт між брендами набагато легше, ніж конфлікт між особистостями, тому що його можна розкрутити з центральних каналів. Що й було зроблено. Хоча ми розуміємо, що в цьому конфлікті не має нічого раціонального. Я дивлюсь на ці речі спокійно.

 

Про «Свободу»

Я вважаю великим позитивом те, що «Свобода» пройшла до Верховної Ради. На мою превелику радість, навіть з більшим відсотком, ніж очікувало суспільство. Думаю, це оживить Верховну Раду. «Свобода» – не проект влади. Сьогоднішній стан в країні радикалізував суспільство: на сході пройшли комуністи, а у нас – «Свобода». Влада доводить до відчаю людей і люди кинулись у  радикалізм.

 

Чому обрали південний округ на парламентських виборах?

Рік тому, коли починалась виборча кампанія, були обумовлені десь гласні, а десь не гласні домовленості не заважати один одному. Щоб люди, які відомі на Тернопіллі у політичному сенсі, не перебігали один одному дорогу. Я мав розмову з Валентином Наливайченком, він мав йти по Бережанах, я працював з частиною його команди раніше. Так само були домовленості з Олексієм Кайдою. Я обирав округ, який буде не конфліктний. Всі також очікували, що опозиція на початку року збереться у столиці, обговорить принципи висунення, відкрито запропонують можливі кандидатури для обговорення. Коли запустили «тему», що у столиці будуть вирішувати, хто кращий, я відразу сказав, що це не правильно. Коли 5-6 осіб починає себе розкручувати в окрузі, формувати штаби, набирати команду, дуже важко потім комусь сказати, що ви не маєте шансів. Тим більше, що питання буде виникати до критеріїв вибору. Я спілкувався з січня місяця з багатьма лідерами опозиційних партій, казав, що це не правильний підхід. Проте, як ми й  бачили, врешті кинули кістку між кандидатами, щоб боролися один з одним. А потім у Києві, без нормального праймерізу, без відкритого обговорення, кулуарно партії поділили округи між людьми, яким не вистачало місця в списку, і  почали ось так їх роздавати. Це доброго нічого не несе. Тому було дивно для багатьох, що за тиждень до старту виборів, з округу, де балотувалась дружина губернатора Хоптяна, втекли всі опозиційні кандидати. Інше питання, що бренд дав своє все ж таки. Але округ під дружину голови ОДА сильно розчищали. Незрозумілий й поділ округів. Нарізка незрозуміла і не зручна для депутатської діяльності. Як може бути округ розтягнутий на 100 кілометрів?Насправді визначили полосу, де є певна підтримка, позиція. Зрозуміло, що хтось отримав Героя України, хтось є великим підприємцем. Особисто у мене є чимало питань як формувались округи, як визначались кандидати від опозиції.

Я розумію вибір від Свободи. Олексій Кайда – політик з досвідом, відпрацював на високій посаді, зрозумів багато тонкощів політичних, відчув їх на собі, отримав досвід, який дозволить йому працювати у Верховній Раді. Це справедливо. Але я дуже добре знаю представників від об’єднаної опозиції. Всіх трьох. Втім, нехай про них говорять люди по їхніх справах. Я маю власну думку. Єдине, побажав би, щоб люди відчули допомогу від депутата-мажоритарника, обраного ними ж. Подивимось. На все свій час.

 

Про дострокові вибори до обласної ради у 2009 році

У нас були з Олегом Тягнибоком перемовини напередодні  виборів, ми маємо добрі стосунки й досі. У 2009 році ми домовились, що спільно діємо щодо проведення виборів. Не робимо гострих випадів один проти одного, підтримуємо партнерські стосунки. Про всі моменти формування влади в облраді ми домовились ще до виборів, щоб не було суперечок. Ми вирішили, що партія, яка виграє, буде претендувати на голову обласної ради. Інші партії не матимуть права вето накладати на персоналію, запропоновану партією. Партія виграла, народ довіряє цій політичній силі і тому вона має право виставляти свого кандидата. Друга фракція по чисельності матиме першого заступника, третя – просто заступника і четверта – голову бюджетного комітету. Тому й так були розподілені посади.

Зрозуміло, для багатьох було неприйнятно, що Свобода, яка перемогла, виставила га голову облради кандидата, який був схований у другій п’ятірці. Це й для мене було здивування. Я вважав, що це буде один з п’ятьох. Олег Сиротюк чи хтось інший з п’ятірки. Але оскільки я дав слово, що підтримаю їхню кандидатуру, якщо вони виграють, то змушений був дотриматись обіцянки. Хоча «Наша Україна», Єдиний Центр, УНП були проти цього. Коли ми зібрались всі разом, я виступив гарантом домовленостей. І вважаю, що це був справедливий розподіл між партіями, які перемогли.

 

Про Єдиний Центр і Сергія Тарашевського

Ми друзі, партнери у фракції, але я ніколи не був членом партії Єдиний Центр. Я був членом партії «Пора» лише. Поки я був на посаді, я пообіцяв собі, що ніколи не буду в жодній партії. Про це я сказав Президенту Ющенку. І слова дотримав. Інше питання, мені дуже неприємне, що є люди, які просяться в список, проходять до ради і потім міняють фракції через різні меркантильні інтереси.

 

Про відсутність на сесіях облради

Коли дехто з депутатів заявляв, що не знав, де Чижмарь пропав – це питання до моральності тих людей. Всі прекрасно знають, що я хворів. З іншого боку, я думав про складання повноваження. Проте, ми розуміли, що на моє місце не зможуть провести іншого кандидата, який йде у списку, оскільки й донині не спромоглися завести в облраду своїх партійців на місце тих, хто пішов на інші посади після виборів 2010 року .  Я не тримаюся за мандат. Втім,  нині, думаю, ми зможемо перевернути історію, змінити ситуацію, бо більшості вже немає жодна зі сторін.

Дострокових виборів до обласної ради не буде. Тим більше, що чергові мають відбутися у 2014 році. Зараз маємо попрацювати, щоб зробити раду повноцінною, ввести депутатів. Хоча я розумію, що багатьом сторонам було вигідно не вводити. З одного боку влада контролювала облраду, бо вона не мала більшості. Владні у раді, але опозиційні до влади в державі, не матимуть там більшості. З другого боку, керуючим в облраді теж було не вигідно вводити депутатів, бо будь-яка бездіяльність буде трактована як перешкоджання дій владі. Ми не маємо більшості, ми не маємо депутатів, а тому не можемо працювати. Це питання треба зняти. Політичні амбіції не можна ставити вище бюджетного процесу, населення, як би ти не працював, щоб показати яка влада погана чи опозиція неефективна, але люди не повинні страждати. Політика робиться для людей.

 

Про амбіції на посаду голови обласної ради

Після того, як Олексій Кайда стане народним депутатом, Свобода має запропонувати свою кандидатуру голови обласної ради. Я буду голосувати за цю кандидатуру. Інше питання, що вони повинні знайти консенсус. Більшості ж нема.

 

Про відкриття пам’ятника Степану Бандері:

 

Чому відкрили 25 грудня, а не 1 січня? Як фігура Степана Бандери була оповита брехнею, так і всі українські політики оповиті брехнею навколо себе. Плітки про відпочинок…В Альпах на лижах я ніколи в житті не був. Якщо на лижах катався, то на Буковелі і Драгобраті.

Я планував відкрити цей пам’ятник 1 січня. Але багато тернопільських політиків сказали, що 1 січня – це ж після Новорічної ночі. Важко буде зібрати людей. Інше питання, коли мені принесли перший кошторис на пам’ятник Степану Бандері, то він перевищував 1 мільйон гривень. Проте пам’ятник ми зробили всього лиш за 650 тисяч. Тепер щодо місця. Я не архітектор, але тверезо мислячі люди розуміють, що пам’ятники на бомбосховищі ставити не можна. До речі, про встановлення пам’ятника говорили ще за 15 років до мого призначення. Збирали гроші. Зібрали аж 17 тисяч гривень (точно не пам’ятаю, здається, навіть не використали). Я віддав свої 50 тисяч гривень, щоб викупити проект. Тому, коли говорять про патріотизм люди, які не можуть й визначення дати цьому поняттю… На жаль, у нас багато людей присвоюють собі статус патріотів і націоналістів. Як сказав Любомир Гузар ( я слухав нещодавно його аудіо книгу,  що про націоналізм говорить багато людей, але більшість не знає що це таке. Патріотизм визначається не тим, якої національності людина, а тим, як ставиться до країни і людей, які там проживають. От в чому проявляється патріотизм. В тому числі й для мене.

 

Про стосунки із Щепановським

Українці можуть простити тупість і дурість, але не успіх. Як тільки ти досягаєш певного рівня, породжується чимало чуток. Пліток про якісь стосунки дуже багато. На жаль, багатьом не сподобалось, що молодий хлопець у 33 роки прийшов в область нікого не знаючи. Відстоював свою позицію. На багато пропозицій, що поступало, не погоджувався і завжди мав власну думку. І ніхто ним не керував тут, а він робив свою справу. І в багатьох питаннях досягав результату. Хоча перепон було багато. Це викликало певну заздрість, породжувало конфронтації. Що вам можу сказати з цього приводу? Якщо вже піднімається питання, моя чи не моя дитина зображена на біг-бордах поруч зі мною під час рекламної кампанії, то що ж тут скажеш… Інше питання, що коли Зіновій Щепановський обслуговував всіх, чиновникам міліції видавав квартири, то вони благословили його. Але ніхто не поставив питання руба: звідки це береться? Я особисто знав Щепановського дуже добре. Бо кожний губернатор повинен знати відомих будівельників, діячів культури, політики, для того щоб зі всіма рівно спілкуватися, сприяти, допомагати. Скажу прямо, жодної квартири, будинку він мені не купляв, не будував і не надавав. Більше того, я, напевно, чи не єдиний губернатор, який не приватизував службової квартири. Хоча знаю, чимало службовців, які сюди приїжджали на рік чи два, одразу  «прихватизували» житло. Але я у ці ігри ніколи не граю.

 

Про «дружбу» з Володимиром Болєщуком, земельні питання, сауни і розгульний спосіб життя

Ми говоримо про серйозне інтерв’ю, а ви влазите в слухи. Я не для того робив кар’єру, щоб сьогодні давати відповіді на ці слухи. Той, хто розпускає ці слухи, це його рівень моралі, освіти. Я не хотів, щоб сьогоднішня журналістика переповідала слухи. Воно не цікаве для нормальних людей. А для тих, хто цікавиться брудом, для них є певні передачі на телеканал в достатній кількості, які я не дивлюся, тому на такі речі не ведуся.

Про Віктора Балогу

Це знову чутки. Ми родичами ніколи не були.

Про конфронтацію з БЮТом

Протистояння почалося з того, що до мене прийшов Василь Деревляний і поставив питання прямо: оскільки вони володіють більшістю в обласній раді, то вони повинні мати більшість посад в обласній адміністрації та районних. На жаль, цим страждають усі партії. За перший тиждень роботи я бачив усіх місцевих політиків з «Нашої України», БЮТ, ПОРА, УНП та інші. Я всім чітко сказав, коли проходять вибори, то рівень довіри трансформується у тому органі, до якого вони балотувались. Коли ж йде питання щодо державної служби, то є певні вимоги. По друге, це влада виконавча. Президента. Керівник країни призначає тих людей, кому довіряє. Він  відповідає за виконавчу владу. Тому, коли до мене прийшов Василь Деревляний і сказав, що у нього є купа кадрів, яких треба працевлаштувати і обов’язково на керівних посадах. Йшлося від заступників голови облдержадміністрації, начальників управлінь і керівників райдержадміністрацій. Ось такий тупий поділ – ми забираємо половину і все!!! Забрати можна щось своє, що належить тобі. І ви пам’ятаєте той конфлікт, коли сина голови Тернопільської обласної ради Миколенка призначили начальником обласного  управління екології, колишнього помічника Деревляного Ігоря Романківа на посаду начальника КРУ і таких пропозицій було багато. Я казав – якщо хлопці хочуть працювати на керівних посадах, це добре.  Я згоден, що молоді треба давати рухатися вперед, отож нехай попрацюють в адміністрації на посадах помічника, потім начальника відділу. За два роки вони пройдуть правильну кар’єру, коли вони відчують службу працівника держустанови від працівника, який готує документ і аж до того, коли приймається рішення. Це правильний крок. І колектив зрозуміє, що ця людина вийшла з низів і розуміє усю структуру, і він сам знатиме кожну ниточку у цій структурі. Якщо ти став депутатом по списку однієї з партій, це не означає, що ти маєш керувати цілим напрямом в області. Тим більше, коли в тебе не має ні досвіду в цій галузі, ні в іншій, ні на керівній посаді. Давайте не робити з державної служби прохідний двір. На жаль, це призводить до волюнтаризму в кадровій службі. Я ж нічого не утаємничував. У мене всі вакансії були виставлені відкрито на сайті Тернопільської облдержадміністрації. Кожен міг прочитати і оцінити свої можливості. Але я не працевлаштовував своїх друзів, родичів чи знайомих з інших областей. Такого ніколи не допускав.

 

Про відкритість роботи

Розміщення усіх розпоряджень, документів фінансового характеру на сайті ОДА дозволили демонструвати прозорість роботи облдержадміністрації. Все у всіх було на виду. Повний контроль. Це дисциплінувало кожного працівника облдержадміністрації. Адже, якщо допустить помилку, то про це довідається вся Тернопільщина. Це перший принцип також й усунення корупції, елементарних помилок. Звісно, легше прийняти помилкове рішення, про нього ніхто не дізнався і воно спочило в Бозі. Але коли кожне розпорядження потрапляє на сайт, воно стає предметом обговорення фахівців – це тримає в тонусі весь апарат. Відкритість допомагала відмовляти колишнім високопосадоцям, творчій інтелігенції, депутатам, які просили вділити землі чи ще якогось блага. Я відкрито казав: «Люди добрі, як я вам дам якісь пільги чи переваги, адже завтра про це буде знати вся область?!». Це й мене захищало. Якось же треба було казати «ні»  не ображаючи людину?Інколи доводилось казати дипломатично, я б з радістю, зважаючи на ваші заслуги… Але завтра про це знатиме вся область! Я всюди намагався провадити, де працював, принцип прозорості.

На жаль, цю добру ініціативу не підтримали у Тернопільській облдержадміністрації, коли я пішов з посади. Не розуміють, що таким чином можна легко контролювати що ж робиться насправді в низах. Тепер же все вирішується в кулуарах.

 

Розмовляв Борис Машлянка

Аудіорозмова. Частина 1

 Частина 2

Частина 3

Частина 4

10 comments

  1. Світланка

    Питання до Чижмаря-чому він не обирався на рідному Закарпатті,де всі його знають?По-моєму,це було б логічніше.

    1. перший

      Рідне Закарпаття вже було зайняте РІДНІШИМИ балотерами

  2. petro

    Цілком підтримую Світланку, гарне запитання!!!

  3. олена

    Гарне фото..надто гарне як на статтю про політичні погляди та професійну діяльність. Чи тепер Юрій Чижмар відмовляється фотографуватись без дружини-оберега?)))

  4. Василь

    Тернопільщина давно чекає такого мудрого, виваженого, далекоглядного, керівника як Чижмарь. Хай йому щастить

  5. Патріот

    Цікаве інтерв’ю, перспективний управлінець і політик, який дійсно розуміє яких змін чекає Тернопілля. Може нарешті наш патріотичний та трудолюбивий край отримає достойного керманича в особі Чижмаря.

  6. Aro-petr

    Юрку, до цього я був кращої думки про тебе. Ти ображений і всі для тебе погані, бо бачте не оцінили і не побачили заслуг. Як іти в область керувати, треба було вивчити, що тут було до тебе і хто біжить першим з букетами. Це ж ти в патріотичній області їздив по банкетах з секретарем райкому партії Курницьким , який один голосував у 90-му р. проти незалежності. А ти того лінтяя лишив на роботі. Ти грів злодіїв з служби доріг і автодора, злодія лісовика. Це ти насаджував ЄЦ і душив опозицію. А як ЄЦ зараз блокує все в облраді? Якби ти був політиком, то розумів, що більшість в раді повинна впливати на кадри в адміністрації. На все є компроміси. Неудачник ти, а думаєш що великий управлінець. Пів року робив в управлінні юстиції заступником і ніхто тебе там не памятає. Розклали вас на виборах в різні кошики і думали що ми не допетраємо

  7. Лікар

    Циган заїхав, ховайте коней!!! Тернополяни мусіли дуже довго терпіти цього “мачо” і дали належну оцінку його роботі своїми голосами. нехай щастить Юра, гранти дають ще і секс меншинам, тому роботи непочатий край…

  8. Ярош

    То шо вміє підбирати кадри ЧижмарЬ, то факт. За існування області ше таких “хвахівців” як призначив ЧижмарЬ ніхто з керівників області не призначав. Каже, що не призначав своїх родичів, кумів, братів. А одногрупників і кумів Ющенка Якубовськог і Островського хто призначав? Вже тупіших навіть в сільську раду не беруть. Ну ясно, біля них він і сам виглядав троха мудріше. Тикає про судимість обраного депутата. А шо ЧижмарЬ-політик не знає, шо у нас не за прапори судять, а за підкинуту зброю, наркотики, Чорновола – за спробу згвалтування. Поняв, політик?

  9. bookWAR

    Дочитав до слова “губернатор” і все стало зрозумілим. Ну нема в Україні губерній, крапка!

Напишіть відгук