Конфлікт «Мрії», одного з найбільших у країні агрохолдингів, із кредиторами вийшов за рамки галузі. Звинувачення в дестабілізації бізнесу і судові позови до банків з одного боку та підозри у виведенні активів і прохання до українських чиновників розслідувати діяльність компанії – з другого не залишили шансів зберегти його в кулуарах.

23 жовтня сторони, нарешті, налагодили відкритий діалог. У Києві зібралися представники основних кредиторів «Мрії» – майже сотня людей, у яких на руках зобов’язання компанії на сотні мільйонів доларів. Менеджмент запропонував їм модель реструктуризації заборгованості. Вона передбачає створення економічно обґрунтованої структури капіталу, розширення кількості заставних інструментів і виплату частини заборгованості ще до старту реструктуризації бізнесу. У процесі має бути вибудовано вертикально інтегрований холдинг, до якого увійдуть раніше формально автономні бізнеси. Частиною корпоративних прав у цій оновленій компанії власники можуть поділитися із кредиторами.

Перший крок назустріч кредиторам компанія вже зробила, змінивши топ-менеджера. 1 жовтня Миколу Гуту на посаді СЕО групи компаній «Мрія» замінив Владислав Луговський (на фото зверху), який працював у компанії з 2006 року. Він сприяв перетворенню «Мрії» з регіонального господарства, яке обробляє 20 000 га, в один із найбільших у країні агрохолдингів. Нині перед Луговським стоїть завдання залагодити фінансові проблеми компанії і втримати її «на плаву».

Про те, який вихід із ситуації запропонували інвесторам і чи мають підґрунтя чутки щодо продажу частини бізнесу сім’ї Гут, розповів Владислав Луговський.
– Ви очолили компанію 1 жовтня. Зміну менеджменту ініціювали українські власники, чи це була вимога кредиторів?

– Тут збіглися відразу кілька факторів. З одного боку, питання порушив один із найбільших наших інвесторів – за стандартами корпоративного управління, акціонер компанії не може обіймати посаду СЕО. З другого, зіткнувшись із серйозними фінансовими труднощами, компанії необхідно було підсилити менеджерський склад, сформувавши антикризову команду.

Завданням було знайти людину, яка знає і розуміє структуру компанії, зможе провести реструктуризацію і побудувати вертикально інтегрований холдинг. Враховуючи мій досвід і знання, мені запропонували очолити операційне управління компанією.

– Хто озвучив вам пропозицію обійняти посаду СЕО?

– Рада директорів. Я будував компанію, коли її земельний банк становив тільки 20 000 га і довів його обсяг до 200 000 га, був директором цукрового заводу, розумію структуру активів і взаємозв’язок процесів. Торік ми співпрацювали із власниками компаній, але не в форматі «Мрії».

Іван Гута

Іван Гута

– Хтось із родини Гут бере участь в операційному управлінні?

– Ні. Іван Гута не здійснює операційне управління вже п’ять років. Андрій Гута також не задіяний ні в мікроменеджменті, ні в точковому управлінні.

Колишній СЕО компанії Микола Гута як голова ради директорів залучений у стратегічне планування розвитку бізнесу. Він бере участь у стратегічних сесіях, нарадах, на яких ми захищаємо бюджети, вирішує концептуальні питання тощо. Ми постійно бачимо підтримку з його боку в рамках реалізації антикризової програми.

– Засновник компанії Іван Гута проживає в Україні? Була інформація, що він за кордоном.

– Іван Миколайович часто буває в селі Васильківці (на момент інтерв’ю, зокрема, був там.- авт). Він не дистанціювався від проблем компанії, хоч і не здійснює оперативне управління.

– Владислава Рутицька (колишній заступник генерального директора «Мрія Агрохолдинг», 17 вересня була призначена на посаду заступника голови Міністерства аграрної політики та продовольства, 13 жовтня – відсторонена від неї) може повернутися в компанію?

– Владислава Рутицька як мінімум півроку до свого переходу в Мінагропрод була інтегрована в управління «Мрією». Компанія не мала жодного стосунку до її призначенням на державну службу. Це було виключно її особисте рішення. Тому ні про який лобізм наших інтересів тут не може йтися. Наразі про її повернення в компанію не говорять.
Повернути все

002-business– Який підсумок переговорів із кредиторами, що відбулися в минулу п’ятницю? Які механізми реструктуризації боргів ви запропонували?

– Основна думка, яку ми хотіли донести до наших партнерів, полягає в тому, що «Мрія» не відмовляється від виконання своїх зобов’язань і готова їх виконати в максимально можливому обсязі.

На цій зустрічі вперше після того, як у компанії виникли фінансові труднощі, кредиторам та інвесторам було презентовано наші пропозиції з реструктуризації заборгованості. Це комплекс заходів, який дасть змогу виконати наші зобов’язання з урахуванням можливостей групи та інтересів усіх кредиторів. Наші пропозиції розроблено за сприяння однієї з провідних консалтингових та аудиторських компаній світу Deloitte Touche Tohmatsu Limited на основі актуального аналізу стану справ у компанії.

– Скільки людей взяло участь у зустрічі?

– Близько 80 представників українських і міжнародних інвесторів та їхніх консультантів. Вони виступали від імені власників бондів і акцій компанії – Rothschild, ICU, FinPoint, а також 34 банків і лізингових компаній, зокрема OTP, Unicredit, Pravex, CreditAgricole, Alfa, CreditEuropeBank, ErsteBank, ПУМБ, Промінвестбанк, представники Міжнародної фінансової корпорації (IFC ) та інші.

– Що містить у собі модель реструктуризації?

– До моделі, яку ми запропонували, входить зобов’язання компанії з реструктуризації бізнесу, створення економічно обґрунтованої структури капіталу, розширення кількості заставних інструментів, а також пакет сценаріїв, за яких «Мрія» зможе не тільки погашати відсотки й основний борг, а й (у разі цінового «апсайду») розділити його результати з кредиторами.

Для нас важливо домовитися про відстрочку виплат за кредитами. Оскільки, якщо проводити погашення тепер, враховуючи ситуацію, в якій опинилася компанія, введення hair cut неминуче. Його величина багато в чому залежатиме від позиції кредиторів. Що раніше ми змушені будемо провести виплати, то більшим буде відсоток. Водночас якщо відстрочити їх у часі, умови для інвесторів будуть вигіднішими.

У рамках переговорного процесу нам також потрібно буде погодити з кредиторами, яку частину заборгованості ми повинні заплатити до початку процесу реструктуризації, а яку – вже після нього. Детальніше говорити про ці параметри можна буде після того, як із нашими пропозиціями ознайомляться всі зацікавлені сторони.

Микола Гута

Микола Гута

– Як зміниться структура нинішньої «Мрії Агрохолдинг»?

– Зважаючи на особливості аграрного бізнесу в Україні, зокрема на нюанси оформлення прав на землекористування, бізнес компанії складно структурований. Раніше він складався з різних кластерів – зернові, цукрові активи, виробництво картоплі, трейдингова компанія та багато іншого. Говорити про кількісні показники буде доречніше, коли завершимо процес трансформації та побудови нової ефективної бізнес-моделі. А для цього знадобиться час і добра воля кредиторів.

– Який пакет можете запропонувати кредиторам?

– Ще зарано про це говорити. Морально ми готові до такого рішення, але про конкретні параметри мова ще не йде. Це визначатиметься в рамках переговорного процесу.

– Процес реструктуризації передбачає відмову від частини напрямків бізнесу, наприклад цукрового, та його продаж?

– Ні. Ми, безперечно, скорочуємо наші витрати. Передусім за рахунок адміністративно-господарських видатків. Також до кращих часів заморожено всі інвестиційні проекти.

Проте об’єднання активів компанії у вертикально інтегровану структуру, на наш погляд, є одним з основних умов підвищення стійкості бізнесу та надання максимальних гарантій нашим інвесторам. І тут якраз дуже важливе збереження цілісності компанії, всіх її виробничих ланцюжків.

Необхідність продажу частини бізнесу може виникнути у зв’язку з досягненням тих чи інших домовленостей у процесі реструктуризації. Але на мою особисту думку, яку я готовий обстоювати, щоб збільшити прибутковість, потрібно зберегти цілісність компанії. Ми захистили бюджет на наступний рік, він цілком реалістичний, і настроєні працювати в рамках наявної структури компанії.

Клавдія Гута, дружина Івана Гути

Клавдія Гута, дружина Івана Гути

– Тобто припущення, які з’явилися майже відразу ж після технічного дефолту «Мрії», про те, що частину компанії можуть купити (наприклад структури Олега Бахматюка чи холдинг «Кернел») необґрунтовані?

– Ми не отримували від гравців ринку офіційних пропозицій щодо продажу активів групи компаній «Мрія». Якщо хтось із потенційних покупців вийде з такою пропозицією, ми її розглянемо. Проте остаточне рішення прийматимемо відповідно до тих домовленостей, яких ми досягнемо в процесі переговорів про реструктуризацію.

На сьогодні наші головні завдання – збереження і розвиток бізнесу, а також виконання наших зобов’язань перед кредиторами та інвесторами. Ми працюємо над цим.

– Ви пропонували інвесторам лише один варіант реструктуризації, чи був альтернативний сценарій?

– У рамках своєї пропозиції ми підготували одразу кілька механізмів обслуговування боргу. Вони ґрунтуються на об’єктивній оцінці становища компанії на ринку і фінансовій стійкості її бізнесу в середньостроковій перспективі.

Андрій Гута

Андрій Гута

Цей проект погоджено з власниками, схвалено менеджментом і, на мою думку, він може стати добрим стартовим майданчиком для дискусій. Ми готові його обговорювати і коригувати з урахуванням інтересів усіх груп кредиторів і в цілому, і частинами.

– Якою була реакція інвесторів?

– Інвестори вислухали і сприйняли нашу позицію, про що свідчать задані ними уточнюючі запитання щодо показників роботи і активів – менеджмент на них відповів. Детального обговорення наших пропозицій з реструктуризації не було, та цього навряд чи й варто було чекати на самому початку процесу.
– Ви можете повідомити ключові фінпоказники роботи компанії: виторг і прибуток за перше півріччя 2013 року і перше півріччя 2014 року?

– Фінансові показники щодо окремих бізнесів доступні. Проблема тільки в тому, що через пов’язані показники вони не зовсім коректно відображають загальну ситуацію в бізнесі. Крім того, у різних наших бізнесів навіть різні фінансові періоди – наприклад, цукровий бізнес починає фінансовий рік 1 вересня.

Консолідованої звітності по новій, запропонованій до реструктуризації, Групі поки немає. На переговорах з інвесторами ми представляємо фінансову модель – прообраз остаточної звітності. Після того, як ми консолідуємо бізнес, ми обов’язково підготуємо і проведемо аудит консолідованої звітності.

– Чому співпраця з Blackstone Group, яку компанія найняла фінансовим консультантом у серпні, тривала лише місяць?

– Контракт Blackstone закінчився 9 вересня. Його не було продовжено, оскільки ми зупинилися на стратегії, запропонованій нам Deloitte Touche Tohmatsu Limited – це також один із світових лідерів у сфері надання консультаційних послуг.

– Є версія, що Blackstone Group згорнула співпрацю через проблеми з оплатою їхніх послуг.

– Ця інформація не відповідає дійсності. Навіть більше – відповідно до договору ми працювали з Blackstone Group на умовах передоплати.

– Чи співпрацюєте ви зараз з ІК Dragon Сapital (DC була організатором розміщення 20% акцій компанії на Франкфуртській фондовій біржі в 2008 році і співлід-менеджером випуску єврооблігацій на $250 млн у 2011 році)? Чи залучені вони до переговорів з власниками паперів компанії?

– У нас не було прямого контракту з Dragon Сapital. У період, про який йдеться, вони працювали разом з Blackstone Group. Звісно, коли контракт з Blackstone закінчився, вони автоматично вийшли з процесу.

-Dragon Capital не є співвідповідачами за зобов’язаннями «Мрії», враховуючи, що вони активно пропонували папери компанії інвесторам?

– Я нічого не чув про такі претензії.

– Чому $200 млн гарантій на пов’язані структури спочатку не були вказані у звітності в загальному боргу? Це стало неприємним сюрпризом для інвесторів – понад те, що дізналися вони про це паралельно з інформацією про технічний дефолт у серпні.

– Ми провели аудит цих гарантій і зв’язків. Компанія на ринку вже більше 20 років, і весь цей час вона активно росла і розвивалася. Ми прагнули створити максимально стійкий бізнес за рахунок розвитку різних проектів – це цукровий холдинг, логістична компанія, сервісний центр «Механік», трейдерська компанія.

До початку процесу трансформації бізнес-моделі, який відбувається наразі, включення того чи іншого напрямку в вертикально інтегровану структуру компанії проходило у міру того, як воно доводило свою ефективність. У такому випадку мав місце синергетичний ефект, що підвищує цінність окремих активів і групи в цілому.

Зараз, коли йдеться про максимально чесний і відкритий діалог з кредиторами, ми консолідуємо активи і їхні боргові зобов’язання, для того щоб наші партнери мали повну інформацію про структуру компанії.

– У відкритому листі кредиторів перераховуються активи, які власники нібито намагаються вивести з-під зобов’язань – логістичний оператор, земельна ділянка в порту «Південний», великий дилерський центр і зерноторговий бізнес із центром у Швейцарії. Це активи, які не встигли ввести у склад холдингу?

– У пропозиції, озвученій на зустрічі з кредиторами, всі названі вами компанії були вказані та об’єднані в Групу, яка і буде реструктуризуватися. Зараз ми розглядаємо холдинг як сукупність усіх активів, включно з цими.

– Скільки становить земельний банк компанії? Чи змінювалася схема виплат орендної плати?

– Під урожай 2014/2015 року планується засіяти 257 000 га. План посіву озимої пшениці – 70 000 га ( загалом під озимі – 100 000 га), але в залежності від погодних умов плани можуть коригуватися. Щодо решти площ зараз шукаємо оптимальне рішення. Частину землі будемо продавати. Від частини будемо відмовлятися, щоб не нести додаткові витрати на її утримання.

Що стосується орендних відносин – це було одне з перших питань, яким я зайнявся, коли повернувся в компанію. Договори переоформляються тільки в міру того, як закінчуються їхні терміни. Ми вже на 90% закрили питання з виплати орендної плати.

– Який урожай зібрали господарства компанії цього року? І як іде осіння посівна під урожай наступного року?

– Ми закінчили збір ранніх зернових культур, збирання пізніх завершено на 70%. Залишилися окремі неприбрані ділянки, де збір врожаю ще не завершено через несприятливу погоду. Ми плануємо зібрати 1,2 млн тонн зернових і олійних культур, 230000 тонн картоплі, а також близько 1,4 млн тонн цукрових буряків, прогноз виробництва цукру – 200 000 тонн.

– Один з найгучніших епізодів історії стосунків «Мрії» і кредиторів – конфлікт з ОТП Банком за взяту у лізинг техніку. За якою схемою ви плануєте повертати борги лізингодавцям? Її взагалі буде повернуто?

– Так, безумовно, її буде повернуто. Це моя особиста позиція і позиція компанії. Ми отримали вимогу про повернення і зараз вивчаємо її законність. Подальші дії будуть здійснюватися в межах чинного українського законодавства. Зі свого боку ми зробили пропозицію лізингодавцям, і вони її розглядають.

– Під який відсоток ви отримували техніку в лізинг і зі скількома компаніями співпрацювали?

– Ми працювали з десятком партнерів, з яких на сьогодні залишилося чотири. Середня ставка – 10% у валюті.

– А в скільки обходилися кредитні кошти?

– Ставки дуже диференційовані, так що усереднювати некоректно. В українських структурах це могло бути і до 20%, в ​​європейських 10-12%

– Назвіть топ-3 кредиторів «Мрії»

– Я не можу їх ранжувати, оскільки тоді вийде, що ті, у кого наших зобов’язань на 100 млн, важливіші, ніж ті, у кого на 10 млн. А це не так. Всі, хто нам повірив, виділив фінансування – однаково важливі для нас. І з усіма ми розрахуємося в максимально можливому обсязі. Я дав слово, що компанія обов’язково проведе зустрічі з представниками всіх кредиторів, і ми спільно розробимо розв’язання існуючих проблем в інтересах усіх груп учасників.

– Міністр агрополітики Ігор Швайка заявив, що готовий взяти участь у переговорах з кредиторами «Мрії». Його хтось уповноважував на таке посередництво? Як ви оцінюєте таку заяву?

– Я вважаю, що бізнес не повинен залучати до вирішення своїх проблем державу. І «Мрія» не має наміру цього робити. Ми можемо тільки вітати увагу профільного міністерства до фінансових проблем аграріїв, адже в складній ситуації зараз опинилися багато гравців ринку. Сьогодні позиція міністра полягає в тому, що процес повинен проходити відкрито, прозоро, щоб він не завдав шкоди ні компанії, ні інвесторам, ні інвестиційному клімату України.

Анна Ковальчук, forbes.ua

Довідка

Владислав Луговський народився в Тернополі в 1983 році.

Закінчив Тернопільський економічний університет за спеціальністю «Міжнародна економіка», а також отримав освіту за напрямком управління міжнародною комерційною діяльністю в Університеті Штату Арізона, США. У 2013 році отримав MBA в галузі адміністрування агробізнесу.

Кар’єру в «Мрії» починав у 2006 році, коли прийшов на посаду заступника директора з операційної діяльності. 2007-2008 – директор Хоростківського цукрового заводу. З 2010 року – операційний директор «Мрія Агрохолдинг», член ради директорів з 2012 року. З 1 жовтня 2014 року призначений генеральним директором групи компаній «Мрія».

Напишіть відгук