Шановне товариство! Звертаюсь до дітей, молоді, старших, пенсіонерів. Ми для них були секта, ми для них були звірі. Ще декілька місяців назад я так само, як і Ви напевно не вірили, що український народ може піднятися, адже ті уроди забрали у нас мову і ми промовчали. Ці табачники забрали у нас історію і ми промовчали, забрали пенсію у наших батьків і матерів, і ми теж змовчали.

Я теж задумався, коли ж може ця бандитська влада проколотися, щоб народ піднявся. Коли вони забрали наше майбутнє, і готові вбивати наших дітей – народ піднявся, але цього замало. Звір сьогодні тільки ранений, а це душі озлоблених.

Ми сьогодні і завжди повинні пам’ятати – в єдності тільки наша сила! Звір боїться, коли ми разом! Він лише герой, коли ми ходимо поодинці.

Шановне товариство, потерпіть, недовго залишилось тим уродам, які вбивали і хотіли вбивати нашу молодь. Думаю, що скоро вони будуть замість прикрас висіти на цій «йолці». Будуть підвішені їхні залізні та безголові голови.

Шановне товариство, як би не було важко, як би не було холодно, ми сьогодні пам’ятаймо і вірмо: скоро, завтра чи після завтра – ця влада піде в нікуди. Пам’ятайте, що разом ми сила і вони нас бояться! Ми не москалі і не білоруси, яких можна розігнати! Ми не боїмося їх і ми переможемо!

Слава Україні! Героям Слава!

Напишіть відгук