Що тримає та згуртовує Майдан?

Поділитися

Перш за все віра та безмежна людська доброта, турбота та взаємоповага. І звичайні люди з різних міст та сіл нашої держави. Чому прості громадяни? І що я маю на увазі під словом “прості”? В першу чергу не політики! Після трьох днів пребування в Києві я зрозумів, що майдан став приречений після того, як в нього нахабно впхалася політика. Хай і опозиція. Звісно, що я її підтримую, інакше чому я туди поїхав? Але, згадаймо, що першими на майдан вийшли студенти та представники націонал-патріотичних сил. Вони в перші дні збирали тисячі без жодних політичних гасел. Чого хотіли? Звісно, жити в Європі. Ще тоді подумав, чому вони так вперто не хочуть стати разом з опозиційними лідерами до боротьби, бо завжди є прихильником злагодженого вирішення будь-яких питань. Та через декілька днів (скільки точно вже не пам’ятаю) символічне возз’єднання відбулося, і, здавалося, що разом прийдемо до перемоги. Це була велика помилка. Я зі всією відповідальністю кажу це. Які маю аргументи? Коли опозиційні лідери прийшли на майдан, то в першу чергу на всіх ключових посадах поставили своїх людей. Маю на увазі коменданта майдану, пресслужбу, керівників самооборони, харчоблоку. На думку студентів вже не зважали. Скільки раз просили: “Зніміть Юлю з ялинки, ми не хочемо політики!” Реакція нульова понині. І, основне, вони почали контролювати потік коштів! Скажіть хто знає зараз на що пішли гроші тих людей, які пожертвували їх на євромайдан. Я не маю жодного знайомого, який би хочаб 20 грн не кинув у скриньку. Де є детальний звіт: скільки поступило, скільки, і, основне, куди, на що, і кому пішло!!! Можна вийни на сцену і сказати, що зібрали там 20 тисяч грн., на них купили шкарпетки, продукти, замовили автобуси і ін. Але за якою ціною і в кого ви ті шкарпетки купили? А як буде така інформація, то знайдеться не один журналіст, аби перевірити правдивість фактів. Допоки такого детального звіту не побачу, не зможу в душі заспокоятися, бо вже почуваюся ошуканим!
Ще один факт. Від минулої середи намався виїхати в Київ. Прийшов на майдан в Тернопіль. Вирішив записатись на четвер, але мені сказали, що вже є багато людей і швидше за все не попаду в чергу. Записався на п’ятницю. Сказали, що в будь-який час можуть зателефонувати, тому треба бути готовим і до 2 годин прибути. Прочекав цілий день, ніхто не телефонує! Приїхав на майдан, кажуть: “Вибачайте, сьогодні не вийшло, завтра поїдете.” Аналогічна ситуація сталася в суботу та неділю. Побачив, що ладу нема, замовив собі онлайн квиток на поїзд на понеділок. Але ще в понеділок думаю піду може буде автобус, то здам квиток, поїду автобусом. Коли підійшов записуватись, то ще добре получив, що кожен день ходжу і морочу голову. Сказали, що я є в базі, і якщо буде місце, то зателефонують. Після такого приємного спілкування твердо вирішив їхати сам поїздом. Та найцікавіше не це. Вчора коли йшов здавати чергування по дорозі з комендатури в будинок профспілок підійшов чоловік за консультацією. Як виявилося, він з Тернополя, приїхав автобусом у віторок. Мене щось заставило спитати, чи не було вільних місць. Хоча раціональна частина свідомості кричала: “Що таке дурне питаєш, які можуть бути місця!?”. Відповідь мене настільки вразила, і, як ви вже догадались, була ствердною. Сказав, що було декілька місць, і що вечером буде назад в Тернопіль автобус, і тоже є вільні місця. Я не можу передати словами свій стан в той момент! Наплив небувалоїї злості! Мені хотілося крикнути на цілий майдан! Перше: якщо їхав автобус, то чому мені не зателефонували. Я чотири дні записувався! І друге: ну невже на цілий Тернопіль не змогли назбирати людей на майдан, аби не відправляти автобус з порожніми місцями?! Ось як, шановні, заощадливо використовують наші з вами пожертви! Після цього, я, звісно, відмовився їхати назад автобусом, бо вже мав куплений білет, але в основному не хотів нічого з ними мати спільного. Звісно, ті люди, що там були не завинили, це питання до організаторів тут, в Тернополі. І я його сьогодні чи завтра піду задам. Ви ж мене знаєте. І не справа в коштах, які я потратив на проїзд, хоча зараз є безробітним, тому кожна копійка дорога. В той момент мені пред очима виникли двоє стареньких людей, з Івано-Франківцини. По новинах їх показували, що вони пожертвували 10 тисяч грн. на майдан. Бабка лежала спаралізована, дід тоже немічний. ВОНИ ВІДДАЛИ ОСТАННЄ! Хто знає скільки років вони заощаджували ці кошти, будучи такими хворими? Куди ці гроші пішли, і як їх використали?
Хочу закінчити на тому, що попри такий негатив, позитиву на майдані хоть відбавляй! і знаючи такі факти, чи готовий я пожертвувати пару гривеь на майдан? ТАК! Чи готовий я ще раз туди поїхати, якщо буде потреба? ТАК!
І хай не обміліє рука даючому, а відсохне тому, хто з цих пожертв щось скористав!

Богдан Богонос

Збірна Бразилії з футболу проведе товариський матч з ПАР в пам’ять про Манделу

Володимир Бойко: Захарченко повинен нести особисту відповідальність за розгін та побиття мітингувальників