Напівпорожній пляж, сонце не смажить… Недаремно колись оксамитовим сезоном у Криму вважався травень, а не вересень. Навесні у свої приморські особняки з’їжджалась знать, і пані та панянки прогулювались по набережній в оксамитових жакетах. Влітку дами воліли на сонце не виходити, аби не псувати собі кольору обличчя – засмага була не в моді… Це тепер курортники смажаться, як кури на грилі. Як пишуть у кулінарних книгах – “до утворення золотистої скоринки”…

У травні малолюдно навіть на міському ялтинському пляжі. Він безкоштовний, лежаків нема, тому публіка тут специфічна. Особливо весело спостерігати за “казановами”, які лежать на засмальцьованих покривалах і вдають крутих пацанів. На шиї зрадницьки виблискує “золота” цепура на півпальця – на ятках з сувенірами такі коштують 30-40 гривень. За кілька метрів засмагає старша пара – обом за 50 років і за 100 кг. Важко втриматись, аби не сфотографувати їх (видрукую і приклею на холодильник, щоб не їсти на ніч). Поруч місцевий чоловік купає у морі пса (місцевих помітно відразу – вони ще всі у куртках чи светрах, хоча надворі +23). За кілька метрів від них сваряться три чайки (звуки такі, ніби це коти у березні)…

Цікаво, а де засмагають віпи з дорогих готелів, фасади яких виходять на набережну імені Леніна? Не на загальному ж пляжі? Саме тут серед дерев захований готель, що належить Софії Ротару – “Вілла Софія”. Фасад будинку спроектував архітектор Микола Краснов – він також був автором Лівадійського палацу. Колись тут були “Купальні Роффе”, у яких любили бувати Чехов (він тут навіть знижку мав) та Шаляпін. У радянські часи тут була студія звукозапису, у якій записувала пісні і Ротару. Як розповіли адміністратори готелю, Софія Михайлівна має у “Віллі Софії” власні апартаменти. І хоча зірка буває тут рідко, гості можуть винайняти їх, лише погодивши з Ротару. Найдешевший номер тут 4 тисячі гривень на добу, найдорожчий – 12 тисяч. Та це далеко не найдорожча вілла в Ялті. Скажімо, у “Віллі Єлені” є “зірковий пентхаус”, який у середній сезон коштує 21 тисячу гривень, а у високий – майже 43 тисячі гривень за добу!

Загалом ціни в Ялті у травні і липні – дві великі різниці. Навіть сувенірні тарілочки, які влітку коштують від 50 гривень, тепер можна придбати за 15-20. Натомість у ресторанчиках на набережній уже ціни літні. Два еспресо – 60 гривень. Але є плюс – кафе та ресторани майже порожні, тож не треба робити три кола вздовж пляжу, поки знайдеш вільний столик. Людей, які хочуть заробити на туристах, наразі більше, ніж самих туристів. Тож спокійно погуляти по набережній не виходить. Там тебе тягнуть сфотографуватись у костюмі якоїсь придворної дами (один костюм – 30 гривень), через два метри уже запрошують сфотографуватись на мотоциклі (20 гривень), далі дорогу перегороджує огрядна циганка і пророкує зміни в житті…

Пройшла кільканадцять метрів і навіть не зрозуміла, коли мені на шию всадовили Мішу – нещасну мавпочку з переляканими очима. Я тварин люблю, але здалеку. Поки намагалась зняти Мішу, чорнявий підліток намагався вирвати у мене фотоапарат і сфотографувати на пам’ять. Уже готова була дати Міші на банани, аби тільки його від мене забрали, але мавпа зрозуміла швидше, ніж її господар, що фотографуватись я не хочу, і зістрибнула. А подругу таки розкрутили на 10 гривень за фото з біленькими голубами. Спочатку хлопець запропонував потримати їх, потім – сфотографувати, а потім не хотів повернути фотоапарат, поки не заплатила.

“Багато хто з ялтинців на літо здає свої квартири, а сам переїжджає у села до родичів або винаймає якусь стару хату подалі від моря. Ті, що працюють на пляжах, – переважно приїжджі”, – каже ялтинець Володимир. Сам він працює рятувальником в одному з готельних комплексів у Великій Ялті, взимку підробляє там же у пральні чи ресторані – взимку в Крим приїжджають на лікування і щоб покататись на лижах чи сноуборді.

“Біля моря добре відпочивати, але не жити. Тут дорого. Думаємо над тим, щоб переїхати в глиб країни. Колись я служив під Львовом – у Золочеві. На той час ми здавали квартиру за 1500 гривень на місяць. Тепер таких цін нема. Майже все здають подобово”, – каже хлопець. У травні квартиру в Ялті можна зняти щонайменше за 150 гривень на добу – з поганеньким ремонтом і далеко від моря. Середні ціни – 200-300 гривень. З середини червня ціни подвояться.

У готелях найдешевший номер коштує 240 гривень на добу (у вартість входить сніданок). Ціни у санаторіях стартують від 240 гривень з особи. У вартість входить триразове харчування і частково лікування. Але сервіс за такі гроші – совковий. Звичайно, і у цих санаторіях є хороші номери, але ціни там стартують вже від 400 гривень з особи. Перевага “радянських” санаторіїв у тому, що вони мають просторі території з парками (це тепер у Криму беруть шість-десять соток і тулять туди п’ятиповерховий готель), а часто – власні пляжі, на які чужих пускають за гроші. І ще один нюанс. Південний берег Криму – скелястий, тож коли у рекламі готелю вказують, що до моря – 200 метрів, уточнюйте, скільки часу йти. Бо море може бути поруч, але щоб спуститись східцями чи стежками до пляжу, часом треба пройти й кілометр. Вниз – не страшно, але ж потім треба підніматись догори… Ну і найголовніше – перед тим, як платити за путівку, купіть квитки на поїзд. Ми їхали до Ялти у середині травня – за два тижні місць у потягах уже не було! Уявляєте, що робитиметься у розпал сезону? Попередній продаж на деякі потяги тепер починається не за 45, а за 90 діб до відправки.

Високий замок

Напишіть відгук