Тернополянка Надійка Гербіш стала “Супергероєм української літератури у 2012 році”

Поділитися

Минулий рік можна вважати успішним для української літератури. Скандали, що просували книжки, та видання, які провокували скандали, закордонні фестивалі і літературне «Євро-2012», і  ще – письменницька гра в політику. Навіть беручи до уваги небажання українців платити гроші за книжку, можемо стверджувати, що Кінець Світу нас оминув, у першу чергу завдяки героям від літератури. У списку «Друга Читача» не тільки відомі імена, а і «свіжа кров». Хто ж вони, ці супергерої сучасної української літератури?

 

Марія Матіос як класик

Новообрана народна депутатка, успішна письменниця, яка посіла високе 34 місце в рейтингу найвпливовіших жінок від «Фокуса», цьогоріч привезла з Франції контракт на видання «Солодкої Дарусі» знаменитим французьким видавництвом «Gallimard». Видавництво має давню історію і видає тільки класику.

Як кандидатка в народні депутати Марія Матіос продукувала афоризми: «Я все життя тримаю УДАР», «Віталій Кличко – добро, яке повинне бути з кулаками» і т.д. Побачимо, яких результатів призведе поєднання непоєднуваного: літератури з політикою.

Юрій Винничук і літературні скандали

Минулого року Юрія Винничука спіткало трохи скандалів. На початку року тимчасовим літературним агентом письменника став комуніст Володимир Бондаренко, який «презентував» вірш пана Юрія «Убий пі….са» народному депутату Леонідові Грачеві,  руки якого дійшли до Генпрокуратури. Після розголосу навіть ув’язнений Юрій Луценко нібито повісив вірш Винничука у себе в камері. На щастя, цей скандал скінчився можна сказати лагідними перевірками міліції.

Другою гучною подією року у контексті Винничука стала книга «Танґо смерті» про львівські події минулого століття. Книга викликала шквал рецензій та обговорень, зокрема у соціальній мережі Facebook, де пролунали звинувачення Винничука у неправдивому зображенні ставлення українців до євреїв (більше в рецензії А.Дрозда «Переборхес недоеко, або Повна бочка прецлів»). Тим не менш, книга отримала премію «Книжка року ВВС» у той самий день, коли розгорівся цей скандал.

Висновок з цього такий: культурні скандали – це дуже хороший спосіб продати книжку. Під перший скандал, що пов’язаний з «Ніччю Еротичної Поезії», на якій читав Винничук, швидко розкупили збірку «НЕП», а під другий успішно продається дійсно якісний роман «Танґо смерті»..

Ліна Костенко завжди в опозиції

У 2012-му вийшла книжка вибраного «Ліна. Триста поезій» в улюбленому кольорі Ліни Василівни, як каже видавець Іван Малкович. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності трималося на перших позиціях бестселерів книгарні «Є» – рідкість для поезії. Окрім цього, Костенко відмовилася від премії «Золотий письменник України», хоч видавець чомусь прийшов на вручення і цю нагороду прийняв (а потім повернув). Навряд Ліна Костенко озирається на когось із письменників (ми про новітні українські традиції відмовлятися від премій), адже давно відоме її вороже ставлення до всіляких нагород – як державних, так і світських.
 

Андрій Курков як популяризатор української літератури

2012-го року Курков приніс Україні кілька літературних нагород: за роман «Садівник з Очакова» йому вручили премію читачів на фестивалі європейських літератур, який проходить у французькому місті Коньяк, також Курков привіз італійську премію М.Гоголя. Окрім цього, згадаємо «шоколадну» відзнаку «Золотий письменник України». Письменник залишається чи не найвідомішим українським автором за кордоном. Окрім цього, він давно зарекомендував себе як популяризатор української літератури за кордоном і цьогоріч це дало свої плоди: Матіос вийде французькою. За це Куркову великий респект.

Василь Шкляр та Брати Капранови –

політичні маневри письменників

Брати Капранови та Василь Шкляр минулоріч прославилися походом на вибори, причому балотувалися від однієї політичної сили – Української платформи  «Собор». Якщо Капранови не дійшли, то Шкляреві вдалося навіть стати депутатом.

Зі Шклярем трохи дивна історія – він трактував можливість балотоуватися в депутати, як приниження, але це не завадило йому стати депутатом. Раптом виникло бажання стати «рядовим санітаром нашої політики», а приниження трансформувалося в «пониження»: «Іду на пониження – із нормального письменника в Раду», – сказав він.  Між званням народного шевченківського лауреата і народного депутата Шкляр вибрав друге.

Щодо Капранових. Минулого року вони зробили кілька соціально-політичних заяв: закликали бойкотувати проросійські видавництва, заявили, що вибори – «мобілізація і остання можливість мирного розвитку подій в Україні», ініціювали референдум про імпічмент Януковичу і конфіскацію Межигір’я, активно коментували так званий «мовний закон» і т.д. Також у 2012-му Капранови відзначили 90-річчя на двох та перевидали «Приворотне зілля». Як видавці Капранови видали важливу для українців книжку відомого російського історика Віктора Суворова українською, яка називається «Кузькіна мать».

Макс Кідрук – автор першого українського технотрилеру

Молодий та успішний письменник Макс Кідрук виводить на новий рівень українську масову літературу. Минулого року вийшов перший український технотрилер «БОТ», авторства Кідрука. Наші літературні критики серед найважливіших подій року згадують також і цю книжку, і не даремно: «БОТ» – дійсно якісна та інформативна проза.

 

Успішний дебют: формула щастя від Надійки Гербіш 

Відкриттям 2012-го року стала Надійка Гербіш, книжка «Теплі історії до кави» якої швидко потрапила в топ мережі книгарень «Є». Критики кинулися досліджувати причини цього феномену і виявилося, що читачі потребують оптимістичної (у тому числі дівочої) прози, яка оповідає про те, як стати і бути щасливим. За рік до Гербіш подібний успіх мав Мирослав Дочинець, який і зараз продовжує триматися на перших позиціях рейтингів продажу.

 

 

Сергій Жадан – футболіст від літератури

Сергій Жадан доклав чи не найбільше зусиль до літературного виміру чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012», як упорядник кількох антологій («Тотальний футбол», «Горілка для воротаря», «Письменники про футбол») та капітан Літературної збірної України з футболу. Окрім цього, минулоріч Жадан видав поетичну збірку «Вогнепальні й ножові», котра здебільшого не справдила горизонту очікувань українських літературних критиків. Також автор став другим найбільш перекладеним білоруською мовою українським письменником після Шевченка (2012-го він презентував у Мінську роман «Anarchy in the UKR» білоруською мовою).

 

 

Юрій Андрухович як музичний поет та сценарист

Юрій Андрухович долучився до обговорень «Євро-2012», але інакше, ніж Жадан: пан Юрій робив Україні антирекламу. Ідеться про публікацію колонки письменника у виданні Gazeta Wyborcza під заголовком Bedziecie mieli Euro, że hej! У публікації письменник послідовно відмовляє поляків від поїздки в Україну: «Якщо любите той прогнилий пострадянський клімат та не зовсім південну атмосферу масштабного забруднення… якщо ви спраглі до доступних та приємних дівчат… – тоді ми ще сердечніше запрошуємо вас на українське Євро!».

Це не єдина заява Андруховича на соціально-політичну тематику: він говорив, що після опозиції влада займеться винищенням письменників, а також закликав голосувати уже не проти всіх, а за Об’єднану опозицію «Батьківщина».

Важливо також, що Юрій Андрухович – один із тих, хто розвиває в Україні музично-поетичні проекти (найчастше спільно з гуртом «Карбідо»). Зокрема, минулоріч вийшов альбом «Абсент» – остання частина музично-поетичної трилогії за мотивами роману «Перверзія». Із нових видань також аудіокнига «Лексикон інтимних міст». А на конкурсі відеопоезії «CYCLOP» за роботу «Зміна декорацій» Андрухович з  експериментальною музикою гурту «Карбідо» посів друге місце. Також варто згадати, що 2012-го на Одеському фестивалі мав успіх фільм «Кисневий голод», знятий за сценарієм Андруховча.

 

 

Оксана Забужко в топах та рейтингах 

Оксана Стефанівна минулоріч мала вдачу потрапляти в різноманітні рейтинги та топи.

Зокрема, у всеукраїнський рейтинг журналу «Фокус», який включив Оксану Забужко до рейтингу 100 найвпливовіших жінок України. Окрім цього, Оксану Стефанівну зачислили до вибіркового комітету списку Фіннегана-2013. Європейське авторське товариство складається з десяти відомих авторів-поліглотів з десяти різних країн, які обирають по три книжки, вартих перекладу. Українська поліглотка порекомендувала драми Лесі Українки і драму Миколи Куліша, третім назвала росіянина Юрія Домбровського. Забужко – не Курков, і наших сучасників у списку від Забужко немає.

Також письменниця прославилась предивним інтерв’ю австрійському Штандарту (читати тут), у якому заявила: «Мене вважають «моральним авторитетом», і я мушу, як я часом кажу іронічно, весь час рятувати націю». І ще – зробила музичний проект із сестрами Тельнюк, «музику для зачаття нового покоління», як говориться у прес-релізі.  Сергій Жадан і Юрій Андрухович, які беруть участь у кількох музично-поетичних проектах, гадаємо, можуть посперечатися.

Варто обов’язково згадати, що переклад книги Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» англійською на сайті Amazon очолив список  східноєвпропейських бестселерів. Дуже гарні рецензії отримує цей роман від польських критиків..

Такі вони – супергерої сучукрліту. Таким він був – 2012-ий. А ми вже уважно слідкуємо за головними дійовими особами літературного 2013-го року.

Друг Читача

Рік 2012-й: травматизм на підприємствах Тернопільщини знижено до 0, бо нічого не працює

Виконуючий обов’язки ректора ТНЕУ комуніст?