25 лютого сайт “ПРО ВСЕ” оприлюднив лист тернополянина, який побував на Майдані у столиці і повернувся до Тернополя. Чоловік був шокованим місцевим Майданом, хто ним заправляє і як. ПРО ВСЕ вже писала про це також.
Після оприлюднення листа, деякі піарники мера, яка живляться з його корупційної годівниці, почали тиснути на редакторів сайтів, які мали мужність оприлюднити лист. Лист анонімний, але кожна кома в ньому “дихає правдою”.
Після оприлюднення листа, який набрав надзвичайної популярності у соцмережах серед тернополян, міський голова Тернополя скликав терміново редакторів місцевих газет, сайтів та радіо. Підлабузники мера, прикриваючись демократичними цінностями, фактично примусили редакторів підписати якийсь папір, що анонімних листів, в яких йдеться навіть про реальні, правдиві речі, ніхто не оприлюднить.
Цікаво, що до редакції тернопільської інтернет-газети “ПРО ВСЕ” ні прес-служба мера, ні прислужники-піарники, які заявили на всю країну по одному з національних телеканалів, що брехати на виборах це нормально, а головне – переможний результат, не наважились. Прес-служба “типу демократичного мера” ігнорує інтернет-газету “ПРО ВСЕ”, а разом з тим і понад 600 тисяч читачів (це лише за лютий місяць цього року). Де та декларована відкритість? Прозорість?
Тому, читайте продовження листа від тернопільського майданівця.
Вітання!
Зізнатись чесно: ні я, ні мої колеги не очікували, що тернопільські сайти розмістять навіть частину мого попереднього листа. Ми до цього і не закликали. Така позиція значної частини журналістів гріє душу і сіє надію, що Тернопіль – не затуркане провінційне місто!
Перечитав новини тернопільських сайтів за останніх 2 дні і повинен пояснити деякі речі.
По-перше. Підпису під листом не буде. Ми маємо діючий бізнес, який годує наші сім’ї та сім’ї наших працівників. Тому створювати загрози його існуванню ми не можемо. Можете вважати нас циніками і боягузами. У деякій мірі так і є. Якщо Надал поставить на усі ключові посади в місті чи області своїх людей, то вмінь та навиків “законно” розправитись з будь-ким у нього достатньо. Хто знає Надала ще з часів його роботи першим заступником головного податківця області – той розуміє про що я говорю. Зверніть увагу, що навіть його найзапекліший опонент Заставний десь зник. Єдине, що змусило нас не дивлячись на фізичну та психологічну втому хоча б анонімно озвучити власні думки – це десятки смертей, побачені на власні очі! Люди померли, прагнучи змін в Україні!
По-друге. Надал і його прихильники закликають не звертати увагу на анонімні повідомлення та критику без конкретики. Це справедливо. Сергій Віталійович не якийсь корупціонер-дилетант. Він професіонал. Хабарі у міській раді (та і у більшості “професійних” корупційних кабінетах) відкрито не вимагаються. Насправді, лише формуються умови при яких громадянин сам захоче і буде докладати зусиль щоб дати хабар. Причому не напряму, а через перевірених посередників (друзів, родичів), яким сам довіряє і котрим довіряють одержувачі. Особисто Надал хабарі (чи то подяки, чи то допомогу на футбольний клуб) не бере. Для нього це роблять інші люди. І навіть коли трапляється якийсь неприємний інцидент і хабарник, як то кажуть в народі, спалиться, то Надал завжди зможе зайняти позицію люстратора, який грізно покарає негідника. Усе побудовано так, що у будь-який момент є можливість вийти сухим з води.Приклад – директор парків! Два директора, яких призначав Надал – два хабарника, а Надал ніби збоку!
По-третє. Чому прокуратура, мусора (так, саме мусора!), СБУ не змогли підловити Надала навіть коли отримували про це вказівку з центру? Це очевидно: Надал робив залежними усіх “правоохоронців” роздаючи їм земельні ділянки та квартири.
По-четверте. Справа навіть не в прямих хабарах. Справа більше в стилі управління, способі мислення та світогляді. З власного досвіду стосунків з міською радою я зрозумів, що це стиль радянського директора, котрий маскується під сучасного європейського менеджера. Тобто, обгортка європейська, а нутро совіцько-податківське. Рік тому колезі довелось побувати в його робочому кабінеті на якійсь робочій нараді. Цитую його слова: Враження гнітючі. Кабінет оформлений в стилі Кучми (шкіра, темне дерево, пафосні штори-гардини). Стиль проведення наради точнісінько як Януковича – диктаторський, наказовий, безальтернативний. Навіть було відчуття, що нарада відбувалась десь в іншому місці, а це лише вистава для запрошених.
По-п’яте. Надал попросив конкретику. Підкажу журналістам лише на одному з багатьох прикладів де слід глибше копнути. До приходу до влади Надала мало хто чув про охоронну фірму “Максима”. А тепер люди з цієї “Максими” керують будівельним комунальним підприємством, а сама фірма “Максима” займається всією охороною пов’язаною з міською радою, займається обслуговуванням ліфтів, ремонтом доріг. Універсальна фірма.
По-шосте. Повторюсь. Ніхто не заперечує, що Надал активно допоміг Майдану. Цей факт підтверджує багато людей з ким мені довелось спілкуватись. Але, на жаль, це не гарантує зміни його сутності. Якщо він дійсно прагне змінитись – це можна буде помітити досить швидко по його діях, а не черговому засиллю хвалебних повідомлень в пресі про прудкого і незамінного Сергія Віталійовича.
І на завершення. Ми не вимагаємо публікувати наші листи. Кожен тернополянин, кожен журналіст вправі сам вирішити як саме він може долучитись до змін у місті, змін у країні. Адже якщо ми просто споглядатимемо, то буде як у відомій мудрості: плодами революції скористаються негідники (на цей раз у вишиванках і з про європейськими промовами).
P.S. Прохання. Повідомте чи варто надалі надсилати зрідка вам листи з думками про ситуацію в Тернополі. Не хочеться бути нав’язливим і тим паче щоб ви сприймали ці листи як переслідування якихось особистих інтересів. Якщо ж бажаєте почути мою думку та думку моїх друзів-бізнесменів з того чи іншого питання чи події – пишіть.
Щиро,
бізнесмен-майданівець.
