111

Знову ж повертаємося до земельного питання. На відміну від Донецького регіону, Придніпров’я, Кременеччина не мала на своїй території великих підприємств, які були б ласим шматком для представників владно-кримінальних угрупувань. Практично всі промислові об’єкти були знищені та здані на металобрухт. Можна у цьому знайти і позитив: наш край минули кримінальні «розбірки», характерні для Сходу України, де владу захопив відвертий кримінал. Єдиним, по суті, стратегічним ресурсом стала земля: спочатку міська у Кременці та Почаєві, а з часом і по району.
По перше, дивує сам принцип надання землі: коли не прийдеш у відповідні органи влади із проханням надати земельну ділянку чи для будівництва чи для ведення сільського господарства відповідь одна – землі не має. Є один варіант: ходиш, шукаєш, а потім пишеш заяву з проханням на її виділення. Маразм.
По друге. Впадає у вічі те, що основну кількість осіб, яким виділяються земельні ділянки, становлять посадовці. Так при простому аналізі осіб, які отримали дачні ділянки в районі Чугалівської с/р у 2013 р. рішенням голови Кременецької РДА, з 34 осіб 15 напряму є посадовцями або членами їх родини. Щось не те, а ще не копнули глибше.
По третє. Дивує представництво у списках осіб із інших районів та навіть областей. Так дачі під Кременецем захотіли отримати, та і отримали, житель Теофіполя, двоє жителів Тернополя, села Козлів (в результаті прокурорської перевірки з нашого подання було встановлено що це Козівський район, а так навіть не було у офіційних документах зазначено повної адреси). Землю для ведення сільського господарства на території Дунаївської с/р отримали чотири жителі Тернополя, один смт. В. Березовиця та трьох с.Джурин Чортківського району.
По четверте. Наштовхує на негативні роздуми і наявність у списках одних і тих же осіб, які не мають ніякого відношення до даних сільських рад. Так отримали і землю для ведення сільського господарства і дачні ділянки жителі с.В.Млинівці З.Н., с. Горинка Г.О. Уявляєте, жителям села не вистачає крім двох гектарів землі ще дачі? Взагалі у списках осіб, які отримали землю на території Дунаївської с/р безліч кременчан – десять. І все б нічого, нехай люди працюють. Але земля заростає.
Напевно найбільш показовим в цьому плані є приклад із головним суддею Кременецького району Зембра Євген, який оформив на себе і членів своєї сімї 8 га. землі. На запитання, під час громадського слухання, навіщо брав, відповів, що брав, бо брали всі, а на цей момент часу мав заборгованість по заробітній платі у розмірі більше 500 тис. грн. Отака собі компенсація. На запитання, а що з землею зараз, відповів: «Заростає, як у всіх хто тоді брав.» Без коментарів.
І наостанок. Головний суддя заявив: «У нас землю беруть всі, це не є проблема.» Відповідаю – НІ. Жителям села Дунаїв, на території їх же сільської ради, на клопотання про виділення землі для ведення сільського господарства, надавали типову відповідь: «У зв’язку з незавіреністю ситуаційних документів Дунаївською сільською радою та проведення замірів без землевпорядника Дунаївської сільської ради, розгляд Вашого звернення потребує додаткового розгляду.» І все, живи як хочеш.
Звичайно, явищам, які відбувалися в минулому, мають дати оцінку відповідні органи. Головна мета статті – не допустити повторення. А преценденти уже виникають. Останній приклад – подібна до «чугалівської історії» ситуація на території Великобережецької с/р. 26 червня 2014 р. у Кременецькій РДА було зареєстровано 17 заяв на право виготовлення технічної документації для дачного будівництва в районі «машзаводу» (причому дана територія густо заросла лісовими насадженнями), а вже 01 липня ці заяви були зареєстровані. Звертає на себе увагу реєстрація осіб, які подали дані заяви: п’ятеро з Кременця, четверо із сіл Кременецького району, один із Шумського р-ну,і найцікавіше – двоє з Донецька, двоє з Івано-Франківська та області, один із Харківщини та Хмельниччини (всюди проскакуючий Теофіпільський р-н). Ось так. Причому серед кременецьких немає жодного жителя Великих та Малих Бережець. Тобто нічого не змінилося. На посадах ті ж особи, накатані ті ж схеми, все продається та купляється. Спільними зусиллями Народної ради, Правого Сектору, керівництва Кременецької РДА та голови районної ради цей процес вдалося зупинити. Але справа отримала продовження. Сторона, яка «постраждала», заручившись юридичною підтримкою у вигляді юристів, вимагає перегляду рішення: гроші, очевидно проплачені, а рішення не пройшло – треба відпрацьовувати. Боротьба триває.

Савчук В.М. Народна Рада Кременецького району

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.