111

Навіть у нашому стовідсотково націонал-патріотичному краї не всі знають, що популярний у народі принцип «Свій до свого по своє» зародився серед українців Австро-Угорщини у кінці дев’ятнадцятого і діяв у Галичині в 20–30-х роках минулого століття за часів польської окупації. Люди гуртувалися, щоб протидіяти експансії польського та єврейського капіталу і стимулювали розвиток вітчизняного виробництва, власного бізнесу. Саме тоді українські підприємці організовували кредитні, сільські споживчі та торгівельні спілки, молочні кооперативи, міські торговиці тощо.

Загалом у ті роки у Західній Україні, переважно в Галичині, діяли майже 4 тисячі українських кооперативів, які фінансували не лише духовні і культурні заходи та ініціативи, а й нерідко визвольно-державницьку боротьбу народу.

Відтак, можна сміливо констатувати, що кооперативний націоналізм впродовж десятиліть не тільки допомагав українцям вижити, оберігав та примножував їхню культурну спадщину і духовні надбання, а й, значною мірою, створював необхідні передумови для формування якісно нової спільноти громадсько-активних людей, здатних стати стрижнем нації.

«Свій до свого по своє». Саме ці слова стали більше, ніж гаслом Ліги підприємців «Українська справа». Задекларувавши у своїх засадничих принципах серед інших християнсько-моральних принципів і соціальну відповідальність за свої дії, учасники цього громадського об’єднання поставили перед собою надважливе завдання: гуртувати навколо себе не лише український бізнес та підприємництво, а й громаду краю.

Десятки тисяч гривень цільових членських внесків вони вже спонсорували на підтримку та організацію культурно-мистецьких, духовних, спортивних, благодійних та інших важливих заходів. А у перспективних планах Ліги, окрім дієвого захисту своїх законних інтересів, і значне посилення українського впливу на всі сфери суспільного життя. Звичайно, щоб втілити задеклароване, необхідно забезпечити поступальний розвиток об’єднання, стати фінансово сильними і по-справжньому незалежними від змінних

політичних вітрів. Саме тому конкретні українські справи стали найвищою політикою більше як для сотні небайдужих наших земляків, і саме тому вони й по краплині збирають безцінний досвід формування довірливих та чесних взаємовідносин як між собою, так і у стосунках з громадою.

Днями на запрошення «Української справи» Тернопіль відвідав один із засновників Стрийської Кооперативної Ініціативи, засновник та голова спостережної ради кредитної спілки «Вигода», відомий далеко за межами Львівщини меценат та благодійник Петро Маковський. Уже перші хвилини його спілкування з тернопільськими підприємцями викликали неабияке зацікавлення у присутніх на зустрічі, адже насправді йшлося про цінності, які на глибоке переконання гостя, важать більше, ніж гроші.

Годі й переповісти кількома реченнями все, про що розповів того вечора зачинатель кооперативного руху, людина, яка фактично започаткувала відродження кредитної кооперації у незалежній Україні. Зокрема, пан Петро акцентував увагу учасників зустрічі на економічних важелях національних кооперативних об’єднань у світі та на двадцятирічній успішній діяльності стрийської «Вигоди», на важливій місії заснованого при кредитній спілці благодійного фонду розвитку громад «Рідня». Також він детально зупинився на пріоритетних духовних засадах у роботі Стрийської Кооперативної Ініціативи.

Та, насамперед, імпонувало те, що гість так і не назвав кредитну спілку фінансовою установою, яка, незважаючи на жодні моральні бар’єри, займається винятково зароблянням грошей. Навпаки, усю свою та діяльність своєї команди однодумців він охарактеризував як кооперативне служіння українцям, яке базується на засадничих особистому та колективному виборі, записаному в Українській хартії вільної людини: бути вільною людиною; бути українцем; бути активним громадянином; любити; мислити; бути господарем; бути лідером; бути відкритим суспільством; бути успішною державою; бути учасником демократичної спільноти народів.

«Від кожного з нас залежить майбутнє України. На кожному з нас, тепер живучих, лежить відповідальність за будучність УКРАЇНЦІВ, нації хлібосольної та співучої. Ми можемо багато тільки об’єднавши дрібні

ініціативи у могутню ріку НАЦІОНАЛЬНОГО руху в духовних, економічних, політичних справах.

Ми можемо! Ой як можемо, якщо маємо чисте серце та бажання послужити один одному та всій громаді.

Важливо – ДІЯТИ! Діяти УСВІДОМЛЕНО. Бо шлях долає той, хто йде», – звертається СКІ до всіх небайдужих, а тому й не дивно, що заклик стрийчан звучить в унісон з прагненням «Української справи» служити Україні.

Після презентаційної частини учасники зустрічі мали можливість особисто поспілкуватися з Петром Маковським та отримати конкретні відповіді на свої запитання. Безсумнівно, жваве обговорення досвіду наших сусідів знайде своє продовження і на наступних засіданнях правління Ліги підприємців, а, якщо виникне потреба, то і на загальних зборах цього громадського об’єднання.

Перші ж враження від організованого тернопільськими підприємцями заходу – найпозитивніші. Тому вони конче потребують розвитку у конкретних діях, бо інакше можна просто забалакати і поставлену мету – сприяти розвитку підприємництва та його становленню як провідної сили сталого позитивного розвитку українського суспільства,- і нинішню та всі наступні реальні українські справи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.